× Пошук публікацій на Veжa
× Пошук публікацій на Veжa

Сміттєва дорога до “Вервольфу”: як засмічують ставку Гітлера біля Вінниці, хто в цьому винен і що робити? ФОТО, ВІДЕО

– Тут поряд Коровій живе…
– Поряд зі ставкою?
– Так, гуляв тут вчора вздовж цієї дороги…

Про ставку Гітлера “Вервольф” в Стрижавці знімали документальні та художні фільми, сюжети в новини і писали книги. Про те, як сюди приїздив Гітлер, про те, що саме приховано під землею та які злочини здійснювали німці проти українців. Це породжувало теорії, інтерес дослідників та принаджувало (й досі принаджує) туристів з решти України та усієї Європи.

На жаль, головний шлях до ставки не покаже вам місце зовсім поряд, але яке може здивувати. Для цього просто потрібно проїхати (чи пройти) ще кілька сотень метрів від території ставки тією ж дорогою, яка веде туристів до входу до меморіального комплексу. І ліворуч від вас, посеред дерев і трави ви побачите сміття, купами якого устелене узбіччя: місцеву “сміттєву” дорогу.

Ця дорога завалена не тому, що веде до звалища – її узбіччя і є стихійним звалищем. Ми дізнались, чому поряд з туристичною принадою потенційно європейського рівня утворилось звалище, чи намагались з ним боротись та хто є за це відповідальним.

Шість камазів сміття біля фонтану “Рошен” – це багато?

“У нас було декілька тонн будівельного сміття, зіпсоване крісло, декілька десятків пластикових мішків та безмежна кількість поліетиленових пакетів всіх кольорів та розмірів”

Розміри звалища досить складно оцінити: від першої до останньої купи відстань орієнтовно складає понад 300 метрів. Водночас смуга вивезеного сміття не є суцільною: подекуди багаторічні відходи вже заросли бур’янами чи іншими рослинами. Відповідно, складно оцінити й загальний об’єм смітника. Проте, за словами селищної голови, це “не більше шести камазів”.

Враховуючи, що населення Стрижавки становить близько 9 000 осіб, шість камазів на рік – відносно небагато (для прикладу, за офіційними даними ГУ Статистики у Вінницькій області, за 2017 рік кількість відходів I-IV класів небезпеки склала 2 341 730 тонн). Проте уявіть навіть один камаз сміття, яке розкидали десь на краю Вінницького Центрального міського парку чи біля Фонтану “Рошен” – це, щонайменше, викличе обурення, розчарування та екологів.

На звалище вивозять досить багато будівельних відходів в поліетиленових мішках. Проте чимало тут й інших найрізноманітніших предметів: старі шини, пакети, меблі, одяг та взуття тощо. Об’єднує більшість вивезеного сміття одне: воно буде розкладатись роками, якщо не десятиліттями чи навіть століттями.

Хто “піклується” про звалище?

Направо підеш – на територію Віноблагролісу потрапиш; наліво звернеш –  земельні ділянки стрижавчан побачиш. А прямо підеш, то звалище знайдеш…

“Сміттєва” дорога межує із приватними земельними ділянками місцевих мешканців по лівий бік та територією Вінницького обласного лісогосподарського товариства праворуч (якщо їхати від Ставки). Більшість сміття місцеві мешканці викидають саме ліворуч від дороги, але ми поговорили з представниками обох публічних структур: Стрижавської селищної ради та Віноблагролісу.

Голова селищної ради Таїсія Короленко визнає відповідальність ради за звалище й показує журналістам Vежі власні звернення до різних структур з проханнями посилити патрулювання біля ставки. Натомість, очільник Віноблагролісу Анатолій Іванець заперечує свою відповідальність за вплив звалища (що формально утворюється не на його території) на ліс. Аргументує свою позицію тим, що “звалище й ліс розділяє дорога” (тобто, близько 2,5 метри).

Тим не менше, на момент публікації статті один факт вивезення сміття нами був помічений і праворуч від дороги – на території Віноблагролісу. Крім цього, вітер переносить легке пластикове сміття через дорогу, а відтак узбіччя засмічується з обох боків. Тож казати, що після побаченого у потенційних туристів може виникнути бажання розбити намет під кронами дерев не доводиться.

Голови Стрижавської селищної ради несли адміністративну відповідальність за результатами перевірок державних екологічних інспекцій. Як вдалося нам пересвідчитись, у 2017 році ДЕІ оштрафувала Валентину Медведську, тодішню в.о. голови,  за “незабезпечення ліквідації несанкціонованого звалища” на 850 гривень.

Востаннє, як повідомляє Короленко, сума штрафу склала близько 1200 гривень, в середньому один раз на рік. Водночас, з 2013 року за викидання сміття біля ставки оштрафували всього п’ять місцевих мешканців – на близько 300 гривень кожного. Питання щодо співрозмірності шкоди та покарань залишається риторичним.

Чому звалище досі не ліквідували?

“- Where is the money, Lebowski?”

Перше, що приходить на думку, – вивезти сміття на легальні смітники. Найближче місце законного захоронення відходів – біля Стадниці, на відстані до 18 кілометрів від Стрижавки. Проте де факто, вивіз сміття прибирає лише симптоми, а не причину екологічної проблеми і через N-ний відрізок часу місцеві мешканці знову створюють “сміттєву” дорогу.

Більшість населення Стрижавки живе в приватних будинках. Як і в більшості приватних секторів, в селищі забір побутового сміття здійснюється один раз в тиждень. Вивезення будівельного сміття не передбачено (воно є набагато важчим та зазвичай не обмежується одним-двома пакетами).

Так, як нам повідомили у Вінницькій державній екологічній інспекції та в селищній раді, сміття зі звалища таки вивозять щонайменше один раз на рік. Проте місцеві мешканці поступово оновлюють цю “окрасу”, тож поки що вивезення – це щорічна “сізіфова праця”. Тим не менше, процедура зачистки потрібна як один з етапів комплексу робіт щодо попередження утворення нового звалища.

Для того, аби люди не смітили біля ставки в майбутньому, є декілька варіантів дій. Перший: усунення фізичної можливості висипати сміття на узбіччя. Так, вздовж кількох сотень метрів дороги, з обох сторін можна встановити огорожу, достатню для того, аби авто з причепами не могли висипати сміття. Тут перед владою відкривається безліч варіацій: від символічних сталевих тросів до металевої сітки чи дерев’яного огородження.

Ми запропонували цей варіант і в селищній раді, і у Віноблагролісі й почули стандартну для таких пропозицій відповідь: “немає коштів”. Хоча в Обласному бюджеті на 2019 рік зазначається, що Віноблагролісу виділили 5 000 000 гривень. Натомість Стрижавська селищна рада отримує значно більші суми: у 2017 році бюджет громади склав більше 40 мільйонів гривень, а цьогоріч (за словами селищної голови) – близько 50 мільйонів гривень.

Звісно, можна казати про бюрократичні складнощі витрат з бюджетних коштів (що й робила селищна голова), але потенційне забруднення навколишнього середовища (наприклад, грунтових вод) все ж, на думку автора, є досить серйозною підставою для таких витрат.

Водночас Таїсія Короленко розповідала і про другий варіант попередження забруднення, який вони розглядали: встановлення камер відеоспостереження. Проте від нього відмовились через “високу витратність на підключення техніки”. На запитання, скільки коштуватиме встановлення та підключення відеокамер, ми не отримали чіткої відповіді.

Перше серед різних

– Хух, справились… Як то – “це ще не все”!?

Але припустимо, що влада все ж встановить камери чи огорожу (а можливо й те, й інше) – чи буде цього достатньо? Ні, бо стрижавчани, вірогідно, просто створять нове стихійне звалище поблизу або на інших землях територіальної громади. Як зазначив Анатолій Іванець “так роблять всюди”: в багатьох селах та селищах України сміття викидають в близькі лісосмуги,  на узбіччя тощо.

У цього явища є декілька основних причин. Перша – майже банальна лінь/дороговартісність самостійно доставляти сміття до законного звалища. І якщо у випадку Стрижавки це 18 кілометрів, то в інших селищах та селах це можуть бути значно більші відстані. Відсутність контролю та адекватних покарань за таке засмічення погіршує ситуацію.

“Дерево і сміття”. На жаль, не мистецька інсталяція 

Друга причина – відсутність сміттєвих контейнерів, які би вміщували відходи членів територіальної громади. Можливо, ви подумали: “а що, хіба в селах більше відходів, ніж в містах?”. Ні, просто вони більш нерегулярні: в приватних будинках набагато частіше здійснюють об’ємні роботи (наприклад, ремонт паркану чи спорудження господарських будівель), тож і відходів від одного такого подвір’я за раз виходить набагато більше, ніж декілька пакетів сміття.

Крім цього, як розповів Vежі Юрій Степанець, еко-активіст та голова ГО “Наше Поділля”, більшість приватних домогосподарств в Україні не уклали жодного договору щодо вивозу сміття. Тож здати сміття легально в них майже немає можливості. У Вінницькій державній екоінспекції вважають, що одним з варіантів вирішення такої проблеми може бути обов’язкове укладання угод про вивезення сміття.

Як приклад, нагадаємо, що на тому ж таки звалищі біля “Вервольфу” будівельних (ремонтних) відходів досить багато і вивозять їх місцеві мешканці цілими причепами. Аналогічна ситуація і на більшості інших стихійних звалищ країни: сміття накопичується в одному подвір’ї, тож його доводиться вивозити своїми силами. Адже сміттєвози (якщо вони звісно регулярно їздять), зазвичай беруть побутові відходи в пакетах.

Тут знову ж таки вбачаються два потенційні виходи: перше – налагодження місцевою владою можливості регулярного вивозу сміття різних видів, й відповідно, облаштування сміттєвих контейнерів. Або створення доступних умов для замовлення персонального забору сміття сміттєвозами від приватних будинків. Відкритим також залишається питання, чи захочуть мешканці платити більше за такі “персональні” вивози.

П’ять хвилин – і ви можете допомогти вирішити проблему

“Я вже уявляю обличчя сільського голови, коли до нього прийдуть інспектори”

Після того як ми почали цікавитись звалищем біля “Вервольфу” Таїсія Короленко запевнила, що в селищної ради з’явились  домовленості з одним з місцевих підприємців щодо разового очищення території вздовж дороги. На момент публікації матеріалу найбільші купи сміття таки вивезли, залишивши землю, засіяну пластиковими пляшками. Також залишилось сміття в траві і вже встигла з’явитись нова купа відходів (на території Віноблагролісу).

Крім цього, в планах у селищної голови було поспілкуватись з очільником Віноблагролісу щодо сумісних дій по ліквідації звалища. Vежа стежитиме за прогресом чиновників в подальшому очищенні території біля “Вервольфу” та недопущенні появи нового.

  

 

Що робити людям, які є свідками утворення стихійного звалища у своїх населених пунктах?

Досить простий вихід із ситуації – зателефонувати до державної екологічної інспекції своєї області. Це не означає, що контролюючий орган почне цілодобово чергувати біля звалища, підстерігаючи порушника (бо у Вінницькій ДЕІ всього шість спеціалістів інспекції із такого забруднення).

Натомість, як розповів Vежі Ігор Осадчук, перший заступник начальника Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, інспектори перевірять наявність звалища та зобов’яжуть відповідальних усунути недоліки. Так, за сім місяців 2019 року ВДЕІ склала понад 150 протоколів про такі порушення законодавства щодо поводження з відходами (більшість – на посадових осіб місцевого самоврядування).

Інший варіант – повідомити про утворення звалища на сторінці інтерактивної мапи стихійних звалищ. Далі Міністерство екології та природних ресурсів забезпечать оперативне надходження такої інформації до місцевих органів влади, які відповідають за своєчасну ліквідацію звалищ. До мапи також можна додати зображення звалищ та перевірити статус опрацювання такого звернення.

Що можуть зробити органи місцевого самоврядування?

Наступним етапом після очищення території може стати налагодження можливості для членів територіальної громади викидати сміття в правильних місцях (в ідеалі, сортовано) та забезпечити його регулярне вивезення від домогосподарств. І якщо з першою складовою все досить зрозуміло – можна встановити достатню кількість урн/баків для сміття та регулярно  вивозити з них сміття, то друге питання потребує комплексного вирішення.

Адже, як ми згадували, наразі багато домогосподарств не мають укладеного договору щодо вивезення відходів. Як вирішення, можна зазначити в правилах благоустрою населеного пункту обов’язок підписання жителями договору про вивезення відходів. Наприклад, у розділі 5 “Правил благоустрою території м. Вінниці” зазначається, що підписання договору з виконавцем послуги (у Вінниці це “ЕкоВін”) обов’язкове. Як наслідок, відсутність угоди тягне за собою штраф розміром 850-1700 гривень (згідно зі ст. 152 КУпАП).

Якщо ж ви стали свідком безпосереднього викидання сміття на таке звалище, можете зафіксувати такий факт на відеокамеру та повідомити про це Державну екологічну інспекцію. Телефон ВДЕІ: 0432-51-31-49.

Читайте також: Ставка “Вервольф” під Вінницею: місце, де Гітлер втратив ґлузд

Автор: В'ячеслав Луцков

Поділитись публікацією
Вгору