Вінницька агломерація: які населені пункти можуть приєднатися до Вінниці за новим законом і до чого це призведе

Вірогідне створення Вінницької агломерації, до якої зможуть приєднатися села та селища, наближені до Вінниці, тепер врегульоване новим законом.

3 квітня Верховна рада прийняла законопроект №6466 «Про внесення змін до закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад» щодо добровільного приєднання територіальних громад сіл, селищ до територіальних громад міст обласного значення».

Практично, прийняті зміни дозволяють селам та селищам приєднуватися до міст обласного значення за дещо простішою процедурою. Зокрема, це надасть можливість територіальним громадам приєднуватися до міст обласного значення без проведення перших виборів на всій території ОТГ.

 

На Вінниччині нині шість міст обласного значення: Вінниця, Жмеринка, Козятин, Ладижин, Могилів-Подільський та Хмільник.

Як зазначено у законі «повноваження сільської, селищної ради, її виконавчого комітету та сільського, селищного голови територіальної громади, що приєдналася до міської об’єднаної територіальної громади, припиняються з дня набрання чинності рішенням сільської, селищної ради та рішенням міської ради об’єднаної територіальної громади про добровільне приєднання до об’єднаної територіальної громади. З моменту припинення повноважень сільської, селищної ради повноваження міської ради поширюються на територію територіальної громади, що приєдналася до міської об’єднаної територіальної громади.

З моменту припинення повноважень сільського, селищного голови територіальної громади, що приєдналася до об’єднаної територіальної громади, повноваження сільського, селищного, міського голови об’єднаної територіальної громади поширюються на територію територіальної громади, що приєдналася до об’єднаної територіальної громади».

Віце-прем’єр-міністр Геннадій Зубко раніше пояснив, що досі об’єднання не відбувалось через небажання міських голів та рад міст обласного значення, які представляють переважно великі територіальні громади, йти на нові місцеві вибори для об’єднання з малими сільськими або селищними територіальними громадами.

Зміни до законопроекту №6466 мають вирішити цю проблему, адже Законом визначено, що у разі приєднання до територіальних громад міст обласного значення, позапланові вибори голів ОТГ не проводитимуть, а головою об’єднаної громади вважається міський голова міста тієї територіальної громади, до якої відбулося приєднання.

На думку експерта з децентралізації Сергія Романовича, міста обласного значення отримають певні переваги та бонуси від такого об’єднання, на які раніше розраховувати не могли.

– Міста обласного значення після приєднання до себе навколишніх населенних пунктів (наголошую, що без виборів), отримають статус спроможної об’єднаної територіальної громади. Однак це може відбутися виключно після того, як відбудуться відповідні громадські обговорення і рішення сесій відповідних суміжних територіальних громад.

Після того, з наступного року, вже буде функціонувати об’єднана територіальна громада, яка користуватиметься преференціями. Ми можемо говорити про субвенцію на розвиток інфраструктури. Це та субвенція, яка передається виключно об’єднаним територіальним громадам і її розмір вираховується за рахунок чисельності сільського населення та розміру територій. Міста обласного значення раніше були позбавленні отримання такої субвенції.

– Загалом, якщо ми говоримо про повноваження, то незалежно від того чи це є місто обласного значення чи сільська, селищна або міська об’єднані територіальні громади, вони є абсолютно аналогічними, відповідно до бюджетного кодексу, податкового кодексів та інших нормативно-правових документів.

Чи у такому випадку немає загрози того, що великі міста поглинуть маленькі села та селища? 

– Така загроза існує, але ми говоримо про те, що світова тенденція та тенденція в Україні відбувається таким чином, що фактично суміжні сільські територіальні громади, які знаходяться поряд із великими містами обласного значення та обласних центрів – вони поглинаються більшими населеними пунктами з огляду на те, що території міст збільшуються та розширюються. Ми це можемо бачити на прикладі Вінниці, оскільки сільське населення з кожним роком скорочується.

– Якщо ще сто років тому співвідношення сільського населення до міського було 65% на 35%, то зараз навпаки – шаленими темпами відбувається урбанізація. В пошуку кращих можливостей, робочих міст та іншого з сільської місцевості люди переїздять до міст. Ми можемо говорити, що таким чином утворюються міські агломерації, тобто території приєднуються і фактично зливаються. Це природній процес, адже вже давно суміжні сільські населені пункти користуються інфраструктурою великих міст: їздять туди на роботу, користуються громадським транспортом, школами та послугами охорони здоров’я, а тому це все закономірно та номрально.

– Існує загроза, яка полягає в тому, що селище може не мати свого представника у складі депутатського корпусу тієї чи іншої міської ради. Оскільки, вибори до міських об’єднаних територіальних громад відбуваються на пропорційній основі і це загроза того, що сільські території будуть залежати від не свого депутата. Якби вони мали можливість обирати депутата за мажоритарною основою, то це було би гарантією того, що сільські території мали б своїх депутатів. Однозначно сільським громадам доведеться відстоювати свої інтереси, щоб усі кошти не витрачались виключно на місто, а влада ще й не забувала про сільські території, які приєднаються до міст обласного значення.

Якщо ж говорити про Вінницю, то нині у Вінницькому районі вже є декілька ОТГ: Сокиринецька, Вороновицька, Якушинецька, Лука-Мелешківська (у якій об’єднались суміжні громади Вінницького та Тиврівського районів).

Ймовірно, місто могло б “притягнути” до себе Гавришівку, Агрономічне та Стадницю. Вінницькі Хутори хоч і мають свою сільську раду, але вважаються вже передмістям Вінниці, подібна ситуація із Бохониками, де переважна більшість мешканців щодня їздить на роботу чи навчання до міста. На думку експертів, Стрижавка є досить потужною і спроможною громадою, аби створити власну окрему ОТГ та стати її центром. Однак, чи захочуть такого добровільного об’єднання Вінниця та навколишні сільські/селищні громади – окреме питання. Для прикладу, минулого літа, мешканці Стадницької ОТГ виступили категорично проти того, щоб їх навіть потенційно приєднували до Вінниці.

Як розповів Vежі директор Вінницького відокремленого підрозділу Установи “Центр розвитку місцевого самоврядування” Олег Левченко, наразі, поки закон ще не підписаний Президентом, не можна однозначно говорити про те, які громади вирішать добровільно об’єднатися із Вінницею та чи захоче цього саме місто, але вже зараз помітно, що деяким ОТГ важко утримувати та забезпечувати свої території.

– На етапі прийняття кожного закону виникають ті чи інші можливості і через це не можна сказати, які громади проти чи не проти приєднання. Потрібно з ними говорити для того, щоб вони погодилися на ту чи іншу конфігурацію. Вінниці важливо було б “добрати” до себе території, які б вона могла обслуговувати. Хоча, з іншого боку, є певні проблеми з тим, що потрібно буде витрачати додаткові кошти на утримання цієї території. Адже Вінниця не може собі дозволити у центрі зробити все ідеально, а на околицях взагалі нічого не робити. Відповідно, є певне стримування і воно абсолютно здорове.

– Ми не чуємо поки що жодних різких заяв з боку міста. І це зрозуміло, адже Закон ще не підписаний Президентом. Лише після цього можна буде розуміти настрій депутатів, міської ради, як апарату, яка буде розуміти свої економічні можливості і так далі. Однак є речі, які треба певним чином стимулювати, як обов’язкові. Наприклад, Вінниця без аеропорту буде значно програвати, але треба шукати баланс та вигоду, як для громади, так і для більшої території. Немає не взаємопов’язаних територій. Тим паче, особливість у ситуації з Вінницею та сусідніми територіями в тому, що більшість людей більше економічно пов’язані з містом і користуються інфраструктурою Вінниці більше, ніж будь-де.

– Відносно існуючих громад: є ті, які заявили, що хочуть бути об’єднаними (наприклад, Сокиринецька), вони об’єдналися, але ми сьогодні бачимо, що є складнощі в системі управління та наповнення бюджету в цій громаді. І навпаки, є Якушинецька громада, яка бере на себе додаткові ініціативи. Сьогодні наші експерти поїхали домовлятися про порядок переймання управління закладів культури, адже Якушинецька громада виявила бажання та економічна готовність взяти ці заклади на себе.

– На щастя, зараз Закон передбачає добровільність об’єднання, ми не можемо говорити про те, як воно має бути, лише прогнозувати та пропонувати певні формати. Власне, Стрижавка, так як і Якушинці, більш самодостатні. Для прикладу, Якушинецька ОТГ зараз в процесі приєдання до себе ще деяких громад. Як на мене, Вінниця мала б бути більшою, і це вже моя думка не як експерта, а як громадянина, який тут мешкає. Бути більшою не в сенсі території, яка поглинає, а як та громада, що віддає більше послуг та можливостей на всі території.

– Дуже важливо пояснити те, що території не втратять незалежність, а отримають вигоду. Приклад приєднання територій сусідніх сіл до Вінниці вже показує, що є певні особливості сприйняття, але з іншої сторони важливий момент у тому, що якість життя на цій території зростає.

До речі, по кількості територіальних громад, Вінниччина займає восьме місце в Україні, а ось за кількістю населення та розміру територій – 23-те місце. У Вінницькій області досі є 8 районів, де немає жодних ОТГ.  “Ми менші, але з більшою демократією. Адже ці об’єднання відбувались не примусуво, а маленькі громади самостійно вирішували чи варто їм об’єднуватися і частина з них вже готова збільшуватися”, – пояснює Олег Левченко.

Законопроект №6466 дозволить містам обласного значення згуртувати навколо себе менші сусідні сільські та селищні ради і стати центром об’єднаної громади без перевиборів. Закон набуде чинності з 1 травня 2018 року. Нині ж, як зазначено на сайті Верховної Ради України, законопроект готується на підпис.

Автор: Vежа

Адміністрація сайту

Поділитись публікацією
Вгору