× Пошук публікацій на Veжa
× Пошук публікацій на Veжa

Як вінничанин малював найбільший мурал у Кейптауні: кримський маяк з петриківським розписом. ФОТО

У столиці Південно-Африканської республіки (ПАР) Кейптауні з’явився мурал, що зображує жовто-блакитний кримський маяк з петриківським розписом. До створення “оберегу” долучився вінницький художник і мураліст Олександр Нікітюк, який тільки-но повернувся з далекого Кейптауну і розповів про свої враження від поїздки.

Як пояснив Veжі художник Олександр Нікітюк, ідея створення такого муралу виникла у нього спільно з Тетяною Хьорн, українкою, яка вже 6 років мешкає у Кейптауні.

— Ми познайомили два роки тому, — каже пан Олександр, — а пізніше у нас виникла ідея подарувати Кейптауну проєкт від України. Там існує така ініціатива під назвою IPAF (Міжнародний фестиваль паблік арту), яку впроваджує організація Baz-Art за участі митців з різних країн. В Кейптауні є один квартал з безліччю муралами, така галерея під відкритим небом. Тетяна розповіла мені про цю ініціативу, і так у нас виникла колаборація.

 

За словами художника, ідея з маяком виникла у Тетяни Хьорн, яка теж займається паблік-артом.

— Коли вона сказала “Було б класно намалювати маяк”, то я одразу почав шукати українську версію маяка. Також, дуже класний вислів Ліни Костенко «Віддай людині крихітку себе. За це душа наповнюється світлом» доповнив концепцію з маяком.

Вінницький художник розповів, що Кейптаун — це мультинаціональне портове місто, де проживає багато іноземців та  куди приїжджають туристи. Там також існує багато міжнародного бізнесу, а ще живуть голлівудські актори.

— Таким чином, це була можливість донести усьому світу українську ідею про те, що Україна несе світло миру та надії. В Українців є така традиція, як дарувати оберіг, тому й ми назвали проєкт “Дар”: маяк – це подарунок , задача якого оберігати та попереджати про небезпеку.

— На маяку використані елементи петриківського розпису, також на малюнку видно руку, яка тримає подарунок. Вся композиція ніби поміщена в прозору коробку, адже при ясній погоді блакитний колір малюнку збігається кольором неба і виникає ілюзія, ніби коробка навколо маяка прозора. Це найбільший мурал у місті, його висота складає десять поверхів, розташований він в самому серці міста, за триста метрів до Парламенту ПАР. Кольори теж українські, хто бачить – той зразу розуміє що це українська робота. Позаяк за основу муралу ми взяли кримський маяк, ми також актуалізуємо питання кримської проблеми. Таким чином ми передаємо привіт нашим кримським громадянам на анексованій території та хочемо сказати, що наші двері завжди відкриті.

Пан Олександр додав, що на відкритті муралу зібралося багато людей: місцева громада, представники бізнесу, українська діаспора, а також посол України в ПАР Тарас Кузьмич, де усі говорили про Україну і, зокрема, про український Крим.

— Я думаю, нам вдалося донести ідею про те, що ми повинні не через агресію, а через позитивні речі робити Україну привабливу, — каже художник.

Як пояснив пан Олександр, гонорару за роботу не було, а переліт був дуже дорогий. Місцем проживанням його забезпечила українська діаспора в ПАР, яка, за словами художника, його дуже гарно зустріла:

— Мені влаштували низку екскурсій Кейптауном: я був у туристичних місцях, а також в районах гетто, де люди живуть в коробка і контейнерах. Бачив пінгвінів, багато всього. Певний час жив в передмісті Кейптауна, там в яку сторону не подивишся — бачиш гори. Було дуже дивно, що люди розмовляють одразу декількома мовам, наприклад англійською, українською, а також мовою “кОза”, назва якої навіть вимовляється якось дивно, з “приклацуванням”. Це багатонаціональна держава, де одинадцять офіційних мов — і ніхто через це не сперечається.

 

 

 

 

— В Кейптауні багато хто знає про нашу країну: коли кажеш, що приїхав з України — це нікого не дивує. Ніхто не питає “А де це?”. Всі чітко знають, що таке Україна та українці. Саме в ПАР для цього багато робить посольство України в ПАР, а також діаспора — вони проводять там різні заходи. Останній раз вони приймали наших АТОвців з реабілітаційною програмою. Там навіть є український бізнес “Namysto”, який займається виготовленням вина. Є українська кухня, є інші українські мурали на вулицях.  Такі проєкти, як наш, думаю, будуть сприяти тому, щоб про Україну знали не тільки як країну, що воює, а будуть говорити що це культурно-розвинена, безпечна країна, з якою можна співпрацювати.

В команді, яка створила український маяк, були Олександр Нікітюк, Тетяна Хьорн, громадянка ПАР українського походження, а також африканець Стівен Айобах (Stephen Ajobiah), що допомагав у створенні стінопису. Участь у команді громадянина ПАР була вимогою адміністрації столиці. Втрьох вони завершили мурал за вісім днів.

— Проєкт у Кейптауні тривав майже три тижні, загалом над проєктом працювали 3 місяці, розробляли ескіз, текст проєкту… Вінницький художник, емігрант з Криму Олександр Марченко дистанційно долучався до розробки. П’ять чи шість ескізів ми переробляли, бо були різні вимоги адміністрації Кейптану. Одна з вимог, наприклад – це колір руки, що тримає маяк — вона мала бути чорна. Під час малювання муралу в Кейптауні перед стіною стояло риштування, тому можна було помітити тільки маленькі фрагменти малюнку. Люди не розуміли, яким чином у нас виходить малювати. Коли ми забрали риштування, і можна було побачити повну картину — усі сказали “ах”! Там я також розказував про вінницький досвід, показував фото.

Як розповів Олександр Нікітюк, проєкт стінопису став можливим завдяки багатьом організаціям та державним структурам, а саме завдяки Українській Асоціаціії в ПАР (діаспора), яка звернулася до посольства України в ПАР, що погодила проєкт. Також це сталося завдяки Тарасу Кузьмичу, послу України в ПАР, який подав проєкт до Міністерства закордонних справ, що в свою чергу  проєкт підтримало. Також діаспора звернулись до адміністрації міста Кейптаун, які погодили тематичну складову муралу та знайшли будинок в центрі Кейптауну на 12 поверхів.

Наприкінці липня цього року, Олександр Нікітюк планує організувати виставку у Вінниці, присвячену поїздці і новостворенному українсько-африканському проєкту. Деталі пообіцяв розказати пізніше.

Автор: Олеся Яненко

Поділитись публікацією
Вгору