“Це суцільна магія”: у Вінниці відкрили виставку старовинної вишивки на рушниках. ФОТО

Декілька десятків рушників, вишитих різнокольоровими малюнками, геометричними фігурами та із захованими сакральними символами, презентували сьогодні у Вінниці на відкритті виставки “Бушaнськa хрaнителькa”.

Колекціонери привезли як старовинні рушники, деяким з яких вже сто років, так і новіші, але з відтвореною вишивкою, що характерна для Східного Поділля.

Родина Надії та Олександра Пірняків із Буші вже понад 15 років збирає вишиті рушники, зберігаючи приклади традиційної подільської вишивки. Наразі їхня колекція налічує понад 300 витворів, частину з яких презентували у Вінниці сьогодні, 19 лютого.

Надія Пірняк зізнається, що бажання зберігати приклади подільської вишивки у неї розпочалась із одного подарованого рушника, який вже багато років зберігається у родині та став своєрідним оберегом.

Вінничанам Надія Пірняк показала 65 рушників – переважна більшість з яких відшиті за прикладом старих рушників з Ямпільського, Томашпільського, Піщанського, Могилів-Подільського районів Вінницької області.

Окремої уваги заслуговує білий панський рушник, якому, за словами Надії Пірняк, вже понад сто років і він п’ять метрів завдовжки. Його вона придбала на звичайному базарі у Ямполі і, як розповідає жінка, їй завжди було легко знаходити унікальні рушники.

 – Я не вишивальниця, а колекціонер. Я пропагую вишивку, зберігаю її, працюю з двома жінками і ми відшиваємо старовинні узори на рушниках. І ось воно мене затягнуло, ніби, знаєте, перше кохання. Але це все так мене манить, не можу пройти повз старенького рушничка, який продає бабуся на базарі.

Також на виставку привезли й переткані рушники 50-70-х років минулого століття.

Надія Пірняк зізнається, що у вишитих рушниках її полонили геометричні візерунки, кольори та сам стиль виконання.

 – Саме подільський рушник відкрив для мене духовний світ наших пращурів і дав можливість глибше зрозуміти нашу історію та віру. Для мене кожен цінний, навіть який вже дуже старий, але мені хочеться  його накрохмалити, відіпрати… Я одразу не ховаю рушник у скриню, він може з тиждень полежати на видному місці, поки я надивлюся на нього. Лише у нас на подільському рушнику можуть бути такі кольори. Це суцільна магія.

Переважна більшість рушників вишивалась художньою гладдю, лище декілька – хрестиком. Окрім геометричних візерунків та символів, на рушниках також можна побачити фігури людей, птахів, зірок та дерев (хоча й доволі умовних для тих, хто не надто розбирається у вишивці), та навіть вишеньки. Саме ж зображення на рушниках  обмежене та має форму квадрата чи прямокутника.

Вишитий рушник супроводжує українців від народження. Рушники були і є своєрідними медіаторами, посередникмаи між Богом і людиною. Вони допомагали людям спілкуватися із світом невидимим, який населений різноманітними духами. Чотири стихії – вогонь, земля, повітря та вода – це основні символи, які зображувалися на рушниках.

До речі, цьогоріч у Буші має відкритися омріяний Надією Пірняк музей рушника східного Поділля, де буде представлена уся її колекція. Колекція вже готова, наразі завершують приготування приміщення.

Відвідати виставку подільського рушника у Вінниці можна до 6 березня у світлиці обласного Центру народної творчості за адресою вул. Архітектора Артинова, 33.

Фото Андрія Завертаного

Автор: Дар'я Гоц

Поділитись публікацією
Вгору