“Українська музика переживає свій пік”: MamaRika “зголодніла” і влаштувала у Вінниці КАЧ. ФОТОРЕПОРТАЖ

Показати вінничанам, якою КАЧовою може бути українська музика вирішила Mamarika. Разом із своїми музикантами Анастасія Кочетова презентувала новий альбом «КАЧ».

Анастасія Кочетова, яку знали раніше як Еріку,  більше року тому розпочала нове життя під псевдонімом MamaRika. За цей час вона встигала засвітитися на національному відборі «Євробачення», зняти декілька кліпів та випустити перший альбом під назвою «КАЧ» і вирушити з ним в невеликий тур містами України. Завітав гурт і до Вінниці.

На початку виступу Анастасія відразу вибачилася за технічні проблеми зі звуком та розповіла про новий проект.

  • Мамаріка це нове дитя, нам тільки рік. Я настільки вдячна вам, що ви поруч, що ви зі мною. Зараз буде пісня КАЧ, вона основна в альбомі, хоча кожен сам для себе вирішує, яка основна. Я хочу, щоб вас качнуло, – емоційно сказала виконавиця.

Співачка з перших хвилин розворушила найактивнішу частину публіки. Це вже не та попсова музика, яка була раніше у виконавиці під псевдонімом Еріка. Завдяки музикантам, які грають з дівчиною в гурті, відчувається абсолютно новий звук, манера виконання та навіть сама манера поведінки Насті на сцені. Вона, не жалкуючи сил, відривалася та помітно відчувала задоволення від того, що робить.

В альбом «КАЧ» дівчина спробувала інтегрувати хіп-хоп, соул, фанк, адже з дитинства мріяла виконувати саме таку музику. Настя говорить, що кожна пісня розкриває якусь частину її.

Найбільше вінницьку публіку «качнула» перша пісня виконавиці «Mamarika». Чи то тому, що вона частіше потрапляла в ротації чи дійсно завдяки своїй драйвовості. Біля сцени утворила міні-тусівка, яка підтримувала гурт і в той же час відривалася під музику, незважаючи на технічні проблеми, які в цей вечір для колективу розпочалися ще в дорозі.

  • Ми коли добиралися до вас, то нас знесло на зустрічну полосу і ми майже злетіли в обрив, потім дуже довго налаштовували техніку, але ми тут і хочемо, щоб ви нас підтримали своїми емоціями, – сказала зі сцени Mamarika.

Окрім пісень з альбому, Анастасія заспівала одну зі свого «минулого життя».

  • Я дуже люблю цю пісню, вона дещо лірична. Давайте, дівчатка, пагрустім трохи, але зовсім трохи, – розпочала пісню «Нема образ» співачка.

А публіка підтримала у цьому бажанні виконавицю і у залі «Біфітеру» на декілька хвилин стало спокійніше, та тривало це не довго, адже зараз Кочетова зовсім інша — вона не зупиняється ні на хвилину під час виступу, хіба щоб поговорити зі слухачами, постійно комунікує з музикантами та шалено танцює, адже вважає, що музикант має сходити зі сцени мокрим і з тахікардією.

Співачка часто виходила в зал та давала можливість фанатам та фанаткам заспівати разом улюблену композицію.

«Mamarika» виконала майже всі композиції, що увійшли до альбому. Деякі вже досить знайомі публіці, як один із хітів цьогорічного відбору Євробачення — We are one, а деякі зовсім нові. Та під кінець співачка разом з музикантами змогли змусити більшу частину публіки відірватися від поїдання їжі та танцювати.

  • Я хочу, щоб ви памятали, що ми не одні, – сказала Анастасія та заспівала We are one.

 

Незважаючи на безліч перешкод гурт таки завершив свій виступ, а солістка не відмовила слухачам у декількох селфі.

VежА зуміла зустрітися із Анастасією за 15 хвилин до початку концерту та швидко поговорити про нове життя проекту Mamarika, перший альбом, про процес роботи над піснями, Євробачення та взагалі про українську музику. У спілкуванні Кочетова відкрита, весела та пряма, вона не приховує якихось фактів і навіть під час інтерв’ю в невеличкій гримерці не забуває про свою команду. 

Оновлення Анастасії Кочетової – Mamarika

Позаяк Mamarika приїхала до Вінниці із презентацією першого альбому, то відразу запитуємо про те, наскільки від відповідає назві та чи дійсно є качовим.

  • Він неочікувано качовий, це я точно знаю. Від першого альбому ніхто сильно не чекає якогось там вибуху, тому шо це перший і артист ше себе шукає. Так воно і є, і я дійсно в пошуках себе. Я вважаю Мамаріку абсолютно новим артистом, попередній багаж сюди взагалі не включаю. І як на диво цей альбом зайшов, – говорить Анастасія.

Дівчина не думала, що все може бути настільки швидко та на даний момент ще не чула поганих відгуків ні від музичних критиків, ні від слухачів — лише хороші. Співачка розповідає, що боялася певної упередженості до нового альбому та нової неї.

  • Я ще думала, знаєш, що буде така штука, що це ж Еріка, це вона щось знову непонятно шо. І вони не могли зрозуміти чи це була Еріка, і я зараз випендрююся, чи тоді було непонятно шо, а зараз я знайшла себе. Так от це другий варіант – це справжня я. Я нарешті роблю те, що хочу і це відчувається. Коли ти не брешеш, коли ти чесний з людьми, вони це приймають, – емоційно розповідає Мамаріка.

«Я зголодніла за українською мовою»

Змінилася Анастасія Кочетова і у плані мови, адже у Еріки були пісні російською та українською. Наразі ж Мамаріка співає переважно українською та має декілька пісень англійською. Дівчина говорить, що не має жодних мовних упереджень, а пише тією мовою, якою приходить пісня і зараз це переважно українською.

  • Я просто заскучилася за цією мовою. Я завжди пишу пісні тими мовами, якими вони приходять. В більшості я пишу музику, а Ванька Клименко пише тексти. Я лише частково долучаюся: приношу кілька фраз і ми відповідно починаємо розвивати весь цей процес. Якщо нам фраза прийшла українською, то воно і далі українською, тобто я не гвалтую пісню тільки тому, що мені потрібно якоюсь конкретною мовою її написати. Я просто пишу так як воно пишеться, – говорить Мамаріка та додає, що «зголодніла» за українською за час Еріки.

Проте, якщо брати глобально то співачка працює в жанрі r-n-b, соул, поп, фанк, а такі жанри фірмово звучать українською. Особливо, якщо врахувати, що виконавців цього жанру не так багато саме україномовних.

  • Ми близькі по звуку до тієї афроамериканської історії і наша мова дуже співзвучна до американської, як не дивно. Наприклад, багато хто не доганяв, що моя перша пісня «Мамаріка» українською. Всі думали, що це англійська, а українська також дуже кльово лягає на ці стилі, – додає співачка.

Іван Клименко про якого згадувала Анастасія, окрім того, що пише для неї тексти є також і саундпродюсером. Незважаючи на абсолютно протилежні темпераменти, творчому тандему вдається легко творити разом. А головне — це приносить їм задоволення та результат.

  • В нас немає, що хтось головний, але напевно головний Ванька, бо він технічно це може організувати. Він розуміє як мою ідею трансформувати в реальність. Ваньчо –  безцінна знахідка для мене. Я обожнюю цей момент, коли приходжу на студію і ми мали попрацювати над чимось іншим, а він говорить “давай сьогодні не будемо робити старе, давай зробимо щось нове, давай щось напишемо”. От так, наприклад, народилася пісня «Ходять хлопці до дівчат». Ми не планували її писати, просто почали робити те, що було в душі. Ось це найкайфовіший момент спонтанності в творчості, тому я вже з Ваньою одне ціле, коли стосується написання музики і ми одне одного доповнюємо, тобто це як ти сказала, ідеальна синергія, тому виходять такі кльові пісні, – говорить співачка.

«Я не дуже задоволена, що поперлася на Євробачення»

Цьогорічний відбір на Євробачення був одним із тих місць, де Анастасія продемонструвала своє «нове імя». Співачка говорить, що вдячна цьому проекту, але більше на подібні конкурси йти не буде. Євробачення було останньою краплею, щоб Анастасія зрозуміла, що втомилася від проектів та конкурсів, в яких з 18 років. Та вважає конкурси спортом, а спорт і творчість не мають нічого спільного.

До того ж Анастасії довелося «зламатися» задля Євробачення та за два тижні написати нову пісню, позаяк «КАЧ» виявився не форматом.

  • «We are one» була дитиною з пробірки, яка написана в певних рамках, вона йшла від душі, але коли душу посадили і сказали “треба”. Коли це йде само собою, то це інакші відчуття. Тому все пішло якось трішки не так як я хотіла. Я більше не хочу йти на якісь поступки в творчості, – ділиться спогадами Мамаріка.

Хто вони, чоловіки Mamarika

Завдяки новому проекту у Анастасії здійснилися мрія — вона завжди хотіла мати свій колектив, щоб була підтримка, щоб знати, що ти не одна. І їй це таки вдалося. До того ж, грають з дівчиною професійні музиканти з вищою освітою. У шумній гримерці Кочетова жартує, що думає хто це сьогодні провинився і кого представити останнім.

  • Труба ( в нас є фішка колективу, дуже мало хто юзає трубу, це або якісь балканські мотиви, або якісь трохи колхозні мотиви. Вона дуже кльова фанкує і розбавляє ) – Денис Гриценко, який також грає в гурті “The Вйо”. Бас — Сергій Кравченко, нагла морда, басисти самі наглі завжди, але я його ціную, бо він круто грає. Знаєш, це як діти – я вже памперси закупила. На барабанах в мене Олександр Сєлєзньов, а сьогодні Влад Кісєль. Ми реально колектив, не тільки за кулісами, але й на сцені, як одне ціле. Це не типу, знаєш, я і три якихось чувака. Це реально гурт, я би навіть сказала гурт Мамаріка. Вони вміють адаптувати звичайний інструмент якось незвично. Ще в нас є звукач Олександр Мироненко. От сьогодні були трабли по звуку, ми три години “чекалися”, а він “магію здєлал”. Ще є Таня – концертний менеджер. Вони тішаться тепер, що не я одна, а ще якийсь естроген проскакує, – розповідає Анастасія.

Дівчина говорить, що їй зручно працювати з чоловіками, адже сама вважає себе трохи «мужиковатою».

  • Лірична сторона розкривається там вдома перед моїм Сєрим. Ну якщо би ви чули наші розмови в машині, то ви б зрозуміли, що я не дівчинка, в нас тіпа свій пацанський двіж . Я знаю всьо про них. І отримую неймовірний кайф від початку наших розмов, жартів, внутрячків якихось. В нас були різні ситуації: вимикалася апаратура, ще там якась фігня, я пам’ятаю, що я щось наплутала і вступила не в той куплет, то Ден взяв на себе ініціативу і почав валити соло. Вони мене терплять, а я і вкусити можу під час виступу, і «згвалтувати» ногу трубача. Ми ніколи не знаємо, що буде наступного виступу, – сміючись розповідає Кочетова.

«Ті події, які відбулися у Україні в останні роки, дали поштовх українській культурі»

Мамаріка говорить, що в останні роки українська музика дійсно переживає свій певний пік. Зявляється багато нових виконавців та гуртів, довіра до українського продукту та його розуміння. Дівчина вважає, що саме страшні події останніх років допомогли «відфільтрувати» матеріал, який звучить на радіостанціях та взагалі той, який доходить до вух українців.

  • Я вважаю, що так сталося і треба це сприймати як факт. Відбувся природній історичний фільтр і ми залишилися в своїй власній ізоляції, варилися у власному соці. Дуже багато було гуртів, які никалися по підвалам, по студіям, не мали куди себе приткнути. І по факту, в них не було жодного шансу вистрілити, поки весь цей гамняний, дуже примітивний і попсовий контент заходив на наші радіостанції.
  • Зараз це все відвалилося і люди почали потребувати заміну і ця заміна була найдоречніша саме зараз. Онука, Хардкіс не були би ніколи почутими, якби не стався цей перелом. Не факт скільки років їм ще треба було, щоб вони вситрілили. Зараз вони в топі, і їх багато зараз і вони заслуговують бути почутими, – говорить Анастасія.

І такі зміни спонукали артистку для появи Мамаріки, адже вона відчула, що країна готова до того, щоб почути її музику.

  • Україна починає сприймати якісний український контент, немає вже такого “а це тіпа українське, своє, нє, я краще послухаю західне”. Вони починають вірити в те, що українське може звучати не гірше, ніж західне. І я це чую постійно у відгуках про мій альбом, про мої пісні. Я хочу зробити свій скромний внесок в українську культуру, що я і почала робити з альбому “Кач”. Я закликаю всіх підтримувати українське і перед тим, як засрати, краще послухайте, а потім робіть висновки. Реально наш саунд тепер не поступається багатьом європейським, – говорить Мамаріка.

Дівчина додає, що для неї не має значення майданчик, на якому відбувається концерт, адже головне — це люди. Співачка вже була у чотирьох містах з новим альбомом і помітила, що у кожного регіоні по-різному сприймають її музику.

  • В кожному місті було цікаво насправді. Я можу сказати одне, що мене тішить тенденція, що на концерти люди приходять. В нас майже завжди були “биточки”. Це маленькі площадки, але для артиста який працює трохи більше року це взагалі фантастично. Фішка в тому, щоб цей обмін енергіями відбувся. Для мене найбільший кайф, коли людина тебе не тільки слухає — вона тебе чує. Я хочу, щоб вони реально качнулися, – говорить на завершення співачка, а публіка у Вінниці таки уважно дослухалася до прохання дівчини.

Фото Ольги Мірошниченко

 

Позначки: , , , , , , , ,

Автор: Марина Однорог

Поділитись публікацією