Старовинні антимінси, ікони та облачення: в художньому музеї відкрилася виставка на честь 1030 річниці хрещення Русі. ФОТОРЕПОРТАЖ

20 антимінсів, два комплекти повного архієрейського облачення, два комплекти малого облачення, архієрейський жезл, понад 20 фотографій і п’ять ікон – речі, які можна побачити лише в приватних колекціях та архівах тепер знаходяться у загальному доступі.

Виставкова зала Вінницького обласного художнього музею сьогодні була переповнена духовенством на честь відкриття виставки «Духовна вись», яка присвячена 1030-річчю хрещення Русі.

У двох залах розмістилися 20 антимінсів, два комплекти повного архієрейського облачення, два комплекти малого облачення, архієрейський жезл понад, 20 фотографій і п’ять ікон ікон.

Центральні експонати – предмети церковного вжитку, розташовані на старовинному антимінсі: чаша, копіє, хрест, звіздиця, потир, ложиця та блюдо для просфор.

Великий акцент у виставці на антимінсах. Керівник історичного відділу Вінницької єпархії, протоієрей Назарій Давидовський розповідає, що антимінс – це чотирикутна тканина із зображенням Ісуса Христа і святих довкола нього, в яку вкладаються позаду мощі святих мучеників.Тканину освячує єпископ. На кожному антимінсі має бути вказано хто його освячував і в яку парафію він був переданий.

Назарій Давидовський зізнається, що ідея створення такої виставки була у нього давно, але, очевидно, чекала свого часу:

– Декілька років тому мені довелося попрацювати в єпархіальному сховищі і опрацьовувати старовинні антимінси. Коли я розгортав  ці чотирикутні хустини, то починав читати підписи тих ієрархів, які їх освячували. Тоді виникла ідея організувати таку виставку, де поряд з антимінсами можна розповісти окремі уривки нашої історії. На жаль, через ті часи, коли храми зачинялися, коли було багато пограбовано і знищено церковних цінностей, досить мало збереглося тих унікальних речей, якими були багаті наші храми. Але разом із тим, дещо все таки є.

В експозиції представлені антимінси першої половини ХІХ – початку ХХ століття. Можна побачити антимінси, які були призначені для військових храмів. Зокрема, на виставці знаходиться навіть спеціальна сумка в якій переносили ці антимінси.

– Окрім цього, є антимінс, який мені дуже близький. Він освячений в 1927 році єпископом Бершадським Варлаамом Козулею, який був вихідцем з Вінниччини в той період, коли церква знаходилася майже в цілковитому підпіллі, – говорить протоієрей.

На виставці можна побачити ікони із приватних колекцій, а також облачення. Наприклад, мантія і малий омофор покійного митрополита Вінницького і Могилів-Подільського Макарія (Свистуна), почесного громадянина міста Вінниці. Назарій Давидовський із захопленням розповідає його історію та ділиться враженнями від зустрічі із митрополитом:

 

– Владика Макарій народився в Києві, навчався у різних духовних школах. Пізніше, як кращий студент, був направлений до Швейцарії наприкінці 50 років. В 30 років став єпископом. Впродовж всього свого життя він багато жив у США. Особисто я пам’ятаю перші такі спогади мої дитячі, коли владика в 1992 році приїхав до Вінниці і було перше богослужіння в Спасо-Преображенському соборі. Я стояв серед людей маленьким п’ятирічним хлопчиком і багато хто казав, що це владика з Америки. І коли я чув як він каже проповідь, а він казав проповідь українською, то не усвідомлював як людина з Америки може так гарно говорити українською.

– І того ж року друге враження: ми були на гостинах в одних наших друзів, родичів і запросили Макарія, це були перші місяці коли він повернувся із штатів. І от ввечері ніяких богослужінь немає і я бачу як владика заходить в білому джинсовому костюмі, курточка і білий блайзер. Він був дуже простою людиною, його знав весь світ. Владика був духовним наставником багатьох священників і навіть сьогоднішніх державних діячів. Варто сказати, що він відновив на Вінниччині цілу низку храмів, а також основне, що він відновив духовність.

Протоієрей також додає, що на початку 90-х років владика Макарій за власний кошт профінансував перше видання книги, яка була присвячена репресованим і називалася «Мученики за вірою». В цій книзі були присутні представники не лише православної, але й католицької і старообрядної церков.

– Свого часу, коли приїхав до Нью-Йорку митрополит Никодим (Ротов) і потрібно було спілкуватися з представниками ЗМІ та іншими державними урядовцями, а владика був перекладачем на цій зустрічі. Тоді багато хто критикував митрополита Никодима, мовляв, ви живете в Радянському Союзі, що церква співпрацює з владою. Митрополит сказав Макарію: «ти залишаєшся і будеш перекладати все, що я скажу». І він повністю розповів ту всю картину зловживань, принижень, які потерпала церква і владика сам казав, що я навіть не знаю що могло зі мною статися після тієї розмови, – ділиться історією  Назарій.

Одна із важливих реліквій для самого протоірея – священицька фелонь початку ХХ століття, в якій служив його дідусь.

Організатори спеціально зробили виставку, щоб вона акцентувалася на антимінсах, але і щоб кожен з присутніх зрозумів де їхнє місце призначення.

Серед 50 антимінсів є багато таких, що відрізняються стилістикою та кольором тканини, але переважна більшість схожі між собою, позаяк, використовувалася одна матриця.

Проте, найбільше виділяється намальований від руки антимінс першої половини ХІХ століття.

Ще один експонат на який Назарій Давидовський звертає увагу – перламутровий хрест початку ХХ століття. Протоієрей вважає, що швидше за все він потрапив до Вінниці з Єрусалиму, адже в Україні не робили подібні.

Загалом виставка діятиме у музеї до 10 серпня. Відвідати її можна абсолютно безкоштовно.

Фото Андрія Завертаного 

Автор: Марина Однорог

Поділитись публікацією
Вгору