× Пошук публікацій на Veжa
× Пошук публікацій на Veжa

Розробили інтерактивну мапу забруднення Південного Бугу. ГРАФІКА

Видання “Texty.org.ua” на основі даних Державного агенства водних ресурсів створили інтерактивний проект, завдяки якому можна побачити рівень і джерела забрудненості українських річок.

На мапі ‒ понад 400 пунктів контролю річкової води. Вона дозволяє переглянути до 16 параметрів забруднення, а також з’ясувати, як його рівень змінювався протягом п’яти років.

Держводагентство України регулярно відстежує аналіз води у великих і малих  річках нашого регіону і в цілому по державі. Створена на основі цих даних карта дозволяє побачити, в якому стані та чи інша водна артерія, яке саме забруднення вона в собі несе. Також сайт подає  список  підприємств, які, за офіційними даними Держводагентства, забруднюють річки у кожному регіоні України. Ці підприємства відповідальні за значну частину забруднення в річках. Єдиний мінус – відсутність точних координат місць, де вони скидають речовини-забруднювачі. На Вінниччині Південний Буг, Дністер і їхні притоки забруднюють:

*Тульчинське ДП КП «Вінницяоблводоканал». У воду воно скинуло 0.444 мільйони кубічних метрів забрудненої води.

* ДП “Iллінціводоканал». Його частка забруднень річки відповідно 0.234 млн.куб.

* Крижопільска філія ТОВ “Фуд Девелопмент ” – 0.103 млн.куб.

* Немирівський ККП М. Немирів – 0.021 млн.куб.

* ПП “Михалич і Ко” смт. Вороновиця Вінницький район – 0.018 млн.куб.

* КП “Надія” смт. Вороновиця Вінницький район – 0.013 млн.куб.

Мапа забруднення на сайті побудована у формі динамічних графіків і картинок у вигляді квіточок з пелюстками рожевого і блакитного кольору. На пелюстки можна натискати для того, щоб побачити графік для обраного показника. Блакитний колір лінії графіка означає, що показник знаходиться в межах норми. Рожева частина лінії може мати різні відтінки залежно від того, наскільки показник перевищує норму. Чим лінія яскравіша, тим більшим є перевищення мільйонів кубічних літрів забруднень.

Перейти на мапу можна за цим посиланням 

– Підприємства повинні очищувати усю воду, яку скидають у річки, – наголошує розробник карти Держводагентсво України. – Деякі підприємства свідомо економлять на очисних спорудах, щоб отримати додатковий прибуток. А деякі не можуть здійснювати очистку, оскільки мають застарілі технології, а модернізація коштує надто дорого. Іноді необхідне обладнання взагалі відсутнє.

В таких випадках держава може надати підприємству право скидати в річки забруднену воду. Проте, кількість речовин, які вони можуть скинути, обмежують. Вона встановлює «гранично допустимі скиди», скорочено — ГДС.

ГДС потрібні для того, аби поступово зменшувати рівень забруднення. За право забруднювати довкілля підприємства платять екологічний податок. Якщо вони перевищують встановлені норми — то зобов’язані сплатити штраф.

Одна з функцій ГДС — зробити невигідним забруднення річок. В Україні діє державна стратегія екологічної політики. У ній закріплено, що до 2020 року кількість речовин-забруднювачів має зменшитись на 15%. Тому підприємства повинні модернізувати свої очисні споруди, щоб відповідати новим вимогам.

Читайте також: СБУ: До 2020 року Південний Буг обміліє на 30%

Земснаряд почав очищати Буг: Водоканал планує навести лад в усьому фарватері річки у Вінниці. ФОТОРЕПОРТАЖ

Автор: Vежа

Адміністрація сайту

Поділитись публікацією
Вгору