× Пошук публікацій на Veжa
× Пошук публікацій на Veжa

Вони пережили Голодомор: свідків геноциду 30-х років сьогодні нагородили у Вінниці

Шістьох вінничан та ще 19 жителів області, свідків та дослідників Голодомору 1932-33 років, сьогодні нагородили почесними відзнаками з нагоди 83-тіх роковин тих подій.

Серед нагороджених – люди, які пережили Голодомор, а також науковці та громадські діячі, які досліджували цю частину української історії. Серед останніх – представники Вінницького Педагогічного університету, бібліотеки ім. Тімірязєва та Краєзнавчого музею.

img_20161125_140750569

Представники влади сьогодні, 25 листопада, вручили присутнім грамоти, квіти та гроші – кожному по 622 гривні. А ще – книгу “Спротив геноциду” від Інституту Національної Пам’яті.

img_20161125_135803702

Перший заступник голови обласної державної адміністрації Андрій Гижко подякував тим науковцям, які досліджували геноцид, та зазначив, що оприлюднення документів, які раніше були секретними, і можливість вільно говорити про це все відкрито є значним досягненням сучасної України.

img_20161125_141327596_top

Одна із тих, хто пережив ті роки – вінничанка Майя Ткачук.

img_20161125_142916834_top

Коли почався Голодомор, їй було всього три роки. У той час батька дівчинки репресували. Майя разом із мамою та сестрою лишилися самі.

  • Страх і голод – так це було. Окрім того, батька звинуватили у націоналізмі – мама лишилася у 25-річному віці із двома дітьми на руках – мною семирічною та сестричкою двох років. В нас був великий стіл, а мати вкривала його величезною скатертиною і ми з сестричкою ховались там, коли хтось приходив. Це було аж до 1938 року, коли перестали переслідувати сім’ї себто націоналістів.

Проте, життя жінки склалося не так трагічно, як дитинство: вона вступила до Вінницького педагогічного університету, який тільки почав існувати, а по закінченню навчання сама почала викладати англійську мову. Пропрацювала Майя Ткачук там 50 років, а також написала та видала посібник по її вивченню.

  • А батько ще писав книгу «Винним себе не визнав», потім я її надрукувала. Та професор Буяльський примостився – забрав авторство. Тепер працюю над тим, аби довести свою правоту та авторство батька.

 

Автор: Юлія Плахтій

Журналіст

Поділитись публікацією
Вгору