× Пошук публікацій на Veжa
× Пошук публікацій на Veжa

Сьогодні відзначають сто років звільнення Вінниці від російських підрозділів

Сьогодні, 10 серпня, відзначається сота річниця з моменту звільнення Вінниці Армією УНР від підрозділів червоної Росії. 

Про це повідомляє Центр історії Вінниці на своїй фейсбук-сторінці. Як йдеться в повідомленні, звільнення міста відбулося внаслідок “спільної наступальної кампанії Армії Української Народної Республіки та Галицької Армії проти більшовиків, кінцевою метою якої було повернення контролю над Наддніпрянською Україною та Києвом, 10 серпня 1919 року Вінниця була здобута”.

Центр історії Вінниці наводить спогади командувача Запорозької групи Армії УНР Володимира Сальського (1885 – 1940), опублікованих у праці «Сім спогадів Визвольної війни»:

 

(…) Я вирушив із проскурівського району в напрямі на Вінницю, встигнувши за цей час трохи упорядкувати обози. За кілька днів до виступу в цей район було вислано відповідних агентів, і запорожці дістали білизну, взуття й т. ін. у значній кількості. Вдалось під час маршу на Вінницю перемити всіх людей у банях, випрати добре білизну тощо. Фактично дивізії йшли форсованим маршем, але зате виграний час використано на постій у Меджибожі, Летичеві й Літині для полагодження зазначених вище справ. Наприклад (…) дивізія дуже швидко дійшла до Летичева, але зате стояла там три дні. Отже, необхідність не тільки підтримати, а й відновити боєздатність запорожців була однією з головних причин, що вплинули на організацію і проведення маршу на Вінницю.

Крім того, я все ж планував марш так, щоби підійти до Вінниці 8-го або 9-го серпня; мені ж було вказано директивою – з початку 7-го, а потім 8-го серпня у зв’язку з моментом атаки Жмеринки. Я знав, що Жмеринку хотіли взяти навіть 5 серпня, потім 7-го і 8-го. Таке відкладання атаки Жмеринки не давало мені певності в жодному призначеному терміні, між тим я пристосував своїх чинів до атаки Жмеринки.

У районі Літина в мене був надзвичайно поганий зв’язок із Штадармом, незважаючи на всі вжиті заходи: було мало технічних засобів. Повідомлення про початок атаки Жмеринки 8 серпня я одержав пізно вранці 9 серпня, коли всі розпорядження на 9-те вже були зроблені. Останні прийшлося міняти, аби прискорити похід до Вінниці. 9 серпня 6-та дивізія була вже за шість верст від Вінниці, відкинувши з боєм більшовиків у Вінницю. 10 серпня 6-та дивізія дуже швидко, до 6-ї години ранку, захопила Вінницю. Багате майно на станції було причиною того, що командири не змогли утримати в руках частини, які зайнялись грабунками (козаки Платова в битві під Бородіном). Свіжі більшовицькі частини (кіннота і піхота), що підійшли зі Жмеринки, дуже швидко і легко зайняли Вінницю. Після цього як частини було приведено в порядок, Вінницю знову остаточно відібрано. Цю атаку проведено ще швидше, як першу (вранішню). Гайдамаки бігли по головній вулиці, незважаючи ні на що, умить захопили міст через Буг, що дало можливість захопити і розстріляти багато більшовиків, що ще тинялися у Вінниці. Однією з причин такої стрімкості атаки 6-ї дивізії, зокрема гайдамаків, було повідомлення, що зі Жмеринки підходять галичани: не хотіли ділити з останніми слави.

Після вранішньої невдачі я, боячись, що 7-ма дивізія не встигне на допомогу, по радіо просив Галицьку начальну команду про допомогу, але остання спізнилась: Вінницю безумовно взяли одні запорожці. Галицькій бригаді довелося мати маленькі сутички з тими, хто втікав на південь (…)

За щоденником Павла Кривошеїна, ройового 10-ї сотні 1-го Запорізького полку, в бою за Вінницю загинули помічник командира полку полковник Олександрович, козаки Ярошенко, Ткаченко та Лук’яненко. Усі вони були поховані з почестями у Вінниці на православному цвинтарі Вінниці (нині паркова ділянка за Універмагом).

Читайте також: Директорія в “Савої”: як сто років тому Вінниця стала українською столицею

Читайте також: Українське військо звільнило Бершадь від росіян: як відбулася реконструкція бою армії УНР проти “білих”

Читайте також: Центром Вінниці пройшли “вояки УНР та збройних сил Півдня Росії”. ФОТОРЕПОРТАЖ

 

Автор: Vежа

Адміністрація сайту

Поділитись публікацією
Вгору