× Пошук публікацій на Veжa
× Пошук публікацій на Veжa

Традицію приготування короваю на Вінниччині офіційно визнали елементом культурної спадщини. ВІДЕО

Традиція випікання короваю в одному з сіл Вінниччини потрапила до Обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. Унікальний процес приготування та застосування короваю занесли до такого списку 17 липня.

Як зазначається на сторінці Управління культури і мистецтв Вінницької ОДА, йдеться про традицію в селі Бондурівка Чечельницького району. Облікову картку на отримання статусу елементу НКС підготувала ГО “Етномайстерня “Коло”.

Також Бондурівка є одним з кількох сіл Вінницької області, де носять унікальний предмет жіночого одягу – нагрудник, що теж входить до Обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини Вінницької області.

Унікальність приготування весільного короваю (коровалю) в Бондурівці починається з вибору його “творців”. Так, на випікання короваю приходять заміжні жінки у щасливому першому шлюбі. Вони повинні мати дитину (чи дітей). При цьому, кожна з них приносить до короваю щось з продуктів. Потім жінки тричі просять в старости (або старшого чоловіка) благословення.

    

Традиційно коровай “виробляють” на великій круглій металевій кришці, яку присипають борошном. «Вироблений» атрибут весілля квітчають листочками, зірками, безкінечниками, голубами, ружами. Розрізняють два види коровая – з отвором посередині (для гостей) та без отвору (для молодих).  Якщо коровай виробляють для молодих − центр заповнюється ружею.

    

Ще один унікальний етап – випікання короваю. Так, в момент, коли його відправляють до печі, ніхто не говорить та не ходить. Всі присутні мають підняти вгору руки, щоб коровай гарно піднявся в печі.

Важливість саме такого обряду Vежі пояснила Юлія Васюк, мешканка села та одна з ініціаторок подання до переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. за словами пані Юлії, якщо весільний коровай вийде вдалим, то і подружнє життя пари стане успішним. Тож традиційне мовчання та підняття рук – це “традиції, перевірені роками, з якими ніхто не сперечається”.

Вже на весіллі коровай без отвору несуть на хустці перед молодими, що йдуть до шлюбу (до розпису, до вінчання). Його ставлять по центру стола перед молодятами. Після обряду «Покривання» коровай розрізають і роздають гостям.

Натомість, у короваї з отвором, зазвичай, продягають хустку або рушник, з ними дружби йдуть до розпису. Такими ж короваями обдаровують усіх похресників молодих та дітей найближчих родичів. При цьому короваї «відтанцьовують»: грають музики і всі танцюють з короваями. По завершенню танцю, музики грають марш і короваї урочисто «випровожають».

  

За словами Юлії Васюк, внесення традиції випікання короваю до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини може допомогти з привабленням туристів та занесенням до всеукраїнського переліку.

Відео зі сторінки Обласного переліку елементів НКС Вінницької області

Фото – Етномайстерня “Коло”

Автор: В'ячеслав Луцков

Поділитись публікацією
Вгору