× Пошук публікацій на Veжa
× Пошук публікацій на Veжa

Відбілили шкіру та “освіжили” тіло: у Вінниці вперше ребальзамували Пирогова без участі Москви

Протягом березня-квітня команда вчених працювали над тим, аби продовжити “життя після смерті” видатного вченого Миколи Пирогова. Фахівцям далося відновити рецепт бальзамуючого розчину та винайти власну систему ребальзаміції після якої, за їх переконанням, тіло вченого стало виглядати лише краще, ніж після попередніх ребальзамацій. 

Взагалі ребальзамація має проводитись кожні 5-6 років і раніше цим займались вчені з Москви, але через війну із Росією така спрівпраця більше неможлива. Аби зберегти тіло Пирогова, яке забальзамоване вже близько 160 років, вінницькі науковці, спільно із колегами з Сум, Києва та Львова знаходили варіанти бальзамування.

Читайте також: Поховати чи ребальзамувати: міністерка Супрун радиться, що далі робити з тілом Пирогова

Вперше тіло Пирогова ребальзамували у Вінниці і команда із 6 чоловік була переважно вінницькою, лише двоє фахівців були з інших українських міст.

Ребальзамація розпочалась 14 березня, тоді тіло Пирогова на місяць занурили у прозорий бальзамічний розчин. У ньому воно зберігалось до 19 квітня і вже минулої п’ятниці, 20 квітня, Миколу Пирогова повернули на місце у церкві-некрополі, що на території його садиби.

– Це була вже десята, ювілейна, ребальзамація, яку виконували за методикою першого професора Виводцева, який бальзамував Пирогова і тоді тіло зберігалось без подальшої ребальзамації майже 60 років. Вперше Пирогова ребальзамували у 1947 році, коли офіційно відкрили його музей, – розповів директор музею садиби ім. М. Пирогова Петро Гунько.

До складу комісії, яка займалась питанням ребальзамації Миколи Пирогова з листопада минулого року, увійшли 15 провідних вчених України, фахівців Вінницького національного медичного університету та співробітників музею Пирогова.

– Нам вдалося зламати стереотип, що тільки Москва може займатися ребальзамацією, – продовжив Петро Гунько. – Ми при музеї створили нормальну лабораторію, вивчили все про ребальзамацію і тепер тіло виглядає навіть краще, ніж раніше. Ми відбілили шкіру на обличчі, на руках і загалом стан тіла покращився. Нас попереджували про те, що нам може не вдатися. Звичайно, такі думки зі сторони вченої еліти викликали деякі сумніви. Але, як кажуть, очі бояться, а руки роблять.

Микола Пирогов після десятої ребальзамації

На ребальзамацію Уряд виділив 200 тисяч гривень, хоча навіть цю суму фахівці музею мали зменшити вдвічі. Петро Гунько розповідає, що після ситуації із Уляною Супрун, яка цікавилась в українців у Facebook чи взагалі варто виділяти кошти на ребальзамацію чи краще їх передати на інші потреби, директору музею-садиби ім. М. Пирогова стали телефонувати чимало людей, фахівців, які пропонували матеріальну допомогу.

– Я попросив фахівців, щоб порахувати мінімальну суму, яку нам потрібно знайти, щоб провести ребальзамацію. І ось вирахували 200 тисяч гривень. Окрім цього, усі науковці, які брали участь в ребальзамації погодились працювати безоплатно. Так завжди робили справжні вчені і на це всі погодилися, – зауважив Петро Гунько.

До речі, на ребальзамацію були запрошені асистентами молоді науковці медичного університету, сам процес детально фіксувався на відео, аби зберегти “вінницький рецепт” ребальзамації Пирогова.

– Це все відбувалось не на порожньому місці. Я маю стаж анатома 36 років і володію багатьма методиками і бальзамування, і ребальзамування тощо, – розповів Юрій Гумінський. – Раніше всі ребальзамації у Москві проводились за зачиненими дверима і ніхто з вінничан не був присутнім на ребальзамації. Взагалі те, що ми побачили, – це було вперше в Україні. Підготовча робота тривала не декілька днів, а протягом місяців. Окрім того, вперше ми шукали секрет бальзамічної рідини і проводили низку аналізів. Виявилось, що ніякого особливого секрету там не було. Ми все зробили так, як треба. Протягом ребальзамації було понад 30 новітніх технічних рішень і все вирішували. Все колись вперше робиться.

Юрій Гумінський також розповів, що фахівців дуже вразило те, як збереглось тіло Пирогова і це говорить про найвищу якісь найпершої ребальзамації. Між іншим, навіть деякі вчені висували припущення, що від тіла залишилось небагато, однак вінницькі фахівці виявили, що Пирогов зберігся досить добре – усі органи та кістки на своїх місцях.

До речі, якихось серйозних проблем протягом ребальзамації не виникало, лише поточні, як наприклад, пошук необхідних інструментів.

– До речі, знаєте, на ребальзамації я навіть зрозумів фахівців з Москви. Постійно була відеозйомка, фотографувалось, все записувалось, що мені наприкінці вже хотілося всіх вигнати з лабораторії і сказати: “Спасибо, все свободны”, аби не заважали працювати – жартує Юрій Гумінський.

До речі, відеозйомка процесу ребальзамації – це наукова робота, яка триматиметься у секреті, адже таку роботу фахівці називають “вінницьким ноу-хау”.

До команди також потрапив Сергій Гриценко, який не лише фахівець-анатом та викладач медичного університету, у нього є ще й інші обов’язки – двічі на рік він проводив ревізію відкритих частин тіла Миколи Пирогова.

– Ми дізнались такі тонкощі про тіло Пирогова, яких раніше не знали і вперше побачили закриті частини тіла. В основному, коли ми ходили на “оглядини” тіла декілька разів на рік, то займалися лише руками та головою, і все. Це вперше ми роздягнули Пирогова  і побачили, як все було зроблено. І мені здається, ми зробили навіть краще, ніж було.

Протягом того місяця, коли тіло Пирогова було у бальзамічному розчині, його не витягали, розчин прозорий і всі зміни було помітно. Єдине – щодня регулярно перевіряли температуру розчину та загальний вигляд тіла.

Читайте також: Гробниця Пірогова: яка доля очікує головну мумію країни?

Головний зберігач фондів музею ім. М. Пирогова Зинаїда Мартинова, яка працює у музеї з 1975 року, на власні очі застала п’ять ребальзамацій вченого. За її розповідями, у 1945, 1956 та 1973 роках у процесі ребальзамації брали участь спільно російські та українські вчені.

А вже з 1979 і до 2011 року – цим займались виключно фахівці із Москви. До речі, до 1994 року ребальзамація була безкоштовною для музею, але на початку 90-х років відбулись певні зміни і необхідно було платити за ребальзамацію. Зрозуміло, що таких коштів музейники не мали, але їм допоміг один нафтовий магнат із Сибіру, який тоді проспонсорував ребальзамацію тіла.

Наступна ребальзамація Миколи Пирогова має відбутися за 5-6 років. До речі, одяг хірурга – мундир таємного радника – не міняли, замінили лише кальсони та сорочку, також дещо оновили вигляд самої труни.

На ребальзамоване тіло Миколи Пирогова тепер знову можуть у відкритому доступі поглянути відвідувачі музею-садиби.

До речі, нині нащадки Миколи Пирогова проживають у Греції, Австралії та Франції. У 1970-х роках нащадок із Греції навіть приїздив до Вінниці, а пізніше написав книгу про свого пращура, яку передав Петру Гуньку для друку в Україні. Єдиною проблемою лишається знайти у Вінниці перекладача грецької мови, який бажано щоб недорого, але якісно переклав 230 сторінок книги.

Фото Андрія Завертаного

Автор: Дар'я Гоц

Поділитись публікацією

Інші новини

Вгору