“Сила в єдності”: У Вінниці вперше виступив грузинський гурт Mgzavrebi. ФОТОРЕПОРТАЖ

Щирі, усміхнені, харизматичні та дійсно душевні музиканти – саме так можна охарактеризувати учасників грузинського гурту Mgzavrebi. Їх музика світла і самобутня та гармонійно поєднує фольклор і сучасні аранжування.

MGZAVREBI вперше завітали до Вінниці, незважаючи на те, що вже декілька років успішно гастролюють великими містами України. 6 березня, у ресторані Aura зібралася абсолютно різна аудиторія  поціновувачів гурту – від маленьких дітей та хіпстерів до дорослих вінницьких грузинів, відомих у місті людей та гламурних дівчат. А ще означає лише одне, що музика гурту настільки всеосяжна та різноманітна, як і її слухачі.

Враховуючи те, що під багато композицій слухачі ще й підспівували, можна сказати, що випадкових людей тут було мало. Не зважаючи на певні проблеми із місцями, до початку концерту всі були задоволені.

Вінничанам Mgzavrebi представили останній альбом “Krebuli”, назва якого в перекладі з грузинської означає “збірник”. Цього вечора вони співали та грали саме ті композиції, які найбільше полюбилися їх слухачам.

– Ми хвилюємося дуже сильно. Хто слухав наші пісні (підняли руки 99% – ред.)? Ми постараємося грати для вас добре. Ми друзі дитинства, гурт MGZAVREBI з Тбілісі, з Грузії. Співаємо наші пісні, стоїмо на сцені вже 12 років. Сьогодні будемо грати нові та старі пісні, – саме так розпочав концерт у Вінниці Гігі Дедаламазішвілі композицією Vazi.

Вже з перших хвилин стає зрозуміло, що те, як характеризують музикантів фанати та ЗМІ,  правда – це дійсно справжня музична родина, велика і гостинна, а їх пісні – сонячні та з виразною колоритною мелодикою. Це не просто гурт, а справді митці, які здатні лишатися на сцені собою, щирим і добрим, чарівним та музичним. Завдяки цьому стає вже байдуже: знаєш ти грузинську мову чи ні.

Музика гурту MGZAVREBI об’єднує безліч стилів. Тут і акустична та електрогітара, перкусія, шейкер і джембе, губна гармошка і фортепіано. Також – пандурі і флейта, але це ще не повний список інструментів, на яких грають в колективі. А більшість музикантів володіють відразу кількома інструментами, що додає музиці особливої об’ємності та широкого звучання. Важко зрозуміти, який стиль музики грають MGZAVREBI, бо занадто їхня музика «своя», але для всіх.

Для вінничан, присутніх на концерті, ця музика дійсно була своєю, адже вже на першій композиції на їх обличчях з’явилися посмішки, а музиканти не приховуючи емоцій, грали та співали, даруючи мелодійну частинку Грузії.

– Ми багато відіграли концертів. Не соромтеся, якщо захочете встати, потанцювати. Спочатку ми грали в театрах, не грали в клубах, аргументуючи це тим, що ми хочемо грати там, де люди нас слухають, не їдять і так далі. Пройшов час, десь 5 років, і відповідно у нас були такі пісні – спокійніші. Але згодом ми заграли на фестивалі «Країна мрій» і я підслухав один діалог двох чоловіків, один із яких запитав іншого: «Ти куди MGZAVREBI поставив?», а той відповів: «На початку, вони то профі, але в них такі повільні пісні». А ми ж то думали, що вони в нас запальні! От з того часу і почалася наша «запальна» історія. І сьогодні ми зіграємо вам різні пісні, і запальні, і повільні. Різні будуть, – з посмішкою, емоційно сказав Гігі.

І виконав свою обіцянку на всі 100% , адже вінничани змогли почути і запальних, і ліричних MGZAVREBI, але в кожній композиції зберігалася легкість та світло. У гурту немає пісень про кохання занадто «сльозливих» та драматичних.

– Я не вмію співати про кохання сльозливо. Це наша нова пісня про кохання, про таке кохання, коли ти можеш віддати все заради людини, яку любиш. Я не люблю, коли дуже “бурхливо” співають, я так не вмію. Я не вмію так любити типу «астанься, нє магу», – артистично сказав зі сцени фронтмен, чим викликав багато посмішок у слухачів та заспівав композицію “Gala”.

Взагалі, жарти це одна із особливостей Гігі Дедаламазішвілі – їх цього вечора було достатньо: і про друзів, і про пісні, і про поведінку на сцені. Кожна коротка розмова перед виконанням пісні створювала атмосферу квартирника, де всі один одного знають і готові ділитися найсокровеннішим. На цьому квартирнику згадується шкільний друг, який дуже любить Україну і завжди їздить з гуртом в тури, згадуються учасники колективу, з якими разом грали у театрі, історії створення пісень та, звичайно, звучать слова подяки один одному.

Сцена під час виступу гурту швидше за все була уявною, адже навіть бас-гітарист Дато Гогелія міг спокійно подивитися щось у смартфоні, а Мішо Мегрелішвілі міг спустися в зал та посидіти на дивані разом із друзями гурту, коли на сцені грає та співає друг і колега Бежо Аміранашвілі.

  • Наступна наша пісня буде про те, що сила в єдності. Мені взагалі дуже подобається слово сила, воно означає щось хороше. В цьому тексті «Сила в єдності», йдеться про те, що сила в тому, що ми всі люди, у кожного з нас є особливий погляд на світ. Ось ця особлива думка в тому, що ми всі різні, але що потрібно поважати один одного, якими ми є: з нашими недоліками, з нашою вірою, кольором шкіри, в незалежності від того скільки в тебе грошей в кишені. Ми – люди, ми маємо поважати один одного – ось про це співається в цій пісні, – сказав Гігі зі сцени.

Дякував музикант вінничанам завжди українською та зізнався, що трішки розуміє українську мову, але соромиться говорити.

– Я трохи розумію українську, тільки «стисняюся» (підказали із залу – «соромлюся» -ред) . Так, я дуже соромітєльний чілавєк.

Таким легким і позитивним, які і «обличчя гурту» – Гігі Дедаламазішвілі у спортивному костюмі був і весь концерт. Присутні в залі змогли навіть вивчити грузинською одну фразу «виходь на вулицю» та підспівувати артистам. Хоча багато хто, особливо в перших рядах, знав багато пісень напам’ять та підспівував.

Загалом гурт майже весь вечір виконував композиції грузинською, лише одну під назвою «Прорвемся» – російською.

– Я так радію, коли бачу людей, які встали і танцюють – це дуже добре. Своїми танцями ви продовжуєте нам життя на 10 років, кожному, – після цих слів під останню пісню на концерті більша частина присутніх таки вирішили “продовжити життя гурту” і чи не вперше за весь вечір потанцювати від душі.

Звичайно, після такого завершення, відпускати музикантів ніхто не хотів, тому на біс вони виконали ще дві композиції. Слухачі в перших рядах також просили виконати народні грузинські пісні, на  що Гігі пояснив, що вони виконують лише власні композиції, хоча й дуже поважають народну музику.

Ще довго після завершення концерту фанати і фанатки гурту фотографувалися з музикантами та брали у них автографи, постійно дякуючи та запрошуючи до Вінниці знову.

Фото Ольги Мірошниченко

 

Автор: Марина Однорог

Поділитись публікацією
Вгору