Українська KVITKA з Америки: у Вінниці відбулася світова прем’єра вистави про Квітку Цісик. ФОТОРЕПОРТАЖ

Про кохання, хворобу, підтримку, знесилення та врешті – всесвітнє визнання: вчора, 4 квітня, у Вінниці відбулась прем’єра першої у світі вистави про американську співачку українського походження Квітку Цісик. Саме 4 квітня Квітці мало би виповнитись 65 років.

 

На урочисту для міста подію, що відбувалась у Вінницькому академічному музично-драматичному театрі імені Садовського, прийшли «перші обличчя» Вінниці: влада, культурні та громадські діячі, а також інші поціновувачі творчості «американки з українським серцем».

Серед почесних гостей – американський піаніст та продюсер соціально-благодійного проекту «Незабутня Квітка» Алекс Гутмахер. Як він зазначив, у Вінниці зробили чимало для його проекту: зокрема керівництво області всіляко сприяло тому, щоб на Вінниччині з’явився мамограф, а сотні жінок змогли у ньому обстежитись.

Як розповів Vежі музикант та меценат, у ним із Квіткою Цісик було спільним не тільки українське коріння (він родом з Одеси), а й хвороба: він пережив саркому, переніс 11 хіміотерапій, лікувався в одному із Цісик шпиталі. Але з нею вони не спілкувались. Лише згодом, почувши її пісні, Алекс настільки надихнувся, що врешті й створив проект «Незабутня Квітка».

– Я подумав: Україна й так має шоу – танців, співів, але – що далі? А цим проектом я продовжив життя Квітки тим, що тепер можна рятувати інші життя, – каже Алекс який до речі вільно володіє українською. – Це не я, це Бог керує цим проектом.

– Нині справа навіть не в кількості обстежень, а в обізнаності. Ось ми приїхали із цим мамографом у Хмельницький, а там дівчата побачили машину і одразу «так це ж квіти, троянди». Бо там написано «Квітка», розумієте?

Алекс Гутмахер до речі, теж був на сцені – грав на роялі та читав власний вірш, присвячений Квітці. Окрім того, Гутмахер запросив легендарних співаків – також українського походження, котрі нині мешкають в Нью-Йорку: Людмила Фесенко та Сергій Побединський.

Ті, хто прийшов на прем’єру на запитання «Що Ви очікуєте від вистави?» здебільшого відповідали, що навіть і не здогадуються, адже головна особа – Квітка – була настільки надзвичайною, що робити якісь припущення – марно.

– Я очікую чогось рівнозначного творчості Цісик, – каже Євген Майданик, організатор конкурсу Міс-Вінниця. – Думаю, ця дівчина надихала і продовжує надихати. Вважаю, що ця вистава отримає визнання, особливо враховуючи, що тут є благодійна складова.

Максим Філанчук, директор департаменту культури Вінницької міської ради, зазначив, що вважає Квітку Цісик прикладом того, що не можна здаватись. Відтак теж очікує від вистави натхнення.

– Квітка замість трьох місяців прожила сім років. Це подвиг. А ось цей проект – працює на випередження та попередження хвороби. Сьогоднішній захід, сподіваюсь, стане щорічним – і в культурному сенсі, і в соціальному, і медичному. А те, що подія відбувається саме у Вінниці, то це є великим культурним кроком, який означає, що в нас живе театральне мистецтво. Це великий культурний прорив.

Квитки на подію були розкуплені задовго до дня прем’єри, у залі – аншлаг. Сама вистава тривала півтори години, під час якої серед глядачів чувся сміх, а іншим разом – хтось плакав. І справді, доля Цісик, яка й лягла в основу вистави – складна. Батьки Квітки після війни мусили покинути Україну та переїхати до Сполучених Штатів. Там і народилася дівчинка, яку спочатку хотіли назвати Катею, та врешті вона стала відома як Квітка.

Ті, хто чув її пісні – знають, що голос дівчини має неймовірну енергетику. Квітка вчила українську тільки у останні роки свого життя й намагалась надолужити час. Так, дізнавшись про своє захворювання і те, що жити лишається три місяці, американська співачка вирішує записати платівку із виключно українськими піснями.

Так про неї дізналися представники діаспори по всьому світу, а в Америці Квітку визнали «оскароносною». Так, її пісня «Ти осяюєш моє життя» (You Light Up My Life), яку вона виконала для однойменного фільму, отримала 1978 року «Оскар» і «Золотий глобус» у категорії «Найкраща пісня до фільму», а також номінувалася на нагороду «Греммі» у категорії «Пісня року».

На сцені театру грали актори Вінницького академічного муздрамтеатру імені Садовського. Протягом всієї вистави лунали пісні у виконанні Квітки. Режисером-постановником вистави за п’єсою сучасного драматурга Олега Миколайчука - стала народна артистка України Таїсія Славінська.

Тетяна Фролова, яка є першою, хто зіграв роль Цісик – така ж легка, весела та енергійна, якою була Квітка. Дівчина справді вжилася у образ, що засвідчили оплески зали.

 

Сама вистава була оповіддю про щасливу у коханні дівчину, яка в один момент дізналась про свою хворобу – рак молочної залози. Втім Квітка не здалася: вона вирішила, що за той час, що їй лишився – три місяці за прогнозами лікарів – хоче зробити якомога більше. Квітку підтримав її обранець – Еді. Дівчина не шкодує себе і весь час витрачає на запис україномовного альбому, адже нині як ніколи має потребу відчути себе тим, ким є насправді – українкою.

Їй навіть у снах являється українська художниця, завдяки котрій Цісик отримала своє дивне ім’я – Квітка. Так, мисткиня Катерина Білокур зображала на своїх картинах квіти, а батьки майбутньої світової зірки, коли обирали ім’я – випадково натрапили на ці картини у журналі. Спочатку дівчинку хотіли назвати Катериною, та через те, що зазвичай у жінок з цим ім’ям важка доля, то вирішили просто назвати на честь того, що точно має бути прекрасним – Квітка.

Врешті замість трьох місяців дівчина бореться із хворобою ще сім років, попри усі прогнози лікарів, та навіть народжує сина.

У той же час дівчина, декламуючи вірші Ліни Костенко, бідкається, що «не встигати не встигаю» й просить коханого Еді влаштувати для неї вечірку.

 

Еді підтримує ідею, та водночас вмовляє її берегти своє здоров’я: каже, що навряд чи колись в Україні почують її пісні (на той час Україна була у складі Радянського Союзу), бо їх туди просто не допустять. Але Квітка стверджує, що немає нічого неможливого і сподівається, що врешті про неї дізнаються на Батьківщині, а «Україна – розквітне».

Завершилась вистава демонстрацією світлин Цісик – від дитинства і до останніх її років.

This slideshow requires JavaScript.

ПІСЛЯМОВА

Зі сльозами на очах та із захватом аплодували акторам глядачі. Відтак, коли вони та музиканти вийшли для того, щоб вклонитися публіці – їм віддячили квітами та оваціями.

 

А на сцену вийшли очільник Вінницької ОДА Валерій Коровій, керівник «Подільського регіонального центру онкології» Володимир Шамрай та Алекс Гутмахер.

Вони оголосили, що тепер завдяки проекту область отримала ще один мамограф: сертифікат від проекту «Незабутня квітка» на 100 тисяч гривень для придбання ще одного «пересувного кабінету» – урочисто передав Володимиру Шамраю Валерій Коровій.

 

– Мамограф розпочав свою роботу у жовтні 2016. За цей час цей пересувний кабінет відвідало понад 4 тисячі жінок, – сказав Шамрай. – На жаль, у 30% було виявлено патологію, ще в 13% – рак. Раннє діагностування дозволяє врятувати життя жінки, тому не марнуйте час. Профілактика – краще лікування.

Окрім того, Валерій Коровій зачитав лист-вдячність від Президента України Петра Порошенка, що був адресований акторам та тим, хто долучився до організації вистави.

«Це непересічна подія. Мрія Квітки – бути почутою в Україні – здійснилась» – йшлося зокрема у листі, котрий врешті був переданий Алексу Гутмахеру.

Врешті, на сцену вийшли запрошені гості з Нью-Йорку – Людмила Фесенко та Сергій Побединський.

 

Людмила, яка у реальності була знайома із чоловіком Цісик – сказала на адресу співачки багато теплих слів та виконала кілька пісень. Зокрема – оперну, зауваживши, що сама Цісик хотіла свого часу співати в опері. Людмила Фесенко також сказала: «Я американка, але я – українка».

Після цього слово взяв продюсер проекту Алекс Гутмахер.

– Цісик була знаковою особистістю. Тому я придбав для неї зірку на небі та назвав її на честь Квітки. Тож знайте, що тепер на небосхилі й справді світиться Квітка Цісик, – приголомшив публіку Алекс.

Після цього він сів за рояль та зіграв мелодію, в якій були переплетені мотиви українських народних пісень. Водночас, Гутмахер читав власного вірша – також присвяченого Квітці Цісик. Врешті, знову були зірвані овації.

На завершення Алекс Гутмахер зазначив Vежі:

– Автор вистави мені пропонував робити її в різних містах, але я наполіг на Вінниці, – каже Алекс Гутмахер. – Це тому, що я відчуваю тут співпрацю. Бо не може бути тільки від мене бажання щось робити, має бути віддача місцевої влади і вона тут є. Про долю цього спектаклю я особисто піклуватимусь, бо його чекають в Сполучених Штатах, Канаді, Бразилії – всюди, де є українська діаспора.

Також Алекс повідомив, що 7 квітня у Києві в приміщенні Національної опери України вінницькі актори зіграють уривок із вистави «Kvітка. Пісня наяву й у снах».

На завершення події, що можна розцінювати як світову – зала заспівала одну з улюблених пісень Цісик «Черемшину»: разом із акторами, «разом» із Квіткою.

 

Ідею такого театрального проекту про Квітку Цісик розвивали протягом двох років, а її метою є не стільки вшановування пам’яті талановитої співачки, скільки привернення уваги до проблеми несвоєчасної діагностики раку молочних залоз.

Читайте також: “Велике свято українства”: у Вінниці завершують підготовку першої у світі вистави про Квітку Цісик

Нагадаємо, Квітка Цісик (4 квітня 1953, Нью-Йорк – 29 березня 1998, Нью-Йорк) була популярною виконавицею рекламних джинґлів у США, оперною та блюзовою співачкою, виконавицею українських народних і популярних пісень.

Пісня «Ти осяюєш моє життя» (You Light Up My Life), яку вона виконала для однойменного фільму, отримала 1978 року «Оскар» і «Золотий глобус» у категорії «Найкраща пісня до фільму», а також номінувалася на нагороду «Греммі» у категорії «Пісня року». 1992 року у Квітки діагностували рак молочної залози. 29 березня 1998 року в Нью-Йорку, не доживши 5 днів до свого 45-річчя, Квітка Цісик помирає від хвороби.

Фото Андрія Завертаного

Автор: Юлія Плахтій

Журналіст

Поділитись публікацією