У Вінниці з’явиться «Центр історії» та відкриють «головний» музей міста

Зібрати в одному музеї всю історію Вінниці та зробити її привабливою туристичною родзинкою міста задумали місцеві історики. 22 лютого у міськраді відбулося засідання круглого столу за участю фахівців – дослідників  та науковців, де керівник «Вінницького історичного товариства» Олександр Федоришен презентував концепцію створення музею.

Так, музею має передувати утворення окремого комунального підприємства – «Центр історії Вінниці».

  • Це має стати першим кроком для створення музею. Адже, насправді, ми ще мало знаємо про своє місто. Ми всі знаємо з вами про Вінницю початку 20 століття. Але зовсім нічого не відомо про етап середньовіччя, про ранню модерну історію. І це насправді дуже велика і серйозна проблема, над вирішенням якої потрібно працювати, –каже Федоришен.

Як виникла ідея?

Міський голова Сергій Моргунов, котрий є істориком за освітою, розповів, як виникла ідея музею. А почалося все із роботи декомунізаційної комісії Вінниці, в якій працювали історики, науковці і дослідники. Вивчаючи можливості щодо перейменування тієї чи іншої вулиці, а тоді спостерігаючи за реакцією мешканців міста, історики зрозуміли, що обізнаність вінничан у цьому питанні дуже далека від ідеалу.

  • І саме цим людям, які віддано і фахово виконали роботу щодо декомунізації, котра у Вінниці відбулася досить консолідовано, належить ідея створення Центру історії Вінниці. Я хочу за це подякувати історичній спільноті, бо то є дуже важлива справа. Протягом 70-річного правління радянської влади історії Вінниці не було приділено належної уваги. І є багато білих плям, про які нам не відомо, є різні погляди на минуле. Тепер маємо з цим розібратися, вивчити глибше. Нині декомунізаційна комісія перетворена в дорадчий орган – Раду з питань культурної спадщини і топоніміки міста Вінниці, тому в нас є всі можливості здійснити задумане. І найоптимальніший варіант – це саме створення комунального підприємства, – сказав міський голова Сергій Моргунов.

Вінницю підтримує Інститут національної пам’яті

Підтримку  створенню такого Центру, а надалі – музею – висловив і директор Державного архіву Вінницької області Юрій Легун. Крім того, поділився приємним і надихаючим моментом – Інститут національної пам’яті написав листа до учасників круглого столу у Вінниці, в якому процес декомунізації у Вінниці названо взірцевим.

  • «Підсумки проведення всеукраїнської масштабної реформи декомунізації, спрямованої на очищення простору від тоталітарної символіки радянського минулого та його переосмислення засвідчили, що найбільш успішно реформа була проведена там, де було об’єднано зусилля місцевих рад та громадського активу, проведено широку інформаційно-роз’яснювальну кампанію. Серед таких яскравих прикладів, без перебільшення, є історія декомунізації Вінниці», – зачитав уривок з листа Юрій Легун. – Ці рядки хочеться цитувати і цитувати. Це дає поштовх для продовження роботи.

Директор обласного архіву розповів, що Вінниця пам’ятає вже дві спроби започаткування глибокого вивчення історії міста. Перша пов’язана із Валентином Дмитровичем Отамановським і його кабінетом  вивчання Поділля. Друга спроба сталася у 70-х роках 20-го століття.

  • Тоді була спроба перетворити педагогічний інститут на класичний університет, яка, на жаль, виявилася невдалою. Але врешті у Вінниці з’явилися і почали працювати кілька високофахових спеціалістів, професорів, які представляли потужні наукові школи різних міст України. І на сьогодні у нас є вінницька історична спільнота вже достатньо розвинута і самодостатня, – сказав Юрій Легун.

Навіщо потрібен музей?

Причин до створення Центру, а потім – і музею, Олександр Федоришен назвав чимало, одна з яких – низька якість екскурсій по місту.

  • Це є об’єктивна реальність, і треба це виправляти. Адже туристів в місто щороку прибуває все більше. Окрім того, нині відсутня система цифрового копіювання, і в цьому напрямку головний проект – об’єднати масив накопиченої візуальної інформації, який тепер можна буде напрацювати на базі Центру історії Вінниці. Є безліч старих фотографій міста Вінниці, є багато цікавих експонатів у колекціонерів міста. У нас, хоч і не систематично, але відбуваються археологічні дослідження, цікаві артефакти з яких також надалі можуть бути експонатами музею. Окрім того, хочеться у свідомості вінничан зламали негативний стереотип, що музей – це щось не цікаве, «нафталінове», де не можна до об’єктів торкатися. Ми хочемо, щоб там були якісь інтерактивні проекти. Крім того, варто налагодити видання профільної літератури, адже є багато вузькопрофільних досліджень, під час підготовки яких величезний масив інформації залишається «за бортом», – пояснює історик.

Почати він пропонує із розробки плану заходів на 2017-2020 роки про відзначення сторіччя Української Революції 1917 – 1921 років.

  • У нас уже створена Почесна варта та досвід проведення фестивалю військово-історичної реконструкції «Тимчасова столиця УНР». Але ми не хочемо лише цим обмежуватися – на ці події можна нанизати ще безліч цікавих проектів. До прикладу, разом із ре конструкторами ми одягалися в однострої Української Галицької Армії та в такому вигляді проводили тематичний урок історії, – пояснює керівник історичного товариства.

«Спочатку «продати» місто його мешканцям, тоді – туристам»

Перед тим, як ініціювати створення Центру історії Вінниці, вінницькі історики вивчали досвід та успішні проекти інших міст. Такий успіх є у Львові. А в Дніпрі вже створено Інститут історії Дніпра. Поділитися своїм досвідом створення цієї інституції до Вінниці прибув розповісти директор цього Інституту, кандидат історичних наук, ветеран АТО Олег Репан.

  • Інститут створено у січні 2017 року. Ми вже на сьогодні напрацювали низку проектів, що мають поглибити знання дніпрян про своє місто. І таким чином зацікавити не лише туристів, а й змусити мешканців інших міст захотіти жити у нашому місті, а значить, працювати, вкладати кошти, платити податки, що, врешті, зміцнить економіку міста. Й історія має в цьому допомогти.
  • У наш час не принципово де жити для людей, котрі можуть працювати віддалено. До прикладу, це програмісти, але кількість таких професій на сьогодні зростає. Й ось ми, окрім комфортних соціальних умов, маємо зробити так, щоб ці люди відчули, що вони вдома. Й оце «вдома» ми – історики – маємо «продати»: розповісти красиву легенду з історії, створити емоційний затишок. Але, для того, щоб це вдалося, ми спочатку маємо «продати» місто його ж мешканцям, – говорить Олег Репан.

Із вінничанами він поділився ідеєю перетворення процесу декомунізації в окремий історичний простір, який матиме назву «Парк тоталітарного періоду». Тут буде зібрано «голови» Леніна та інші артефакти радянсього режиму.

Де буде музей?

У Вінниці таких артефактів для створення цілого парку недостатньо, тому всі ці об’єкти були перетворені в окрему експозицію Вінницького обласного краєзнавчого музею. Натомість, фахівці працюватимуть над збором власних оригінальних експонатів. І свій вагомий внесок для створення музею наприкінці засідання круглого столу зробив міський голова Сергій Моргунов. Він подарував Олександру Федоришену, як керівнику Центру історії Вінниці, перший експонат – репринтне видання книги 1891 року «Подолия. Историческое описание».

  • Це дуже вагома наукова праця. Особливо цінним є те, що це репринтне видання – тобто, збережено стилістику шрифту книги та тогочасний правопис. У ній розповідається про Поділля – історичну область в басейні Південного Бугу, зокрема, і про Вінницю, – пояснив журналісту VежА Олександр Федоришен.

– Уже і книгу подарували для музею, а де він буде – не сказали, – зажадали від мера подробиць журналісти.

  • У центрі Вінниці. Конкретної адреси я поки не скажу – щоб не зурочити. Там, насправді, є певні юридичні моменти щодо передачі приміщення. Але поки запрацює музей, то ми відкриємо невелику експозицію до того часу, – заінтригував Сергій Моргунов.

Також повідомив, що ухвалити створення Центру історії Вінниці мають уже на найближчій сесії – 24 лютого.

Позначки: , , , , , , , , , , , ,

Автор: Віталія Мазур

Журналіст

Поділитись публікацією