Всі питання – до Москви: вінницька влада відповіла на звернення євреїв про перенесення пам’ятника Петлюрі

Асоціація єврейських організацій та спільнот України (ВААД) опублікувала текст офіційної відповіді Вінницької міської ради щодо можливого перенесення пам’ятника Симону Петлюри з Єрусалимки в інший район Вінниці.

У відповіді йдеться про необґрунтованість звинувачень щодо “єврейських погромів” на адресу Петлюри та Директорій. Навпаки, за словами заступника мера Вінниці Сергія Тимощука, Директорія різко засуджувала подібні явища, а самі погроми здійснювали “іррегулярні отаманські підрозділи без сталої політичної приналежності”.

“Нажаль, єврейські квартали справді ставали жертвами різних ворогуючих сторін, які брали участь у збройних конфліктах того часу. I причини цього ганебного явища криються, перш за все, у державній політиці антисемітизму в Російській імперії, котра мала більш аніж столітню традицію”. – ідеться у відповіді.

Зокрема заступник вінницького мера зазначає, що у ті часи місто “перебувало під захистом  Галицької армії, серед яких – Пробойовий курінь I Корпусу ГА (неофіційна назва – «Єврейський пробойовий курінь») на чолі з командиром підрозділу Соломоном Ляйнбергом”. Водночас відповідальність за подібні випадки вінницька міська влада покладає на тогочасне керівництво Росії, де антисемітизм був частиною державної політики.

Повний текст відповіді – нижче:

ВІНННИЦЬКА МIСЬКА РАДА

ВИКОНАВЧИЙ КОМIТЕТ

Шановннй пане Йосифе!

Виконавчими органами Вінницької міської ради розглянуто Ваш лист від 19.10.20117 року №77-В/17 щодо встановлення памятника очільнику Директорії УНР Симону Петлюрі у м.Вінниці про що, повідомляю наступне.

За інформацією Центру історії Вінниці, твердження, що 40% всіх задокументованих єврейських погромів здійснили окремі частини війська Директорії, не відповідає дійсності. Серед регулярних частин Дієвої Армії УНР прояви антисемітизму були вкрай рідкісним явищем і нещадно карались командуванням. Зазвичай погроми вчиняли іррегулярні отаманські підрозділи без сталої політичної приналежності.

Нажаль, єврейські квартали справді ставали жертвами різних ворогуючих сторін, які брали участь у збройних конфліктах того часу. I причини цього ганебного явища криються, перш за все, у державній політиці антисемітизму в Російській імперії, котра мала більш аніж столітню традицію.

Що ж до Вінниці, то твердження про «наймасштабніший єврейський погром, здійснений військами УНР 30 серпня 1919р.» не відповідає дійсності. На той момент місто перебувало під контролем і захистом підрозділів Галицької армії, серед яких – Пробойовий курінь I Корпусу ГА (неофіційна назва – «Єврейський пробойовий курінь») на чолі з командиром підрозділу Соломоном Ляйнбергом. В інші періоди подій 1917-1921рр. єврейському населенню Вінниці у моменти загрози з боку ворожих військових угрупувань завжди вдавалось знайти захист та підтримку з боку місцевої влади.

Садиба 1913р., на подвір’ї якої розташовується пам’ятник, дійсно належала відомому вінницькому підприємцю та меценату Боруху Львовичу. Однак, будинок не є частиною, ані тим паче, центром Єрусалимки – району компактного проживания еврейської громади Вінниці впродовж ХVII-ХХ століть, який територіально розміщений нижче, вздовж річки Південний Буг. Ба більше, у списку домовласників Єрусалимки, що міститься в довіднику 1911р. «Вся Винница», прізвище Б. Львовича не фігурує. Відсуті також і переконливі докази того, що у вищезазначеній садибі мітилась «домашня синагога», хоча факт меценатства релігійних, культурних та освітніх ініціатив сім’єю Львовичів є беззаперечним.

У 1916р. Борух Львович помер, садиба так і не набула нового господаря на момент початку революційних подій 1917р. Відсутність власника стала причиною використання садиби в якості Міністерства Пошт і Телеграфів УНР (лютий-березень 1919р.) та Військово-похідної Канцелярії Головного Отамана Військ і Флоту УНР Симона Петлюри (травень-червень 1920р.) у періоди, коли Вінниця набувала статусу Тимчасової Столиці УНР.

Ці факти стали вирішальними у питанні вибору місця розташування скульптурної композиції Симону Петлюрі, котрий стане частиною новоствореного комплексу «Музей Тимчасової Столиці», де висвітлюватиметься ретроспектива життя городян в роки Української Революції 1917 – 1921 рр.

Ініціатором створення такого музейного комплексу є Центр історії Вінниці – муніципальна установа гуманітарного напрямку у складі департаменту культури Вінницької міської ради, яка, в першу чергу, сприяє налагодженню міжкультурного історичного діалогу у місті. Численні ініціативи Центру спрямовані на відновлення історичної пам’яті, актуалізацію та вирішення суперечливих питань у відносинах різних культурних та етнічних спільнот Вінниці, зміцнення культурного діалогу у комунікативному просторі.

Враховуючи масштаб вкладу особи Симона Петлюри в історію боротьби українського народу за незалежність, хибність твердження щодо участі останнього в «єврейських погромах», практична реалізація пропозиції щодо перенесения скульптурної композиції в інше місце не є можливою.

В свою чергу, Вінницька міська влада розглядає міжкультурний діалог як один з чинників та центральну умову сталого розвитку суспільства. Ми маємо надію, що спільними зусиллями можемо надати новий поштовх відновленню втрачених сторінок історії, культурному обміну та запровадити нові формати культурно-мистецького співробітництва. Така співпраця дозволить реалізувати ідею міжкудьтурного діалогу як одного з головних чинників розвитку демократії та успішної міжнаціональної взаємодії.

Разом з тим, висловлюю Вам щиру вдячність за небайдужість до історичного минулого міста та прагнення уникнути будь-яких спекуляцій і конфліктів на міжетнічному грунті.

Органи місцевого самоврядування усвідомлюють, що будь-який міжнаціональний конфлікт загрожує миру, демократії суспільства, порушує принципи загальної свободи громадян та їх права.

Сподіваємось на Ваше розуміння та підтримку, а міська влада у свою чергу зробить усе можливе, щоб представникам різних національностей та релігійних конфесій було затишно та комфортно жити і працювати в місті Вінниці.

З повагою,

заступник міського голови 

Сергій Тимощук

Нагадаємо, 14 жовтня у Вінниці відкрили перший в Україні пам’ятник Симону Петлюрі в повний зріст. Це викликало протести єврейських активістів, котрі вимагали демонтажу або перенесення пам’ятника в інше місце. На бік таких активістів у цьому питанні пізніше став головнокомандувач російських-терористичних військ Путін та глава уряду режиму Януковича Микола Аазаров.

Позначки: , , , , , , , , , ,

Автор: Vежа

Адміністрація сайту

Поділитись публікацією
  • Роман Кайнер

    Прекрасна відповідь! На жаль, я майже впевнений, що відповідь цим євреям не потрібна була взагалі, їм потрібно було лише побільше накинути на вентилятора.

    • ceдов

      Якого блядь вентилятора, >??

      • Папко

        Правильне питання не “якого вентилятора”, а “накинути чого”.
        Ось, дивіться сюда: http://bfy.tw/FCCg

        • ceдов

          Да з лайном в Краiнi все гараз !!! Згоден )))

          • Роман Кайнер

            Ви про Ізраїль?

  • Виктор Маценко

    Гарна відповідь.

  • ceдов

    Вы там блядь в Виннице охуели .

    • Роман Кайнер

      Пан сєдов є євреєм?

      • ceдов

        Пан Седов дорогий мiй пане не повинен вiдповiдати на питання Романа Хуйнера ) На хуй пшел

        • Роман Кайнер

          На обрізаний чи ні? Це важливо.

  • Sergei Komkov-Epshtein

    Красноеврейцам пора знать истинную историю, а не носить в головах совковую фальш.

  • Роман Кайнер

    Таваріщ сєдов не вміє писати навіть радним язиком. Чому я не здивований? А для троля у тєбя ліцо скучнає, тєбє дєнєґ нікто нє даст ©.

    • ceдов

      Романе украiнска мова у мене дiйсно не перфектна, бо в рядянскi часи говорили на москальскiй. Грошей менi не треба .А вам потрiбнi грошi? То це до пана Петлюри!!))) Але якщо серьйзно коли замicть заводiв и параходiв будуют памятники рiзним пиздюкам .То це е нонсенс