Стріляла літня жінка, її донька і син-підліток: у Вінниці відкрили виставку до 75 річниці антинацистського фронту УПА. ФОТОРЕПОРТАЖ

Сьогодні, 28 лютого у Вінницькому краєзнавчому музеї відкрилася виставка, присвячена 75-ій річниці відкриття антинацистського фронту Української повстанської армії.

У 16-ій виставковій залі музею розставили понад 20 кольорових банерів з фотографіями, документами та інфографікою, присвячених визвольному руху в Україні та зокрема боротьби українських повстанців проти нацистів. Виставку у Вінниці ініціював та організував “Інститут національної пам’яті”, з метою ще раз нагадати українцям: УПА боролася за Україну відразу на два фронти – як проти російських, так і проти німецьких окупантів та їхніх союзників.

 

7 лютого 1943 року відбувся перший бій УПА проти нацистів: повстанці атакували німецький гарнізон у Володимирці. Напади частішали, згодом УПА захоплювало і утримувало районні центри.

В день відкриття виставки в експозиційній залі не багатолюдно: вдалося лише помітити лише групу студентів, судячи з усього p Вінницького педагогічного університету: вони уникають спілкування з журналістами та й загалом не цікавляться виставкою.

 

Улітку 1943 року нацисти під командуванням Еріка фон дем Баха розгорнули масштабний наступ проти повстанців. Важкі бої УПА проти каральних військ тривали до кінця 1943 року.

Перші операції проти УПА інціював командувач СС і поліції на Волині та Поділлі Вільгельм Гюнтер. Він перекинув дивізю в райони Березного, Людвиполя, Мізоча, Острога і Шумська. Але сотні УПА вже почувалися достатньо сильними, щоб відбивати атаки.

Окрім відкритих бойових дій, Третій райх розгорнув потужну систему репресій проти повстанців спільно із союзниками – Румунією та Угорщиною.

 

Розповісти про те, що тут відбувається, погоджується завідувач відділу військової історії музею, Павло Мельник.

– Я думаю, що у зв’язку з останніми подіями на Сході України ця тема стане ще більш актуальною для українців, загалом цікавою для широкого кола людей. Деякі з матеріалів експозиції “Інститутом національної пам’яті” представлені вперше: дотепер вінничани їх не бачили.

Завідувач відділу вінницького музею спілкується з україномовними журналістами російською та називає цю частину вітчизняної історії “суперечливою”. На прохання провести екскурсію експозицією каже, що екскурсія – не передбачена: відвідувачі мають ознайомлюватися з матеріалами самостійно.

Якось улітку 1950 року спецпідрозділ МГБ виявив групу оунівців із 4 осіб. Оунівці заскочили в одну із хат хутора і дали бій. Оунівців було четверо, але вогонь вівся… із семи точок. Все з’ясувалося тільки через кілька годин, коли в оборонців закінчилися набої та гранати. Окрім чотирьох оунівців із ще трьох автоматів, виявлених в хаті після бою, стріляли літня жінка, її донька й син підліток. Ось чому автоматна стрілянина велася одночасно із семи точок.

Виставку зі своєї точки зору прокоментував також Анатолій Войнаровський, доцент факультету історії ВДПУ, який також присутній на виставці. Він теж характеризує історію, повязану з УПА як “контраверсійну”, котра викликає “різні емоції у людей”:

– УПА часто зображають колаборантами, ця історія викликає різні політизовані судження, а тому ця виставка – чергове нагадування, що насправді українські повстанці боролися як проти Червоної армії, так і проти Вермахту.

Важливо, що ця виставка показує загалом що це були за люди, як вони потрапляли в УПА, як тоді ставилися до цих подій.

Середньостатистичний повстанець був молодою людиною із селянської родини, рідше – з ремісників чи робитників. УПА для більшості з них стала першим військовим досвідом. Загроза репресій рідних змушувала їх приховувати власні імена під псевдонімами.

Загалом в експозиції – 24 стенди, які розповідають не лише про бої УПА проти Третього райху, але й про те, хто саме вступав до лав повстанців, яким є соціологічний портрет бійців, як вони проводили пропаганду, як боролися проти них німці та союзники, яких втрат і як вони завдавали супротивнику, скільки загинуло “упівців” у боях з Вермахтом.

Експозиція триватиме ще протягом місяця, вхід на виставку – вільний.

Фото Ольги Мірошниченко

Автор: Андрій Качор

Головний редактор Vежі

Поділитись публікацією
Вгору