«Потрапила на гачок» і знайшла свободу: історія перетворення вінничанки з юриста на дизайнерку

Є з поміж вінничан люди, які найпростішими знаряддями творять дивовижні речі. В їх числі, – Наталя Ткачук, – неординарна особистість, справжній самородок. 18 років тому вона, заради принципу, узяла в руки гачок для в’язання аби сплести собі сукню і, сама не зогледілася, як, кажучи фігурально, на той гачок потрапила, про що і не шкодує, бо знайшла свободу самовираження і справу свого життя.

Нині звичайним гачком для в’язання жінка створює неймовірно красивий, оригінальний, добротний одяг. Прикметно, що пані Наталя не має спеціальної дизайнерської освіти, у в’язанні вона самоучка, а за фахом – юрист з багаторічним стажем. Але природний талант, жага до постійної самоосвіти, працелюбність виплекали її у справжнього професіонала древнього мистецтва гачкоплетіння. В руках Наталі Ткачук гачок перетворюється на чарівну паличку, якою вона творить дива.

А почалося усе несподіванно, хоча і зріло з самого дитинства.

– Одного разу, 18 років тому, йдучи Вінницею я подумала: «Чому я ще не бачила на жодній жінці красивої, в’язаної довгої сукні…?» І в мене виникло палке бажання сплести таку сукню для себе, – розповідає Наталя Ткачук. – Фурор серед моїх подруг і знайомих був неймовірний, бо виглядав той одяг незвичайно і нестандартно. Сукня була цікавого кольору, фактури, дуже гарно гармоніювала з фігурою.

Почувши захоплені відгуки пані Наталя вирішила, що тепер носитиме лише власноруч створені речі. І почалось: в її гардеробі одна за одною стали з’являтись в’язані гачком вишукані блузи, сукні, кофти, панчохи, пальта, капелюшки, пончо, шалики і навіть чобітки.

– Тоді, на початку, на мене наче хвиля якась накотилася, – розповідає майстриня. – В голові одна за одною почали виникати різноманітні образи і ідеї майбутніх моделей. Вони були сміливими, бо я люблю оригінальність, індивідуальність. Узялась за шпиці, якими я в’язала з дитинства, але вони не давали того простору для втілення моїх неймовірних фантазій, якого я прагнула. Спробувала гачок і була вражена. Бо виявилось, що тоді як шпиці мають лише декілька технік плетіння, у гачка їх – двадцять! Гачок показав мені, що має неймовірний діапазон можливостей. Завдяки йому можна сплести будь-що, від одягу найрізноманітніших форм і візерунків, до парасольок, пледів, біжутерії, підставок, ваз, іграшок і т.п.

Самотужки, при величезному бажанні опанувати мистецтво в’язання гачком, Наталя Ткачук освоїла усі двадцять технік цього виду рукоділля. Особливо до душі їй прийшлася витончена і складна техніка Ірландського мережива, яка нині у світі користується великим попитом і надскладний Фріформ (вільний стиль плетіння, що дає повну свободу фантазії, поєднує усі стилі і під силу, головним чином, професіоналам).

До речі, освоїла усі техніки Наталя без сторонньої допомоги. Дався в знаки природний хист до рукоділля, і творча інтуїція, сотні недоспаних ночей від сидіння за журналами, яких у майстрині сила-силенна, книгами, пошуками в інтернеті і т.п. Допоміг і досвід у в’язанні шпицями, і природна жага до створення одягу, що його жінка шила з дитинства у рідній молдавській Рибниці, з якої Наталя Ткачук родом. І якби не воля батьків, пані Наталя могла б давно реалізувати себе як дизайнер. Але, довелось наступити на горло власній пісні і гризти граніт абсолютно чужої для її творчої душі юриспруденції у престижній тоді Харківській юридичній академії.


– Я шкодую, що в юності стала юристом, – посміхається пані Наталя. – Усі мої знайомі та сусіди радили мені після закінчення середньої школи йти вчитися на модельєра. Бо ж бачили, як я гарно і добре шила. Але, для моєї мами то була не професія, а так, дитяче захоплення. Тому вона мені прагматично порадила отримати «справжню професію» і переконала йти вчитися на юриста. Я погодилася, а потім, уже на першому курсі, плакала гіркими сльозами, розуміючи, що це не моє.

Та покинути вуз тоді не вистачило мужності: люди з 5-6 разу туди  вступали, а я з першого… Але зібралась духом, вивчилась. Під час навчання в академії не полишала улюбленого рукоділля. Бувало, приїду на канікули, понашиваю купу усього, і їду на навчання з новим гардеробом. По закінчені вузу 10 років викладала правові дисципліни у Вінницькій філії міжнародного університету «Україна» і Одеській академії зв’язку. Але, все ж таки потім узяло верх те, до чого усе життя прагнула моя душа – створення красивого в’язаного одягу. Бо в юності я більше шила ніж в’язала: тридцять років тому, в СРСР, гачок не був так розвинений, як сьогодні, не вистачало необхідної інформації з цього предмету.

Поринувши у чарівний світ творіння краси за допомогою гачка Наталя Ткачук, за її словами, наче народилась вдруге, розправила крила, відчула творчу свободу, якої так прагнула усі роки до цього. Створений нею розмаїтий, красивий одяг не залишає байдужим нікого. Коли вона разом зі своїми ученицями показує власні вишукані наряди на численних виставках і подіумах Вінниці, чи коли йде у них містом, їй услід здивовано і зацікавлено посміхаються чоловіки, а жінки в захваті просять зв’язати для них ту чи іншу річ, навчити такому плетінню. І пані Наталя нікому не відмовляє.

Вісім років тому вона створила власну дизайн-студію, навчає усіх бажаючих секретам гачков’язання. За ці роки у закладі пройшли навчання більше сотні вінничанок. Причому особливих обмежень за віком у майстрині немає. У неї опановують в’язання і дівчатка віком від 7 років, і молоді жінки та зрілі пані. Вони навчилися чудово плести гачком, в’яжуть шикарні речі для себе і на замовлення. Кращі з кращих працюють у пані Наталі в команді, виконують спільно зі своєю патронесою замовлення, які надходять від численних шанувальниць речей, в’язаних гачком. Сьогодні, через життєві обставини, Наталя Ткачук вимушена тимчасово жити за межами України. Але заняття в її студії не припиняються. Їх ведуть кращі учениці майстрині. Вони ж приймають замовлення і виготовляють в’язані речі на найвищому рівні.

Захопившись 18 років тому в’язанням гачком, Наталя Ткачук з першого дня узяла собі за правило фотографувати у різних ракурсах усе, що вона створює. Так назбиралось солідне портфоліо, – живе свідчення  її творчого доробку. А згодом, коли захоплення жінки переросло у справу її життя Наталя зрозуміла, що аматорські фото це уже не її рівень. Тому запросила професійного фотографа-дизайнера і створила солідні, глянцеві каталоги.

Нові реалії і технології підказали майстрині і нові горизонти для існування її улюбленої справи. Жінка опанувала вміння створювати сайти і нещодавно власноруч виплекала свій власний інтернет-ресурс. Вона сама монтує і завантажує сюди відеоролики своїх занять, показів на виставках і подіумах, розмістила майже сотню фото високої художньої якості своїх робіт. Окрім цього, майстриня вивчає модні нині seo-технології, працює над просуванням сайту на престижні позиції.

Не скупиться Наталя Ткачук і ділитися своїми знаннями та досвідом для усіх тих, хто не має можливості навчатись в її студії, але має бажання опанувати гачкоплетіння. Аби вони завжди мали під рукою живу наочність, майстриня виклала на ютуб, на своєму сайті величезну кількість власних безкоштовних майстер класів з усіх технік в’язання.
А багаж знань і досвіду у неї величезний, до того ж, роки викладання у вузах розкрили і ще один її талант – вміння навчити, цікаво і доступно донести інформацію.

Приклад Наталі Ткачук яскраве свідчення того, як цікаве захоплення може перерости у власну справу, приносити і моральне та естетичне задоволення, і непогані фінансові дивіденди. Особливо це актуально для людей, які змушені обставинами весь час знаходитись вдома чи прикуті до візка, не важливо – жінка це, чи чоловік. Та й навчитися правильно володіти інструментом, опанувати його неймовірні можливості, як показує життя, нескладно. Головне бажання.

Сергій Стриж

Автор: Сергій Стриж

Поділитись публікацією
Вгору