× Пошук публікацій на Veжa
× Пошук публікацій на Veжa

“Рускіє ідут” або Хто і навіщо атакує Vежу


Дехто з читачів Vежі вже міг дізнатися, що на наш сайт, наших журналістів, а також на мене і мою родину вже кілька днів триває кампанія із залякування з боку проросійських сил в інформаційній та офлайн-площині.

Для тих, хто не відстежував перебіг подій, коротко опишу хронологію останніх днів:

  1. В понеділок, 8 липня на нашу сайті була опублікована новина про спалення невідомими вінницькими активістами агітаційних матеріалів партії проросійського діяча Анатолія Шарія. Нейтральний матеріал, який лише зафіксував подію, яка відбулася.
  2. Буквально за кілька годин після публікації Анатолій Шарій робить майже 15-хвилинний фільм про мене, мою дружину та мого 4-річного сина, в якому погрожує моїй родині та ображає навіть дитину. Станом на зараз це відео подивилося понад півмільйона людей.
  3. Протягом короткого часу після виходу “кіна”, масові скарги фанатів проросійського блогера блокують мою сторінку на Фейсбук, не даючи мені змоги відповісти.
  4. Ще протягом кількох наступних годин (і досі) я отримую сотні погроз фізичною розправою мені, моїй дружині, моєму сину і журналістам “Вежі” різноманітними способами, які надходять з України, Росії, ОРДЛО та Криму.
  5. Під дописом Шарія про мене з’являється коментар прцівниці вінницького дитсадка Олени Панасюк, куди ходить мій син. Вона, будучи прихильницею проросійського блогера, повідомляє йому та його агресивним прихильникам, в який саме дитсадок ходить мій син, деталізуючи його місце розташування.

Працівниця дитсадка Олена Панасюк

6. Протягом цього ж дня з’являється інформація про те, що вінницькі прихильники Шарія планують атаки на моє помешкання (адресу якого вони, найпевніше, також дізналися від виховательки в дитсадку). Зокрема планувалося здійснити фізичний напад на мене, облити під’їзд, в якому я проживаю, свинячою кров’ю, атакувати офіс, де працює моя дружина, а також “виловлювати по одному” журналістів “Вежі”.

7. За тим з’явилося наступне відео Шарія, в якому він анонсує масштабну акцію протесту під стінами центрального офісу СБУ в Києві через цю саму публікацію “Вежі”, стверджуючи, що нібито саме автор цих рядків організував акцію зі спалення символіки проросійської партії Шарія.

Вже сьогодні надійшла інформація, що участь в нападах на офіс та квартиру (які мали відбутися сьогодні, але були перенесені на найближчі вихідні) планують брати члени деяких вінницьких спортивних клубів, банальні “тітушки”.

З цього приводу хочу сказати наступне:

  1. Нам відомі імена та портрети практично всіх учасників цієї провокації. Починаючи з координаторки Світлани Олександрівни Магденко, (вчительки початкових класів гімназії №2), закінчуючи кожним “тітуханом”, “оператором” і “активістом”. Ви в нас всі, як на долоні.

 

2. З приводу заявлених погроз мною була написана заява в поліцію та здійснено звернення в СБУ. В діях російських провокаторів, я вбачаю склад злочину за ст. 345-1 ч. 4 ККУ. Це тяжка стаття, яка карається позбавленням волі на строк від 7 до 14 років.

3. Будь-яка провокація проти мене, членів моєї родини, наших співробітників чи будь-яких інших, патріотично налаштованих вінничан, не залишаться без симетричної чи асиметричної відповіді. Абсолютно кожного, хто брав участь в цій провокації, буде притягнуто до формальної, або неформальної відповідальності.

Водночас, усвідомлюючи неадекватність та істеричність даних ворогів, публічно заявляю наступне:

  • Я є законослухняним громадянином, який жодного разу не притягувався до кримінальної відповідальності.
  • Я не вживаю і не зберігаю наркотиків, живу в сім’ї, не маю незареєстрованої вогнепальної зброї, не порушую ПДД та не маю суїцидальних схильностей.
  • За будь-якої небезпеки для мене, членів моєї родини чи працівників мого видання, я готовий вдатися до будь-яких заходів оборони, в т.ч. активної.

 

І наостанок трохи лірики. Подібні ситуації для мене і мого оточення: вже майже звичні. Ми пройшли 2004-ий рік, коли на нас полювали янучари і силовики. Ми пройшли 2010 рік, 2012 рік, а також Революцію Гідності. Ми бачили багато, стикалися зі значно потужнішими ворогами і щоразу перемагали. Ми переможемо і цього разу, а всі, хто намагається нас залякати – опиняться на маргінесі в кращому випадку. І ще: ви нікуди не втечете 🙂

Я також дякую всім, хто запропонував нам свою підтримку – це дуже велика кількість людей з Вінниці та усієї країни. Дякую вам, це цінно і важливо.

Україна переможе, а російська нечисть піде в землю та забуття.

P.S. Звертаюсь до прихильників Шарія: ваше “політичне” життя триватиме ще рівно десять днів – до виборів 21 липня. Якщо хтось з вас досі не зрозумів: “вінницька історія” потрібна Шарію лише для дешевого хайпу та “розкачки” своєї партії на виборах.
Вже 22 липня ви припините бути потрібними Шарію та ФСБ, припиниться ваше фінансування і ви залишитеся один на один з українцями, які все пам’ятатимуть. Кримінальні справи також, звісно, нікуди не подінуться.

А за дитину будете відповідати окремо.

P.P.S.
Випереджаючи запитання “а почєму Шарій – проросійській блогєр?” – тримайте просто лінк на Вікіпедію. Там маса відповідних посилань.

Ілюстративне зображення Василя Ложкіна

Автор: Андрій Качор

Головний редактор Vежі

Поділитись публікацією
Вгору