Покручена совість або Занадто толерантна Вінниця

Конфлікт навколо спорудження у Вінниці меморіалу героям Небесній Сотні відсьогодні вийшов за межі публічної дискусії та перейшов у площину насильницького з’ясування стосунків.

“Віче майдану” 28 січня, як це називають його організатори, запам’яталося сутичками, фізичним перешкоджанням роботи журналістів, ксенофобськими закликами, а за тим – нападом на активістів, котрі за годину до цього висловилися на захист меморіалу Небесні Сотні. Наразі зрозуміло, що нас очікує ескалація конфлікту, вочевидь – ще з більшим насиллям та резонансом.

Ліричний відступ: відверто кажучи, перебуваючи в оточенні десь півтони біомаси, розділеної на 6-7 осіб, що притисла мене до паркану і намагалася вибити з рук камеру, я дещо розгубився. Передовсім через те, що ці організми виявилися досить поважного віку і якось рука не підіймалася відповідно зреагувати на ситуацію.

Утім, цим особам це не завадило досить активно шарпати мене за одяг, намагатися вирвати з рук телефон і збити з обличчя окуляри.

Усвідомлюючи, що якщо ти журналіст, то від поліції очікувати реакції марно, я розумів, що перебуваю в дивній ситуації: ударити у відповідь пенсіонера – нібито неправильно та “провокаційно”, а не реагувати адекватно ситуації – теж. Тож картати за те, що я обрав саме останній варіант, буду себе ще довго.

Але як довго терпітиме подібну ситуацію вінницька громада у широкому розумінні цього слова? Скільки ще треба побитих хлопців, які знаходять сміливість вийти на контрмітинг аби сказати власне слово? Скільки ще має бути погроз перекриття руху та палених шин з боку маргіналів та антисемтів, що контролюються проросійськими координаторами? Питання риторичне.

Але це все лірика. А факт в тому, наскільки чутливий аспект було обрано для того, аби на рівному місці почати бучу в т.зв. “вотчині Порошенка”. Розігрування карти антисемітизму та протидії вшанування героїв Майдану – фірмовий почерк персонажів на кшталт Медвчедчука, Мураєва і Ко. Однак коли з їхніх рук були вибиті майже всі козирі (починаючи від несприйняття “протесту” абсолютною більшістю мешканців і завершуючи скочуванням у відвертий  антисемітизм), ця спільнота перейшла на культурно-візуальну складову. В результаті чого виявилося, що вишня – це “не український символ”, а “покруч, на який вони (автори меморіалу – авт.) хочуть нанизати душі наших героїв”.

У своїх “аргументах” противники встановлення пам’ятнику Небесній Сотні перейшли до відвертого маразму, мовляв, дерево вишня символізує менору і саме тому ця форма була обрана “вінницькими жидами” для вшанування героїв Небесної Сотні.

Далі в якості аргументів використовувалися тези про те, що на пам’ятнику Шевченкові на одноіменній площі “зашифровані єврейські символи”, пальці бронзових скульптур дітей поруч з Кобзарем їм нагадують статеві органи та іншу маячню, яка потребує медичного, а не журналістського, аналізу.

На цьому місці емоції переповнюють вже автора цих рядків. Ті, хто насправді до Майдані не мають жодного стосунку або “вболівали” за нього дистанційно, на відстані сотень кілометрів, звісно, можуть говорити про “вишню-менору” в контексті Небесної Сотні та “пальчики-пісюнчики” в контексті Кобзраря.

Але ті, хто був безпосередньо під час найжорстокіших атаку “Беркуту” і тітушні не звертали увагу на те, під яким саме деревом складали поранених і вбитих майданівців. Це фото зроблене в перші дні розстрілів у Києві, найпевніше – на території Михайлівського собору. Тіла загиблих майданівців складають під “покрученим деревом”, яке так сильно дратує вінницьких “активістів” і яке вони вважають “антиукраїнським”.

P.S.

Найбільше, що дратує – це те, що цей меморіал не був споруджений у Вінниці протягом першого року-двох після Революції. Адже тоді би, найімовірніше, подібної дискусії не виникло би взагалі, а у випадку публічної появи “опонентів”, останні були би нейтралізовані швидко і без особливого галасу. Такі тоді були часи, коли ще пахло димом від шин і порохом від пострілів на Майдані.

Чим далі ми відтягуватимемо вирішення питання – тим більше спекуляцій отримаємо. Аде єдиний шлях закрити питання – це не лише спорудження пам’ятників, а максимально жорстке покарання усіх причетних до розстрілів Небесної Сотні. Поки держава на це не здатна – доти вона приречена бути “човном, який розхитують” власні громадяни. Адже без справедливості не буде поваги до закону.

Позначки: , , , , , , ,

Автор: Андрій Качор

Головний редактор Vежі

Поділитись публікацією
  • Compost

    Эта сука Гайда уже давно напрашивается.
    Ты бы в СБУ заявление написал, а то както это все попахивает тухло.

  • Юрій Краківський

    чи можна було уникнути подібного конфлікту? Думаю так. Адже за роки перебування погруддя Шевченка на площі можна було активістам ініціювати проект встановлення пам’ятника і т. п. Але активісти розуміють, що той пам’ятник цікавить лише їх і вряд отримає підтримку громади коштами чи рішенням про встановлення.
    З іншого боку місцева влада демонтує погруддя вночі, розтавляє охорону з собаками – виглядає не по людськи
    , через коліно. Адже це дійсно образливо для людей, які збираються на віче, читають Кобзаря і т. п.
    Тому потрібен діалог, тривалий. Адже обидві сторони хочуть вшанувати і Героїв, і Шевченка. Тому що ціль по суті однакова.

    • Quin Tesson

      Піаряться всякі гайди й маліновські і конфлікт провокують вони ж. Через коліно ніхто нікого не ламав, було громадське обговорення і всі зацікавленні сторони висловились. А от заїжджі зайди типу рудої бютівки шкрум та інших псевдопатріотів піаряться, собі дивіденди у зрадойобів збирають.
      Не хотілося б щоб доходило до вандалізму, побиття, але вже бачимо яка сторона махає кулаками. Чекаємо появи кацапських пропагандонських новин з цього приводу. Як батя цих пришелепкуватих казав: “я вам апладірую”.
      Дурнів використовують, а дурні і цьому раді. Гандони є гандони.
      Резюмуючи: бюст Шевченку в цілості у школі, пам’ятник Шевченку як стояв біля музею так і стоїть (психічно і сексуально не задоволеній гайді там зірочки давида ввижаються, хай краще закусює, а то видно хоче славу у лізки богуцької перехопити), а пам’ятник Небесній Сотні буде! І ніякі маліновські, гайди та інша шобла цьому не завадять. А якщо якесь дурне захоче перевірити на міцність монумент, то завжди знайдуться ті, хто цій шоблі перевірять на міцність черепну коробку. Peace! 😉

    • Марта Данилюк

      реакція сприйняття інформації людини на старті є рівно такою, якою, з яким умислом, її спершу подають. ! Якщо метою є подати достовірну інформацію про ситуацію, що відбувається, без вигадок і навмисного перекручування, то і людина сприйматиме її як належно. Якщо є умисел упереджений, тобто створити проблему, де її немає і під сильними гаслами, спекулюючи на темі Небесної Сотні і великого Кобзаря, що обурять любого українця, подати ситуацію так, як це зробили противники пам’ятника Небесним, ( перенесено, а не знесено !!! дійства абсолютно різні). то цим самим вони і спровокували людей на зіткнення лобами, як пишуть, на конфлікт, якого можна було б уникнути.

  • Юрий Кисиль

    Конфлікт роздмухує міськрада, причому дме сильно і нещадно, залучивши весь арсенал політтехнологів – а мету думаю дуже скоро побачимо, бо вони нічого не роблять просто так. Нажаль, громада немає політтехнологів,щоб протистояти цьому безчинству, тому діє за покликом серця.

    • Quin Tesson

      Спершу розберіться хто розбурхує, а не пишіть нісенітниці.

  • Марта Данилюк

    Якщо у цієї «журналістки» Таїси Гайди поганий настрій чи погане виховання, це не означає, що винні в цьому люди з іншою думкою і позицією…))) ЇЇ сторінка у ФБ кишить масовою злобою, підбурюванням людей на протести , дешевими образами інакодумаючих, зрештою, вся її писанина з масовими граматичними помилками і нецензурною лексикою …
    Своїми образами кривдниця характеризує скоріше себе, а ніж обраних нею людей ! ) А якщо такими симптомами наділені ще і “журналісти” в її особі, то зрозуміло, звідки взялось поняття ” жовта преса” ! Для розповсюдження брудних пліток і провокації вони безцінні ))) Але ж лишенько яке…, не цікаві вони людям з здоровим глуздом !

  • Марта Данилюк

    Дякую редакції VЕЖА за фото старого « покрученного» дерева…Це фото – беззаперечний ФАКТ, що має поставити КРАПКУ фантазіям спотвореного нездорового бачення всіх злобних кривдників пам’ятника Небесної Сотні – дерева Свободи !!!
    Дивно, коли скульптор працював над ідеєю пам’ятника Небесній Сотні, він і гадки не мав про це фото…Містика! Його задум ” покрученої” вишні прирівнювався до тяжкої вистражданої долі України. А тепер знаходиться таке фото…Кажуть в підсвідомості записано все, от вона і допомогла в ідеї, хоч він і не усвідомлював…

  • Євген Загородній

    Покручена совість автора та занадто толерантна Вінниця.
    Але повертаємось у правове поле:
    1. Є статут м. Вінниці. Стаття 4.4. чітко визначає хто вирішує питання встановлення пам’ятників – громада.
    2. Має бути повідомлення в ЗМІ про громадські слухання.
    3. Мають бути запрошені жителі Вінниці на громадські слухання, а не група активістів з ПГ.
    4. Мають бути ГРОМАДСЬКІ СЛУХАННЯ.
    Тепер про ГОЛОВНЕ! .

    Вежа та решта СМІ-тників мають робити висновки.