× Пошук публікацій на Veжa
× Пошук публікацій на Veжa

Вінницькі журналісти влаштували мітинг-реквієм за загиблими колегами

Щороку 6 червня відзначають День журналіста в Україні. Цього дня вінницькі журналісти зібрались, аби вшанувати пам’ять колег, які загинули за роки Незалежності. 

Близько 30 журналістів друкованих та онлайн ЗМІ, радіо та телебачення прийшли сьогодні на площу Героїв Небесної Сотні. У руках вони тримали свічки та роздруковані портрети загиблих колег.

У своїх коротких промовах журналісти закликали колег не мовчати та не піддаватися “фейкам”. І, як зауважив заслужений журналіст України Василь Миколайович Паламарчук: “коли вбивають журналіста, значить в нашій країні щось не в порядку”.

– Дякую, що відгукнулися на таку ініціативу і що ми сьогодні маємо змогу побачити одне одного, привітати зі святом і згадати наших колег-журналістів, яких немає. І все ж показати, що ми є однією командою і ми реальна четверта влада, ми відстоюємо правду, незалежність та об’єктивність, – зазначила Наталя Болховська.

– Ми сьогодні згадуємо наших колег для того, щоб сказати, що ми пам’ятаємо і наше завдання робити все, щоб таких речей не було, – додав представник Нацради з питань телебачення та радіомовлення на Вінничині Вадим Мазурик.

За тим вінницькі журналісти запалили свічки і хвилиною мовчання згадали своїх колег.

Попри те, що дехто з медійників особисто ще не переконувався у небезпеці професії, усі з ким поспілкувалася Vежа погоджувалися, що варто берегти себе та розуміти, що кожне слово має свою силу і свої наслідки. А ще дбати про те, щоб злочини проти журналістів не залишались нерозкритими.

– Про те, що ця професія небезпечна,  я знала ще коли вступала до універистету, – розповіла радіожурналістка Ірина Вдовиченко. – Мої батьки були ніби проти мого вступу і єдиним аргументом було те, що це небезпечно. На той момент в Україні ще не було війни і я не думала, що це настільки важка професія. Яку б сферу не взяти – у ній є небезпека того, що ти говориш правду, а завжди знайдуться люди, які не хочуть її чути. У час, коли в країні війна, журналісти як ніколи повинні бути тим “рупором” і завжди дотримуватися тих журналістських принципів, які існують.

– Мені особисто невідомі випадки, коли комусь із журналістів погрожували, але ті колеги, яких вже немає з нами, навряд чи було стовідсотково переконані в тому, що їхньому життю щось загрожує. Мені здається, ми завжди недооцінюємо цей аспект, що нам може щось загрожувати і потрібно насправді бути дуже обережним, тому що робота роботою, але життя людини – понад усе і це найцінніше. Тому варто себе берегти, якщо держава цього гарантувати не може, – додала журналістка Катерина Мацієнко.

Фото Ольги Мірошниченко

Автор: Дар'я Гоц

Поділитись публікацією
Вгору