× Пошук публікацій на Veжa
× Пошук публікацій на Veжa

Польова кухня, розмальовані гільзи та тисяча благодійних гривень: у Вінниці стартував фестиваль пам’яті Тараса Сича. ФОТОРЕПОРТАЖ

Польова кухня, страви української, польської та грузинської кухонь, зброя та військова техніка, а ще – благодійна складова: попри дощ, саме так сьогодні, 27 червня, у Вінниці розпочався вже четвертий фестиваль польової кухні.

Подія присвячена пам’яті Тараса Сича, який 2014 року пішов добровольцем у зону АТО, де служив польовим кухарем та санітаром, але врешті загинув під Дебальцево.

У Вінниці фестиваль, присвячений його пам’яті – традиційно розташувався у Центральному міському парку неподалік кіно-концертної зали «Райдуга». Свої локації розгорнули військові підрозділи, волонтери, військові спілки, надзвичайники, рятувальники, представники національних меншин міста, громадських організацій та гості Вінниці.

Відтак, від 16-ї години та 21-ї години сьогодні тут можна скуштувати різноманітні страви, приготовані на відкритому вогні, а ще – навчитись рятувати життя, надавати першу медичну допомогу тощо.

Мета фестивалю – це не тільки вшанування загиблого військового кухаря, а ще й інформування населення, об’єднання та благодійність. Будь-яку страву на фестивалі можна придбати за талон вартістю 25 гривень.

Ці талони продавали волонтери Благодійного фонду «Подільська громада», котрі розповіли, що попри те, що відвідувачам повідомляється, що усі зібрані кошти будуть направлені на допомогу українським військовим й відтак за бажанням можна сплатити й більше 25 гривень – переважно гості все ж платили цю фіксовану суму.

Хоча за дві години роботи фестивалю вже траплялися й унікальні випадки. Наприклад, невідомий чоловік придбав талонів на 1 000 гривень.

– Він просто підійшов та запитав про вартість, – розповідає волонтерка Ірина. – Я кажу, що 25 гривень. А він каже – то дайте мені штук 40. Я пояснюю, що це ж тисячу коштуватиме, а він каже – «то й добре, давайте». Взяв талони й пішов, більше його не бачила. Це вперше таке.

Натомість, за словами дівчини, ще троє людей все ж залишили суму понад 25 гривень: 50, 50 та 100. «Ну, це ж тільки початок, ще є пару годин» – каже Ірина.

Загалом атмосфера фестивалю – доволі дружня, але про всяк випадок тут чергують поліція та медики. Втім зауважимо, що на фестивалі дехто пив горілку просто за столиками, котрих було встановлено кілька. Натомість поліціянти сказали, що ніяк не реагуватимуть, якщо все «культурно». За винятком цього випадку та дощу – усе відбувається спокійно.

Одна з організаторів фесту, Леся Найчук, повідомила, що минулого разу завдяки заходу вдалося зібрати понад 20 тисяч гривень.

– Ми постійно збираємо кошти на допомогу військовим, для цього є окремий рахунок, – розповідає пані Леся. – Ми опитуємо військові частини на предмет того, що саме їм зараз потрібно й відповідно направляємо ці кошти. Минулого разу ми придбали два автомобіля для фронту, систему тепловізійного моніторингу, в яких й нині є потреба.

Читайте також: Страви з присмаком пороху: у Вінниці відбувся фестиваль польової кухні

Свою локацію розгорнув й Музей Повітряних сил України, демонструючи зброю та міни, що передавали бійці із зони АТО. Трохи далі – бачимо незвичайний автомобіль «швидкої», що працює при Вінницькому військовому шпиталі.

– Це ще у 90-х нам передали з Америки, всього їх в Україні дві – тут та ще у Харкові, – розповідає Максим Ребедайло, координатор одного з відділень Вінницького військово-медичного центру Центрального регіону. – Ця машина здатні вмістити значно більшу кількістю поранених, вона може пройти там, де звичайній це буде дуже важко, авто за необхідності комплектується різноманітними медичними пристроями. Зараз вона використовується майже щодня: перевозяться військові не з АТО, а з інших шпиталів з інших областей.

Окрема локація була присвячена вибухонебезпечним предметам – навчальні зразки часів Другої світової війни.

– Це для того, щоб люди бачили й мали усвідомлення про те, які на вигляд ці небезпечні предмети, – пояснює представник піротехнічної служби ДСНС. – Адже повідомлення про небезпечні знахідки є щодня. Люди й досі знаходять їх у лісах, на городах. Потрібно одразу телефонувати «101» рятувальникам або в поліцію.

Також розгорнула власну локація й громадська організація «Мольфар», яка так само, як і минулого разу – не тільки демонструвала зброю, снаряди та інші речі, привезені з АТО, й влаштувала майстер-клас з розпису гільз. Їх волонтери навчають прикрашати у техніці декупаж, а готовий витвір військового мистецтва – просто дарують «учню».

– Знаєте, цей фестиваль має єднати і нагадувати, що війна продовжується, – каже волонтерка Юлія Вотчер. – Ми сьогодні й показуємо артефакти з АТО, що підтверджують факти знищення людей. Але ми боремося.

– Минулого разу нам вдалося отримати 16 тисяч на систему відеоспостереження, яку назвали «Тарас Сич», – каже волонтерка. – Передавали військовим у дуже напруженій обстановці, приходимо – а всі говорять пошепки, бо зовсім поруч вороги. Але те, що військові вдячні – все компенсує, та й рятує їхні життя. Треба продовжувати.

Фестиваль триватиме сьогодні до 21:00.

Фото Ольги Мірошниченко

Автор: Юлія Плахтій

Журналіст

Поділитись публікацією
Вгору