«Спротив речей» Вікторії Гранецької: 20 грудня у Вінниці презентують нову книгу місцевої письменниці

Вінничанку Вікторію Гранецьку переважно знають як письменницю, але два роки тому вона почала писати поезію і результатом такого захоплення стала дебютна поетична книга «Спротив речей»

Вікторія Гранецька авторка чотирьох романів: «Мантра-омана», «ТІЛО™», «Щасливий», «Дім, у котрому заблукав час» (у співавторстві), але наразі її можна назвати дебютанткою, адже в листопаді вийшла друком перша поетична збірка авторки «Спротив речей».

Читайте також: Книга вінницької письменниці потрапила у ТОП-5 кращих книг року від BBC

  • Наприкінці 2015-го з’явилися перші неримовані тексти – щоправда, тоді я й уявити не могла, що колись це стане книгою, та й «поетичних» амбіцій у мене зовсім не було. Просто одного вечора відкілясь почали зринати чудернацькі рядки, геть не схожі на традиційну римовану поезію, однак і від звичного для мене «прозового» розповідання історій вони також суттєво відрізнялися.
  • Того вечора я записала три таких тексти в окремий файл, наступного дня до них додалося ще два, і пішло-поїхало… Згодом надіслала їх подивитися знайомим поетам, й вони, на мій превеликий подив, відгукнулися вельми схвально, тож я почала викладати деякі вірші у фейсбук – і побачила: людям подобається те, що я пишу. Так виник мій особистісний «спротив речей» у творчості: проза видозмінилася й переродилася у поезію — або ж, за визначенням письменниці та літературознавиці Лесі Мудрак, у поезопрозу, – розповідає Vежі Вікторія Гранецька.

Перехід від прози до поезії для самої Вікторії стався цілком спонтанно і несподівано. Письменниця не планувала писати вірші, та не надто цікавилася поезією.

  • Усе змінилося, коли випадково натрапила на тексти молодої вінницької поетки Марини Однорог. Її поезія вразила й запам’яталася, згодом ми зробили з Мариною спільний проект – роман «Дім, у котрому заблукав час», куди увійшли її неймовірні римовані вірші. Можливо, саме це підсвідомо вплинуло на мій світогляд й трансформувалося на папері у власне неримоване. Звісно, проза була й залишається для мене важливою – насамперед я романістка, а вже потім авторка оповідань, есеїв та віршів, – додає авторка.

Донедавна Вікторія вважала, що простору для уяви набагато більше в прозі, але поезія навчила її концентрувати розлогий прозовий образ у якомога меншій кількості слів, ритмізувати текст і позбуватися зайвого.

  • Це стало справжнім відкриттям для мене – виявляється, навіть у кілька віршованих строф можна закласти чи не більше сенсів, ніж у великий роман! Відтак моя романна стилістика також змінилася – відчуваю це, працюючи над новим прозовим рукописом, – ділиться емоціями Гранецька.

Вікторія не може конкретно сказати про що її тексти, адже вважає, що набагато цікавіше, коли це робить фаховий читач. Приміром, літературознавець Володимир Півень зазначив у післямові до книги наступне: «…ця збірка інтимної лірики — експресивна за емоційною тональністю — має наявний зв’язок із базовою освітою автора — психологія, а відтак внутрішні монологи з індивідуально-авторськими роздумами є, фактично, психофілософськими міркуваннями про особливі взаємини архетипних начал — жіночого й чоловічого, а над ними — око Творця».

  • Також мені казали, що мої вірші доволі сюжетні та «персонажні» – мабуть, досвід роботи із прозою все ж дається взнаки. Змістово «Спротив речей» розділено на три умовні частини: «Серце [він]», де зібрана галерея чоловічих персонажів, «Світ [вона]», що складається переважно з жіночих образів та історій, і нарешті – «Бог [війна]», у котрій «їм обом було незбагненно добре, хоч і трохи моторошно шукати одне одного щоразу в інших життях», – ділиться деталями книги поетеса.

Перша презентація збірки відбудеться у Вінниці 20 грудня о 18:30 у Книгарні «Є».  Вікторія додає, що на її читачів очікує чимало приємних сюрпризів, найперший з яких – розіграш подарункових примірників до різдвяних свят.

Фото з сайту Вікторії Гранецької та Ольги Мірошниченко 

Позначки: , , , , , , , , , ,

Автор: Марина Однорог

Поділитись публікацією