× Пошук публікацій на Veжa
× Пошук публікацій на Veжa

Територія “на трієчку”: у Вінниці обговорювали, як облаштувати майбутній “Альтман-сквер”. ФОТОРЕПОРТАЖ

На невеликій ділянці між будинками №38 та №40 по вулиці Артинова вже декілька років активісти та митці обговорювали можливість створення “Альтман-скверу”, названого так на честь вінницького художника.

Незабаром процес може зрушити з місця, однак, щоб зрозуміти, чого саме потребують мешканці найближчих будинків та як взагалі ставляться до ідеї перетворення зеленої зони, спершу влаштували зустріч-обговорення.

Вчора, 21 серпня, близько 20 вінничан зібрались на території потенційного “Альтман-скверу”, куди їх запросили представники “Інституту розвитку міст”. Приходили цілими родинами, з маленькими дітьми та навіть домашніми улюбленцями.

Про перетворення цього публічного простору у центральній частині міста в облаштований сквер говорили ще у 2016 році, однак з того часу жодних позитивних змін із територією не сталось. Для того, щоб створити або ж відновити публічний простір поблизу житлових будинків, перш за все важливо знати думку, інтереси та очікування місцевих мешканців.

– Приводом для того, щоб ми сьогодні зібрались є те, що в міста є плани найближчим часом з цією територією зробити щось. Тобто зробити благоустрій, якісно його облаштувати і власне на День міста на центральній площі буде проходити загальноміське опитування стосовно того, яким має бути цей сквер.

Ми запропонували, що перш ніж розробляти ескізи, проекти, звертатись до архітекторів, потрібно запитати місцевих мешканців з навколишніх будинків, – розпочала директорка “Інституту розвитку міст” Аліна Дяченко.

Щоправда вінничани, які мешкають поряд, спершу були налаштовані доволі непривітно та хотіли побачити проект того, в що саме збираються перетворити територію між їхніми будинками. Скептично вони поставились і до відповіді, що наразі ще немає жодного проекту і сама зустріч лише для того, щоб зрозуміти, що потрібно людям. Практично від початку мешканці намагались зрозуміти, чи не планують віддавати цю ділянку під забудову, а часом розмова переходила на підвищені тони.

– А в нас тут колектор під землею, слава Богу, нічого не побудують! – раділа одна із мешканок будинку.

– Я розумію, що цей шматочок землі комусь потрібен, щоб щось зробити! Разкажіть нам, що саме! Ми стільки років тут жили, нас влаштовує це все!

– Нам добре й так! – стверджували одні із присутніх, хоча ще декілька хвилин тому нарікали на те, що територію рідко прибирають, а плитка та сходи розбиті.

Наразі на території вже немає ні сміттєвих урн, ні лавок, про які нагадують лише залишки бетонних основ. Щоправда, посадили кілька каштанів, поява яких стала справжньою загадкою для мешканців: під час зустрічі вони неодноразово намагались дізнатись хто посадив дерева, навіщо і чому їх не поливали.

За словами Аліни Дяченко, сьогодні існують певні мистецькі концепції про те, що можна було би зробити зі сквером, однак жодна з них не є остаточним проектом. Наприклад, є ідея просто створити дитячий майданчик, облаштувати доріжки та зробити базовий благоустрій території. Однак мешканці майже одноголосно висловились категорично проти будь-яких дитячих майданчиків та навіть лавок для відпочинку. Говорили про те, що у дворі часто відпочиває молодь яка вживає чимало алкоголю, тому вже всі лави та урни зламали. Мешканці будинків переймались, що облаштована територія приваблюватиме ще більше любителів такого “відпочинку”.

Згідно з другою можливою концепцією розвитку території, тут можуть створити тихий простір, присвячений художнику Натану Альтману. Водночас для багатьох місцевих мешканців це ім’я виявилося взагалі невідомим.

– Альтман? Хто це?

– Художник якийсь, кажуть.

– О, а я теж колись малював…

Натан Альтман – радянський художником родом із Вінниці, який став одним з найяскравіших живописців своєї епохи. Альтман працював у різних напрямках і в його творчому доробку поєднується портрет Анни Ахматової, замальовки до дитячих книг та зображення Леніна. Детальніше про нього можна прочитати у матеріалі Vежі ТУТ.

Для того, щоб організовано зібрати думки мешканців щодо варіантів перетворення території, підготували анкети. Один із сусідів одразу запропонував всім писати однакові відповіді. Мовляв так буде більше шансів, що до їхньої думки дослухаються. Тому частина мешканців зібрались окремою групою, щоб обговорити питання з анкети та писати однакові відповіді та побажання:

– Хто диктує відповіді?

– То яке там питання?

– Ми тут поки що на шостому зупинились…

Дехто оцінював стан території “на трієчку”, інші обговорювали, які дерева можна було б посадити в оновленому сквері, а ще додавали, що ніяких майданчиків чи дитячих гойдалок не потрібно: “Боже упаси від лавочок”.

Зрештою, вдалось зрозуміти деякі побажання вінничан. Мешканці будинків неодноразово наголошували на необхідності озеленення, регулярного прибирання території, ремонту сходів та плитки на території, а також висловили побажання встановлення камер та забезпечення охорони. Пригадували, що колись на території була велика клумба і було б добре її відновити. Водночас були зовсім проти шуму, компаній підлітків та безхатченків, встановлення дитячого майданчика, проти будівництва гаражів та хаотичної парковки.

– У нас дуже велика проблема є. Я вночі та вдень викликаю поліцію, тому що тут ходять підлітки, які тут п’ють, матюкаються, кидають пляшки, займаються сексом, а ви хочете, щоб їх сюди більше приходило? Нам не треба. Нам треба чистота та спокій.

Мешканців також обурювало те, що планується ще одне обговорення під час святкування Дня міста, коли свої думки щодо облаштування “Альтман-скверу” зможуть висловити усі вінничани, незалежно від безпосереднього місця проживання. На зустрічі переймались тим, що в такому випадку їхні побажання залишаться без уваги, а долю території вирішать ті, хто ніколи тут не був і не приходитиме до скверу в майбутньому.

Насправді, ділянка між будинками №38 та №40 по вулиці Архітектора Артинова – це не прибудинкова територія, а перебуває у комунальній власності міста. Тому, фактично, вирішення долі цього публічного простору певним чином стосується усіх містян. На сьогодні офіційного статусу рекреаційної зони ця територія не має.

Заповниши анкети та взявши декілька для своїх сусідів, люди розійшлись обмірковувати, що станеться із ділянкою поряд із їхніми будинками.

– Ми дуже приємно вражені, що прийшло багато мешканців, –  прокоментувала після зустрічі Аліна Дяченко. – Це означає, що людям справді важлива ця територія. Те, що люди спершу, можливо, були налаштовані з недовірою до того, чи взагалі є сенс брати участь у подібному заході – це нормально, тому що в нас в країні взагалі немає практики спілкуватись з людьми. Їх справді не запитували, коли будували поряд готель чи інші об’єкти, тому нормально, що у людей була така реакція і ми були до цього готові. Ми взагалі хочемо промоніторити, що тут насправді відбувається в усі години дня. Урбан-аналіз території довкола теж планується, але вже пізніше, у вересні.

Про те, чому територію присвятили художнику Натану Альтману розповів присутній на зустрічі заступник директора департаменту маркетингу міста та туризму Олександр Вешелені.

– Вулиця Альтмана розташована на Старому місті і це трохи несерйозно, тому що він фігура такої величини, яка потребує все ж присутності в міському просторі. Однак Альтман не той митець, який має бути представлений у вигляді скульптури, бюсту, монументу. Це митець, який був розчинений у місті. Так само розчиненою в центрі міста є річка Калічка, струмки якої знаходяться під землею. І тут така символічна гра: те, що забуте і заховане, може повернутися, але не бути нав’язливим. Якби там просто протікав невеличкий штучний струмок, були присутні специфічні рослини, наприклад, декоративні злаки,  – це давало б абсолютно інший ефект присутності в центрі міста. Я розумію, що є вандали, багато людей, яким не пояснити одразу, як до цього потрібно ставитись, але якщо ми хочемо захищати щось – це має стати цінністю для всього міста, яке би про нього дбало. Для цього потрібно щось нове, що підкреслить важливість цього місця. Поки що воно дійсно для мешканців є болючим питанням. Ну, і інтерес до Альтмана теж є позитивним моментом і зробить цей простір цінним для художників.

Вже наступного тижня, 28 серпня, в колишньому кінотеатрі “Росія” о 18 годині відбудеться презентація результатів анкетування та можливих концепцій перетворення території. Рейтингове опитування всіх вінничан відбудеться на Майдані Незалежності під час святкування Дня міста, 14 вересня. Наступна зустріч з мешканцями будинків та предметніше обговорення майбутнього зеленої території орієнтовно планують на кінець вересня або початок жовтня.

Фото Марини Сербінович

 

 

 

 

 

Автор: Дар'я Гоц

Поділитись публікацією
Вгору