Велике роздержавлення преси: 16 комунальних газет Вінниччини вже у «вільному плаванні»

Наразі у Вінницькій області із 33 друкованих видань, 16 – реформовані й вчаться заробляти гроші, не чекаючи на фінансування з боку засновників – міських чи районних рад.

Сьогодні, 19 жовтня, про особливості реформування державних і комунальних  друкованих ЗМІ говорили під час включення шести регіонів, зокрема Вінниччини, з представниками Держкомтелерадіо, які займаються моніторингом процесу роздержавлення преси.

Реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ розпочалося в 2016 році і передбачало звільнення газет та журналів від власників, якими є органи державної влади чи місцевого самоврядування. Це ті самі районні газети, засновниками яких є районні та міські ради. На всю трансформацію виділено три роки, тобто до 1 січня 2019 року усі такі ЗМІ мають бути «вільні» від своїх власників і стати приватно-незалежними. Реформування відбувається у два етапи, з яких перший – добровільний вже закінчився. Інші ж мають встигнути реформуватися до закінчення 2018 року, або будуть ліквідовані.

  • Результати першого етапу реформи засвідчили наявність низки проблем і перешкод на шляху реформування, – каже начальниця юридичного відділу Держкомтелераідо Таїсія Муравець. – Серед основних проблем те, що органи державної влади, місцевого самоврядування не зважили на вимоги закону відповідно до якого трудовий колектив має пріоритетне право визначення способу реформування. Так само засновники державних комунальних видань подекуди ігнорували вимоги закону щодо прийняття рішення про реформування в місячний строк. Стали практикою звільнення редакторів ЗМІ без згоди трудового колективу, відчуження майна, скорочення штату працівників.

І це при тому, що вище перелічені проблеми мали бути захищені законом про реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ.

  • Результати моніторингу свідчать, що, на жаль, процес реформування не так швидко йде, як ми сподівалися, – каже начальниця відділу друкованих ЗМІ та державної реєстрації суб’єктів видавничої справи Оксана Баженко. – Із 244 учасників станом на сьогодні реформовано 102 державних комунальних друкованих ЗМІ зі збереження назви, цільового призначення, мови видання, тематичної спрямованості.
  • 72 юридичні особи перебувають у процесі припинення діяльності, а 32 реорганізовані редакції наразі очікують перереєстрації друкованого ЗМІ. У 30-ти редакціях через різні причини не зібрані відповідні документи для подання державному реєстратору.

За словами директорки департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Вінницької облдержадміністрації Світлани Василюк, явних проблем з реформуванням преси на Вінниччині немає.  ­­

  • У нас таких видань на території Вінницької області – 33. На першому етапі – це 2017 рік –реформувалося 16 видань. Ці видання, як і редакції, перереєструвалися і стали приватними газетами.

До речі, за інформацією пані Василюк, наклад реформованих газет не зменшився. А загальний щотижневий наклад «районок» становить 90 тисяч примірників.

Варто відзначити що під час реформування за ЗМІ залишався ряд пільг, зокрема, що стосується оренди приміщень редакції, техніки, меблів тощо. Однак головне завдання – навчитися заробляти самостійно, без допомоги «власників». Пані Василюк анонсувала, що невдовзі для редакторів таких видань в області проводитимуть спеціальне шестимісячне навчання.

Наразі є нюанси у процесі, які попередньо не були врегульовані основним законом про реформування ЗМІ. Тому сьогодні представники областей пропонували певні зміни до  законопроекту про реформування, які згодом будуть розглянуті Верховною Радою.

Наприклад, окремо цікавить питання вінницьких експертів про те, що робити з редакціями газет, які об’єднані з радіо. Таких на Вінниччині є шість і вони також підлягають реформуванню.

Під час обговорення з експертами-юристами, було озвучено, що таким редакціям відповідно до чинного законодавства можна пройти процедуру виділення в окрему юридичну особу.

Ще одна зміна, яку пропонуватимуть вінничани – переглянути долю літературно-мистецького журналу «Вінницький край», засновником якого є обласна рада.

  • Це також комунальне видання, але яке не висвітлює діяльність влади. Ми сьогодні також будемо вносити свою пропозицію, щоб журнали мистецько-літературного спрямування могли бути засновані органами влади.
  • Практично вноситься зміна до існуючого закону, що органи влади не можуть засновувати свої видання, але органи освіти, наукові організації, органи культури, тобто музеї, філармонії можуть засновувати свої видання. Але вони вже не будуть комунальні.

Ще одним каменем спотикання у реформуванні є тендери з висвітлення діяльності влади на які подаватимуться ЗМІ. За умовами тендеру  має бути лише один переможець. Тоді, як каже пані Василюк, це порушує закон про висвітлення діяльності влади, за яким має бути максимальна кількість укладених договорів з газетами.

  • У нас 33 комунальні газети, які на 1 січня будуть реформовані. Я хотіла б укласти договір з усіма газетами – це 330 тисяч. А закон про тендерні закупівлі ставить мені обмеження – 200 тисяч.

У цьому питанні столичні юристи-експерти наголосили, що під час тендерної процедури пріоритети надаватимуться реформованим ЗМІ.

Фото автора, головне – ilaw.center

Позначки: , , , , , , , , , , ,

Автор: Валерія Жовтун

Поділитись публікацією