Яким може бути «Вінницький замок»: презентовано концепцію історико-туристичного комплексу. ГРАФІКА

 – Якщо у пересічного вінничанина запитати, «Чи є у Вінниці замок?», у більшості випадків відповідь буде негативна, – так розпочав свій виступ історик Олександр Федоришен, презентуючи концепцію комплексу «Вінницький замок».

Насправді ж замок у Вінниці існував і навіть не один. А головна міська фортеця розташовувалася саме на підвищені, відомому як Замкова гора.

“Раніше це і справді була гора, яку вирівняли під час будівництва староміського мосту в 60-х роках минулого століття. Зрештою, від неї лишився лише клаптик, який видно відразу після з’їзду з мосту, якщо їхати з боку центру. Саме там був розташований замок і саме в цьому місці досі тривають археологічні розкопки”, – продовжує молодий історик.

Саме цієї місцини стосуються найстаріші археологічні знахідки міста. У 60-х роках тут було виявлено залишки поселення трипільців: об’єкт, датований ІІІ-ІV тисячоліттями до нашої ери. Пізніше на Замковій горі було знайдено сліди ще двох поселень: одна датується VII-VIII століттям до н.е., інше – домонгольським періодом. Навряд чи можна казати, що саме це місце є “пуповиною” Вінниці, однак воно має колосальне значення для міста, адже саме на цій горі було споруджено головний міський замок.

Яким був Вінницький замок колись?

Ця історія бере початок з XVI століття: саме тоді навколо Вінницького замку розпочалася розбудова самого міста. Фортеця тут була необхідна, адже в той час Вінниця постійно зазнавала набігів різноманітних орд з Дикого поля.

Насправді, вінницький замок не відрізнявся високою міцністю: зберігся запис ревізора від 1545 року, де той згадував, що “Скільки живу – такого простого і слабкого замку не бачив”. Згідно з описами, замок мав п’ять веж, церкву Покрови Пресвятої Богородиці, а ще був обмащений глиною по периметру. Пізніше перевіряючі від “вищих інстанцій” фіксують значно кращий стан оборонної будівлі.

 

Приблизно в ті роки Вінниця як місто на мапах “переходить” з лівого на правий берег. Тоді ж з’являються поняття “Старого міста” та “нового міста”.

 

У радянські часи тут не лише видобували камінь, але й хотіли встановити пафосний меморіал на честь перемоги у Другій світовій. Однак тоді місцеві історики та чиновники змогли вплинути на те, аби ця територія не була задіяна для меморіальних зон комуністів.

This slideshow requires JavaScript.

Як може виглядати сучасний “Вінницький замок”

“Не кожне місто може похвалитися історією власного замку, і Вінниці гріх цим не скористатися” – так вже неодноразово місцеві історики та урбаністи пояснювали необхідність відтворення замку на одноіменній горі. Звісно, про відбудову замку як фортеці наразі не йдеться, адже ніхто і не знає, як він виглядав: дослідники можуть хіба висувати припущення. Однак спробувати створити історичний, культурний, туристичний та фестивальний комплекс на цьому місці – цілком вірогідно.

Один з авторів цієї ідеї – Євген Совінський, сьогодні у вінницькому хабі презентував проект-ескіз подібного комплексу. Ідеться про споруду у формі “каре”, не закриту повністю по периметру, розділену на тераси, вхід до якої буде розташований на цокольному поверсі ніби в підземеллі.

 – Одна справа, якщо людина з міського простору потрапить на територію комплексу через навстіж відчинені ворота: тоді, попри зміну навколишнього середовища, вона може не відчути перехід з урбан-атмосфери в історичну. Якщо ж вона спершу пройдеться підземеллям з галереями, де експонуються археологічні артефакти і вже за тим потрапить у двір “замку” – це створить зовсім інший настрій, – пояснює задум Совінський.

Тут пропонують облаштувати амфітеатр і літню сцену, ложі для перегляду фестивалів, вистав та інших подій. Капітальних споруд проект “Вінницького замку” не передбачає – усі вони будуть “сховані” в цокольному поверсі, заглибленому на три метри в землю. Надворі ж пропонують лише легкі, розбірні конструкції, котрі встановлюються лише на час проведення фестивалів та масових заходів.

Сам же комплекс пропонують спорудити з каміння, скла та дерева.

This slideshow requires JavaScript.

Що відбуватиметься у “Вінницькому замку”?

Перед тим, як сформувати власну ідею, її ініціатори відвідали схожі комплекси в Україні, зокрема фортецю в Батурині, декорації, де знімалася стрічка “Сторожова застава”, а також парк “Київська Русь”, що під Києвом. Саме останній, грандіозний та багатий на події, історично-туристичний комплекс найбільше вразив та надихнув на власні ідеї, вінничан.

 – Наш проект передбачає проведення різноманітних заходів протягом чотирьох  пір року, – розповідає Олексій Циганков з ГО “Креативний простір”. За його словами, навесні тут було би доречно проводити гастрономічні та еко-фести, влітку – етнопаради, фестивалі театрального мистецтва, “ночі у замку”, восени – ЖовтоберФест, різноманітні мистецькі фестивалі, а взимку – щонайменше різдвяні вертепи та фестивалі снігових скульптур.

Постійною ж і головною діяльністю замку, окрім організації подій, мають стати екскурсії, майстер класи, лекторії, історичні реконструкції. Насправді ж простір для фантазій, як і можливостей для розвитку супутнього бізнесу поруч – ресторанів, готелів – безмежний. Був би замок!..

Скільки це все коштує? 

– Ми наголошуємо, що сьогоднішня подія – це не громадські обговорення і не презентація проекту, який саме в такому вигляді піде на реалізацію, – неодноразово зазначив Олександр Федоришен. За його словами, ідеться лише про ідею, пропозицію. “Можете вважати це божевільною фантазією”, – сказав історик. Вартість створення подібного об’єкту, вочевидь, обраховуватиметься мільйонами гривень і це буде не під силу ні самому місту, ні Вінницькій області, ні навіть місту та області спільно.

Найпевніше, для створення “Вінницького замку” необхідно заручитися підтримкою держави, міжнародними та спонсорськими коштами. Однак, якщо це все ж вдасться, Вінниця отримає унікальну атракцію, яка не лише спровокує культурно-мистецький вибух у регіоні, а й остаточно закриє питання “Чи є Вінниця туристично привабливою?”.

Фото Андрія Завертаного

 

Позначки: , , , , , , , , , , , , ,

Автор: Андрій Качор

Головний редактор Vежі

Поділитись публікацією