Слідчому, який вів справу проти Дмитра Гройсмана, не вдалося потрапити до Державного Бюро Розслідувань. ВІДЕО

Начальник поліції Хмільника Вінницької області Дмитро Руденко, більш відомий як “швидкозшивач” сфабрикованої “порносправи” проти правозахисника Дмитра Гройсмана, на зміг потрапити до складу новоствореного ДБР після співбесіди з конкурсною комісією.

Нагадаємо, що Руденко претендував на посаду директора територіального управління ДБР у м. Хмельницькому. Про те, як відбувалася співбесіда, а також як реагував Руденко на запитання про скандальну справу, зробили сюжет журналісти програми “Наші гроші”.

Журналіст програми Данило Мокрик намагався з’ясувати в Руденка вже після співбесіди, чи ставили йому члени конкурсної комісії запитання про справу Гройсмана. Дмитро Руденко кілька разів ухилявся від відповіді, зрештою, призначивши час для зустрічі з журналістом наступного дня. Однак на зустріч Руденко так і не прийшов.

Початок сюжету про Руденка з 6:54

Як видно з відеозапису співбесіди з Руденком, начальник Хмільницької поліції заявив членам конкурсної комісії, що все життя мріяв працювати в поліції (раніше Руденко подавав свою кандидатуру і в НАБУ, куди також не потрапив). Коментуючи справу Гройсмана, Руденко зазначив, що справа потрапила до нього як до начальника слідчого управління вже на завершальному етапі, коли вона була “вже фактично готова”.

Водночас колеги Дмитра Гройсмана, зокрема виконавчий директор Української Гельсінської спілки Олександр Павліченко спростовує слова Руденка. Він запевняє, що справа проти правозахисника була однозначно замовна, а Руденко був одним з тих, хто активно її фабрикував.

– Він був фактично тим інструментом, який організовував те кримінальне переслідування і ту кримінальну справу, яка, без сумніву, не подовжила життя Дмитру, який помер від хвороби серця.

Павліченко вважає, що ця справа – помста вінницької міліції Дмитру Гройсману.

– Він був одним з тих, хто формував цю справу. Його підписи стоять на цих документах, і тому відповідальність з нього не знімається за це.

Як повідомляє “Радіо Свобода”, Дмитра Руденка не виявилося в переліку тих претендентів, які конкурсна комісія буде рекомендувати для затвердження керівнику відомства Роману Трубі.

Дмитро Гройсман — український лікар-патологоанатом та правозахисник, засновник «Вінницької правозахисної групи».

Правозахисник критикував владу за жорстокі умови утримання у в’язницях, за порушення прав мігрантів та представників ЛГБТ-спільнот та політичні репресії. Завдяки його зусиллям в Україні було припинено санкціоновані державою смертні кари..

Дмитро Гройсман оприлюднював інформацію про схему транспортування нелегальних мігрантів, які знаходяться під контролем міліції та одного з генералів СБУ, про знущання у Вінницькому ізоляторі тимчасового утримання в червні 2010 року, зокрема про побиття ув’язнених начальником Вінницької установи виконання покарань № 1 Сергієм Козачишиним.

У грудні 2010 року по відношенню до Дмитра Гройсмана було відкрито кримінальну справу за публікацію у його блозі в Livejournal (належність облікового запису саме Дмитру Гройсману не було доведено під час судового засідання стороною обвинувачення) світлини статуетки чоловіка зі збудженим фалосом, яка знаходиться на предметі, схожому на брошуру, з написом «Конституція України»

Дмитро Гройсман опікувався справами, пов’язаними із застосуванням методів примусового лікування до громадських активістів, такі методи були поширеними за часів радянської влади та носили назву «каральна психіатрія». У цьому контексті є відомими справи Андрія Бондаренко та Раїси Радченко. Зокрема щодо випадків із профспілковим активістом Андрієм Бондаренком та запорізькою активісткою Раїсою Радченко.

Дмитро Гройсман зібрав близько півтисячі записів з колишніми в’язнями концтаборів в рамках проекту зі збору матеріалів для фільму «Список Шиндлера» американського режисера Стівена Спілберга.

За матеріалами “Наші гроші”, Hromadske.ua, Радіо Свобода та Вікіпедія

Автор: Андрій Качор

Головний редактор Vежі

Поділитись публікацією
Вгору