Як хлопчик Василь із несправедливістю боровся: у Вінниці показали “Міф” про війну Василя Сліпака

31 січня у Вінниці відбувся допрем’єрний показ документальної стрічки “Міф”, що присвячена Василю Сліпаку – загиблому воїну, одному з найбільш талановитих оперних співаків світу. Під час перегляду глядачі переживали різноманітні емоції – радість і захоплення та водночас глибокий смуток і відчуття втрати.

Режисерами фільму виступити Іван Ясній та Леонід Кантер, відомі своєю попередньою роботою “Добровольці Божої чоти”, присвяченої захисникам Донецького аеропорту. Перед початком перегляду Іван Ясній порадив усім присутнім не боятися сміятись, якщо у фільмі траплятимуться веселі моменти – Василь був життєрадісною людиною і любив хороші жарти.

Також взяла слово Валерія “Лєра” Бурлакова. Вона служила разом із Сліпаком і розповіла про те, що Василь був дуже сміливим. Часом це доходило до абсурду – одного разу він запросив її прогулятись мінним полем. Та все ж, він був неймовірною людиною. Валерія побажала приємного перегляду і вибачилась, що не зможе залишитись до кінця – поспішала на потяг.  

Василь Сліпак –  всесвітньо відомий український оперний співак, соліст Паризької національної опери. З початку Революції Гідності всіляко допомагав українським волонтерам і регулярно організовував маленький Євромайдан в Парижі. Згодом він приєднався до одного з добровольчих батальйонів. 29 червня 2016 року загинув у бою від кулі снайпера.  

Сама стрічка – це близько години розповіді про Василя Сліпака: спочатку, як про талановитого оперного співака, пізніше – про чоловіка, що не міг залишатися осторонь і, кинувши все, відправився на фронт захищати свою країну. У фільмі поєднані архівні кадри виступів Василя, його інтерв’ю, спогадів його колег, друзів та побратимів і зйомок безпосередньо із зони бойових дій. За великим рахунком це фільм-опера. Сліпак співав за будь-якої нагоди. Також в стрічку вплетено анімацію – оповідку про хлопчика Джельсоміно, який боровся із несправедливістю.

Емоції від перегляду виникають досить різноманітні: захоплення, здивування, радість. Вони плавно переходять до туги та смутку, що підкріплені гордістю за таку неординарну людину.

Зала була заповнена майже повністю і глядачі аплодували стоячи.

Пізніше Іван Ясній разом із Ярославом Поповим, який монтував кінцевий варіант, розповіли детальніше про сам знімальний процес та створення стрічки. Багато матеріалів не увійшли до фінального варіанту. За словами режисера, вони просто не знайшли там свого місця. Загалом було відзнято близько 40 годин відео. Це, зокрема, інтерв’ю з військовими та добровольцями безпосередньо з “передку”. З них можна створити не один фільм, але то вже будуть інші історії.

  • Життя Василя Сліпака продовжується. Щоправда, в інший спосіб. Але кожного разу, коли глядачі будуть бачити цей фільм, Василь буде оживати на якусь годину, промовлятиме до глядачів і він буде продовжувати свою боротьбу за Україну, – стверджує Ярослав Попов.

Цікава історія пов’язана з кішкою. В фільмі є один кадр, що зображує Василя з котом на плечах. Іван Ясній розповів, що на передовій є дуже багато покинутих тварин і вони досить часто прив’язуються до військових. Після смерті Василя, його колишня дівчина попросила привезти кішку їй. Зараз тваринка проживає у Франції, отримала ім’я Василина і вже навіть народила кошенят.

Один із побратимів Міфа Влад Сорд із позивним Змій розповів про своє знайомство із Василем та спільну службу. Він досить довго не знав, що Сліпак є оперним співаком. Та й фільм розповідає про те, що Василь ніколи цим не хизувався. Більшість його побратимів дізнавались про це з новин або від інших людей.

  • Ні в кого з тих, кого я знаю не було такої чистої української мови, як у Василя. Він прожив 19 років у Франції, а при тому змушував нас усіх відходити від русизмів і суржика. Я певний час писав вірші англійською та російською мовами і в меншій мірі українською. Так от, він та моя дружина, Вікторія Гранецька, змусили мене перейти на українську мову, – розповідає Влад.      

В прокаті “Міф” з’явиться з 8 лютого. За попередньою інформацією, вінничани зможуть переглянути фільм з 22 лютого. Також творці фільму планують розіслати його приблизно на 150 кінофестивалів.

Автор: Микола Геркалюк

Поділитись публікацією
Вгору