Від корейського хіп-хопу до литовської автентики: у Вінниці завершився VINNYTSIA JAZZFEST. ФОТО

Литва, Ізраїль, Чехія, Люксембург, Австрія, Польща, Південна Корея та Україна – саме така географія цьогорічного VINNYTSIA JAZZFEST.

Від класичного до романтичного, від синтезу народної, джазової музики та ф’южну до яскравого поєднання джазу, електронної музики і хіп-хопу. Цьогоріч організатори дали можливість всім присутнім на фестивалі і насолодитися меланхолійним та навіть дещо медитавним джазом, а також зрозуміти яким він може бути у різних країнах світу – від Австрії та Литви до Південної Кореї.

Відкривали цьогорічний VINNYTSIA JAZZFEST масштабною постановкою «В джазі тільки дівчата», що отримала багато схвальних відгуків від відвідувачів. В перервах між концертами наступних днів ще багато вінничан обговорювали те, наскільки вона була вражаючою.

Другий день фестивалю розпочали дівчата із тріо Kusimanten (Австрія), солісткою якого є одеситка Тамара Лукашова та дві сестри Марі-Терез Хертель (віола) Деє Лінде (віолончель). Їхня інтернаціональність доповнює і музику, адже в ній вони поєднали народні австрійські, німецькі та українські мотиви. Запальний характер виконання Тамари Лукашової та харизма Марі-Терез Хертель і Деє Лінде вже з перших хвилин отримали схвальні відгуки у вигляді аплодисментів із залу.

Тамара розповідала історію написання кожної пісні, від «Оди томатам», які, за словами музиканток, не смачні в Австрії, тому їх вирощують навіть на балконах до історії про написання композиції для дитячого струнного оркестру. Всі вони виконувалися у різному настрої, тому і охарактеризувати стиль цього тріо дуже важко. Тут сміливо поєднані балканські мотиви, елементи класичного джазу та навіть йодль.  Окрім цього, тріо виконало «Пісню про рушник» у власній джазовій обробці.

Наступними на сцену вийшли учасники міжнародного проекту CLAIRE PARSONS // DUO, до складу якого входить відома джазова співачка та композиторка Клер Парсонс з Люксембургу та один з кращих джазових гітаристів Ізраїлю й зірка голландської джазової сцени Еран Хар Евен. Клавішні, гітара із неймовірною кількістю різних «примочок» та ніжний та легкий вокал – все, що було потрібно цим музикантам, аби творити романтично-медитативний джаз. У своїх композиціях музиканти співають про любов, порізи на серці та самопожертву. В їхніх текстах та музиці багато природи, що передає навіть вокал Клер. Спів дівчини інколи був схожий на спів птахів. Моментами не вірилося, що на сцені лише двоє, адже звучання було наповнене та об’ємне. Дуету вдалося створити справді романтичну та навіть напівінтимну атмосферу, за що вінничани щедро обдарували виконавців вигуками «на біс».

Закінчився перший день фестивалю польською програмою за участі проекту  POLISH INDEPENDENCE JAZZ NIGHT та квартету Алдама Балдиха. А також відбувся розіграш джазових сувенірів та ваучера на проживання в одному із готелів Польщі під час джазового фестивалю.

Другий день фестивалю був наповнений переважно класичний джазом, хоча і в дуже незвичному форматі.

Першими на сцену вийшов колектив Lithuanian  Trombone Project & Loreta Sungailiene (Литва), які поєднують у своїй творчості синтез народної, джазової музики та ф’южну.

До класичних джазових варіацій та авторських композицій відомого аранжувальника та джазмена Литви Вітаутаса Пілібавічюса вони додали дуже різноманітний литовський фольклор.

– Ось такі ми незвичні, але дуже любимо музику – джаз і литовську народну. Все поєднали в проект, який дуже молодий. Ми зустрілися разом тільки на початку цього року, але хочемо від всього серця подарувати те, що разом написали. В першій композиції співається про те, що йде дим у нашому місті Вільнюс, але не потрібно боятися, бо там дівчата печуть дуже смачні млинці для своїх хлопців. Сьогодні ми також спробували вашу смачну їжу і дуже задоволені всім, – сказала на початку виступу Лорета Сунгайлене, яка і постійно вела розмову із слухачами.

Вокалістка розповідала, що більшість композицій, які грає колектив написав Віталіус Пілібавічюс. Незважаючи на те, що Лорета співала литовською по емоціям і коротким розповідях перед композиціями можна було догадатися про що вони, адже навіть лише музика передавала настрій – від тужливого до веселого. Сама мелодика подекуди навіть нагадувала українські народні думи та обрядові пісні.

Навіть слухаючи «Танець тромбонів» можна уявити сюжет композиції.

– У мене великий колектив, фольклорний ансамбль. Я дуже люблю наші народні пісні. Цей етнографічний регіон, з якого я родом, я із північно-західної частини Литви, в нашому регіоні немає таких пісень-голосінь. Але цей проект, дозволяє мені виконати пісню із мого регіону як плач, – сказала Лорета.

На сцені залишилися один тромбон  Вітаутас Пілібавічюс та ударник Робертас Вільчинскас. Дзвінке та тихе голосіння, драматичний тромбон та ударні створили певний світ, який заполонила туга Лорети. Жінка подекуди майже зривалася на плач і все це виглядало досить правдоподібно.

У репертуарі багато литовських народних пісень про родину, роботу й війну, які у різних регіонах Литви мають свою мелодію та настрій, а в звучанні колективу набувають нового джазового «голосу».

Інколи звуки, які лунали з інструментів були схожі на спів пташок, рохкання свиней, дихання корови – такий собі типовий ранок у селі. Саме так починалася одна із улюблених пісень Лорети. Вокалістка розповіла, що це пісня із календарного обряду і її співали люди в полі, коли працювали.

Загалом литовцям вдалося гармонійно поєднати народні мотиви і класичний джаз, при цьому не втративши автентичності і самобутності звучання. Лише інколи можна було почути певні  проблеми пов’язані зі звуком або ж ще із недостатньою зіграністю колективу.

Друге відділення почалося з виступу проекту із Південної Кореї HG FunkTronic. Як розповіла зі сцени ведуча це вперше в історії не тільки VINNYTSIA JAZZFEST, а й усіх джазових фестивалів України – концерт джазових зірок з Південної Кореї.

– Півтора року перемовин, подачі грантів і за підтримки Міністерства культури Кореї та Південнокорейських авіаліній сучасні й запальні музиканти ТОПової джаз-групи HG FunkTronic вперше їдуть в Україну, – сказала ведуча.

Музика цього колективу – це самобутнє поєднання джазу, електронної музики і хіп-хопу. Перший час корейці почувалися трохи невпевнено на вінницькій сцені, давалися взнаки проблеми зі звуком, тому звукач під час виступу доналаштовував деякі інструменти, а музиканти лише мовчки та рухами рук показували де підняти, де збавити, а де додати.

Зіркою цього колективу безумовно є корейський народний виконавець Йонг Ву Кім, який з перших хвилин «розрядив» стриману атмосферу на сцені своєю посмішкою та незвичним вокалом. Загалом корейський джаз наповнений легкості та певної юності.

Було помітно, що барабанщик та вокаліст не досить добре володіють англійською, адже читали з папірця та телефону, на відмінну від клавішниці та трубача Янгха Шина.

– Дякую, що ви з нами тут і за неймовірну можливість грати для вас. Ми з міста Сеул. Перша  композиція називається «Дорожня подорож».

У цього колективу традиційний спів, що схожий на шаманський, вміло поєднується з елекрогітарою, барабанами, клавішами та духовими.

Незважаючи на мовний бар’єр, вокаліст зміг знайти підхід до вінницької публіки одним вигуком «оі». Таким чином утворився український «оі-хор» в залі та корейський на сцені. Така гра дуже сподобалася вінничанам і потім ще багато хто вигукував корейське «оі».  Як потім зізналися виконкавці, це просто звук для контакту із залом, який використовує вокаліст.

Критики та фани гурту називають їх джазовим майбутнім, а за роки існування вони вже встигли відвідати найбільші джазові фестивалі Азії.

Закривали фестиваль український колектив «FRANKYJAZZ» з програмою «Tribute to Frank Sinatra». Відразу помітно, що колектив грає разом вже не перший рік, адже звучали вони гармонійно та професійно. Цьогоріч колектив отримав премію кращий кавер-бенд за версією «Ретро-Фм».

Вишуканий класичний одяг та джазова манірність соліста моментами додавала музиці певного шарму, а моментами відверто заважала. Варто відзначити, що кожен у колективі насправді проживав мелодію та історію – їхнє виконання ідеально відшліфоване. Та і контакт із залом виконавцям також вдалося тримати.

– Музика цього колективу занурить вас у епоху вишуканих леді та джентельменів, елітних напоїв, веселощів та радощів і композицій видатоного Френка Сінатри. Джаз для них – це музика, в якій є душа, – сказала ведуча зі сцени.

 

Впродовж  вечора колектив грав композиції Френка Сінатри, Фреда Астера, Елли Фіцджеральд, Луї Армстронга та багатьох інших видатних виконавців.  Соліст намагався багато жартувати та передати джазовий настрій в зал.

Традиційно після останньої композиції на сцену вийшли організатори фестивалю та мер міста.

– Дуже приємно, що Вінниця вже 22-ий рік поспіль є столицею джазу і тут я не можу не відмітити саме Ірину Френкель та Павла Третьякова, як тих людей, хто перш за все вболівають за джаз і все роблять 22 роки поспіль, щоб ми дійсно були культурною столицею України. Я маю надію, коли буде 23-й фестиваль Ірина і Павло представлять свій колектив, який буде називатися «Френкель джаз», – сказав Сергій Моргунов та додав, що має надію на подальший розвиток джазового напрямку у Вінниці.

 

– Хочу побажати вам всім в першу чергу миру, щоб ви завжди відчували тепло культури і тепло музики, – зазначив мер міста.

– Ми розпочинали наш фестивалю піснею «New York», я хочу побажати всім нам, щоб Вінниця перетворилася на культурну меку і мала концертну залу як в Нью-Йорку, – сказала Ірина Френкель.

На що Сергій Моргунов пожартував, що передасть це Володимиру Гройсману.

Закінчився фестиваль запальними танцями на сцені.

 

Фото Ольги Мірошниченко 

Автор: Марина Однорог

Поділитись публікацією
Вгору