Яким буде сміттєпереробний комплекс під Вінницею та чи є підстави на його спорудження. ГРАФІКА, ДОКУМЕНТИ

Подію, що відбулася 19 січня у Жмеринці навіть її учасники спершу не змогли назвати однозначно: «зустріч», «обговорення» чи  «презентація». Проте головна мета заходу зрозуміла була всім: розставити усі точки над “і” в питанні побудові сміттєпереробного комплексу в районі, фактично – другого в Україні.  

Представники Вінницької міської ради приїхали в райцентр, щоб провести такий собі “лікнеп” про зведення сміттєпереробного заводу неподалік Людавки. А відбулося насправді чимало розмов, інколи на емоціях, з висловленням претензій, обвинувачень та пропозицій від “заблокувати будівництво” “до “створити робочу групу для дослідження законності такого будівництва”. Зрештою, зупинилися на останньому.

Загалом у районному будинку культури зібралося близько сотні представників від місцевої влади Жмеринщини та Вінниці, депутатів області, сільських голів, журналістів та громадськості. Протягом понад двох годин намагалися зясувати: що ж насправді будують на території Людавської сільської ради, які є законні підстави на будівництво та які можуть бути екологічні наслідки будівництва.

Нагадаємо, що ця справа бере початок ще з 2009 року, коли Постановою Кабміну Вінницькій міській раді передана земельна ділянка Мінооборони в замін на будівництво житла для військових у Вінниці. Адже раніше на цій території дислокувалася військова частина.

Читайте також: Вінниця готується спорудити перший в Україні сміттєпереробний завод. ВІДЕО

Як запевнили під час зустрічі представники Вінницької міської ради – заступник міського голови Микола Форманюк та директор департаменту комунального господарства та благоустрою  міськради Володимир Ніценко – у 2011 році відбулися громадські обговорення з приводу будівництва на території Людавської сільради сміттєвого комплексу. Тоді як представники сільських громад запевняли, що жодних обговорень у 2011 році не було.

Водночас Вінницька міська рада на запит Vежі надала фотографії, які були зроблені, за запевнянням чиновників, саме під час громадських слухань у 2011 році. У міськраді також стверджують, що їхній результат був позитивним та обіцяють невдовзі надати копію підсумкового протоколу.

Наразі ж міська рада дала для ознайомлення наступні документи, які дозволяють будівництво заводу:

 

Та насправді це було лише одне із неспівпадінь позицій, думок, які були озвучені представниками як громад району, так і Вінницької міськради. Позиція останньої полягала в тому, що в неї є всі дозвільні документи і право на будівництво сміттєпереробного комплексу. Тоді як представники громадськості Жмеринського району не вірять у достовірність документів і наводять спростування із наявних у них документів-висновків екологічної комісії обласної ради та екологічної прокуратури. Зокрема громада зазначає, що визначене будівництво завдасть непоправної екологічної шкоди, адже під зведення сміттєпереробного комплексу зрубали цінні породи дерев, а на території навколишніх сіл є підземне озеро прісної води.

Читайте також: “Поставити на місце” Калєтніка та не будувати завод у Людавці: що вимагали протестувальники від стінами ОДА. ФОТО

Жодні аргументи представників міської ради про те, що на місці зрубаних дерев посадять таку ж кількість нових, а саме будівництво спроектоване за сучасними європейськими нормами з високим індексом екологічності на багатьох присутніх не діяли.

Одна із найбільш поширених претензій, що звучала неодноразово від громадськості – полягала в тому, що будуватимуть не сміттєпереробний завод, а саме полігон для складування непотребу.

Розвінчував міф про сміттєзвалище пан Ніценко, який наголосив, що звозити сміття на територію комплексу до того, як збудують завод не збираються.

  • Якщо «ЕкоВін» почне сюди звозити сміття, то цієї ділянки для захоронення не вистачить навіть на два роки. Тому цього (звозити сміття, – ред.) ніхто робити не буде.

Взагалі вся передана земельна ділянка колишньої дислокації в/ч – це 148,8 га. Однак сміттєсортувальний комплекс займатиме територію 16 га, з яких 6,1 га – полігон ТПВ.  Папір, деревина, чорний та кольоровий метал, пластик, синтетичні матеріали тощо відправлятимуть на переробку. Органічні відходи перетворюватимуть на електроенергію, а ще частину відходів перероблятимуть на RDF-брикети для цементних заводів.

  • Будуть захоронювати лише інертні матеріали – будівельне сміття, жмих після ферментації, які не мають ніякого екологічного навантаження. Це приблизно від 10 до 30 відсотків, в залежності від технологій, тобто, що нам запропонує інвестор. Та ми його максимально зобов’яжемо, аби було найменше навантаження на захоронення.

Що стосується інвестора, то його ім’я наразі ніхто не розголошує.

  • Робота іде. Розглядаємо пропозиції, – каже Володимир Ніценко.
  • Є потенційний інвестор? – запитує депутат обласної ради Валерій Скрипченко.
  • Є, – відповідає пан Ніценко.

Відзначимо, що напередодні Володимир Миколайович розповів Gazeta.ua, що наразі ведуться переговори з потужною фінансовою корпорацією.

  • Хоча інвестором може стати і міська рада. Може, отримаємо такі кредити, – прокоментував чиновник.

Будівництво такого комплексу розраховане до 2021 року і вартуватиме 64,7 мільйонів гривень, з яких, за словами представників міськради, 20 мільйонів було виділено у 2017 році і вже освоєно 4,5 млн. Це вартість робіт з підготовки території під зведення того самого сміттєпереробного заводу, зокрема: облаштування дренажної системи для фільтратів, системи моніторингу підземних вод та біогазу, укладання бентонітових матів під складання відходів, будівництво адмінбудівлі тощо.

Однак представницька громадськість району не вірить в реалізацію саме такого проекту і хоче перевірити достовірність усіх дозвільних документів на будівництво.

Так, Віра Лученко, яка представилася експертом в складі робочої групи, що розглядала документи на відповідне будівництво ще в 2010 році, запропонувала також створити робочу групу й дослідити всі дозвільні документи, які є зараз у Вінницькій міській раді на будівництво такого комплексу. Адже, за словами Віри Федорівни, попередні документи були сумнівними і суперечливим. Головне, на думку пані Лученко, надати законності цій робочій групі, щоб потім можна було оскаржувати будь-яке рішення в суді.

  • Якщо роботи проводяться, то ми не маємо право їх заборонити проводити, якщо вони законні, – каже Віра Федорівна.

Не всім сподобалася така ідея, дехто з присутніх неодноразово протягом всієї зустрічі пропонував заблокувати будівництво.

Останнє слово взяв голова Жмеринської РДА Олег Легеза, який запропонував одразу після закінчення  зібрання разом із сільськими головами створити відповідну робочу групу:

  • Робимо робочу групу, вивчаємо питання. Потім ця ініціативна група звертається до суду з проханням припинити це будівництво.

Та фактом залишається те, що українські міста та села, в тому числі і Вінниччини, потерпають від сміттєвої проблеми вже не один рік. Тому підтвердження – розповідь представника Жмеринської райдержадміністрації Олега Матвієнка про ситуацію зі сміттям в населених пунктах району.

  • У нас в районі існує 32 полігони для складування твердих побутових відходів, з яких 30 – паспортизовані, але це дуже умовне значення. Адже вони не відповідають нинішнім екологічним нормам і чинному законодавству.

Нагадаємо, що 1 січня 2018 року вступила в дію законодавча норма про заборону захоронення неперероблених побутових відходів.

Як може виглядати майбутній переробний завод, його особливості та характеристики – у графіці, презентованій представниками Вінницької міської ради:

 

            

Автор: Валерія Жовтун

Поділитись публікацією