× Пошук публікацій на Veжa
× Пошук публікацій на Veжa

Перші хвилини у Вінниці: винищувач зі слідом, “множинність Пирогова” та вежа, вища за Ейфелеву. ВІДЕО

Зі своєї західної околиці Вінниця зустрічає гостей майже так само, як і в більшості інших частин міста – промзоною та безкінечними складами всього на світі. Проте, тут є декілька важливих особливостей: поєднання спального району з адмінбудівлями та найбільшими на Поділлі університетами, старий автовокзал, новенька дорога, кілька найбільших у місті супермаркетів та багато лікарень.

Північно-західний в’їзд до Вінниці по трасі Е-50 веде до відносно молодого мікрорайону під назвою Вишенька. Колишнє село, розташоване на захід від Вінниці почали забудовувати в другій половині ХХ століття. Це був переважно спальний район з великою кількістю висотних житлових будинків. Окрім того, там з’явились кілька великих заводів, навчальні заклади, лікарні, місця для відпочинку. Загалом, усе, що потрібно, аби не їздити до інших частин міста без нагальної потреби.  

Від Західного автовокзалу до центру міста можна доїхати приблизно за 15 хвилин. Дорогою трапиться багато об’єктів з радянського минулого. Більшість з них підлаштована під реалії сьогодення. На відміну від того ж Замостя, тут майже нічого не лежить в руїнах.

Автовокзал і околиці

Автовокзал “Західний” є однією з трьох вінницьких автостанцій. Побудований в другій половині ХХ століття, він кардинально не змінювався досить довгий час. Цього року там розпочали ремонт. І поки головна зала та фасад потроху змінюють свій вигляд, довкола багато чого залишається незмінним. Як і десять чи двадцять років тому, там торгують вуличним фаст-фудом, різноманітною кореспонденцією та всім, що на думку продавців, може знадобитися в дорозі.

Незмінною залишається традиція “ловити попутку” неподалік від вокзалу, якщо немає потрібних квитків або відсутнє бажання їхати автобусом. Для багатьох водіїв уже стало звичкою підбирати мандрівників біля автовокзалу, сподіваючись заробити кількадесят гривень.

 

Поруч з автостанцією розташований напис “Вінниця – Vinnytsia ” з великим гербом і датою заснування міста. Він з’явився наприкінці 2016 року і замінив собою бетонну стеллу з написом “VINNITZA”. Виконання всіх робіт з виготовлення і встановлення нового в’їзного знаку коштувало понад 250 тисяч гривень.

Читайте також: «Vinnytsia» в 3D: у місті оновили в’їзний знак

Трамваєм або маршрутним таксі з автовокзалу можна досить швидко доїхати до центру міста.

Вишенька, вінницька Корея і Слов’янка

Шлях від Західного автовокзалу до середмістя пролягає на перетині кількох окремих частин міста. Найближче до автостанції розташована Вишенька – колишнє село, яке в радянські часи стало частиною Вінниці. Північною межею Вишеньки вважається Хмельницьке шосе, а південною – вулиця Андрія Первозванного.

 

Трохи далі по Хмельницькому шосе, в районі Лісопарку розпочинається місцевість, відома під назвою Слов’янка. Як і Вишенька, це колишнє село, яке свого часу було поглинуте містом. Від Вишеньки Слов’янка умовно відділена вулицею 600-річчя.

Корея для вінничан не тільки країна десь в Азії, а й одна з частин міста. Розташована біля лісового масиву, вона забудована переважно приватними будинками. Зі Слов’янкою Корея з’єднана вулицею Лесі Українки.

Вінницькі обігрівачі

Колишній вінницький завод радіотехнічної апаратури є одним з небагатьох промислових об’єктів на Вишеньці. Відкритий в липні 1969 року, завод спеціалізувався на виробництві комплектуючих для електронних обчислювальних машин. В 1991 році на базі заводу створили ВАТ “Маяк”, яке є одним з найбільших промислових підприємств України. Зараз тут виробляють обігрівачі, радіатори для опалювальних систем, електроплити тощо. Все це створюють під торговою маркою “Термія”

Поряд з “Маяком” розташована промзона на території якої функціонують підприємства різної величини та видів діяльності: від поліграфій до ТОВ “Промавтоматика”.  

Читайте також: У Вінниці створюють унікальні вуличні ліхтарі та «Розумне тепло»

Технічна освіта та охорона здоров’я

Вінницький національний технічний університет вважається одним з найбільших ЗВО Поділля. Його історія розпочинається в 1960 році з появи у Вінниці загальнотехнічного факультету Київського інституту харчової промисловості. Останній згодом став складовою КПІ, тому невдовзі у Вінниці з’явилась філія КПІ. В 1974 році філію перетворили на Вінницький політехнічний інститут. Вже в роки Незалежності він став ВНТУ.

 

Територія навпроти ВНТУ майже повністю зайнята різноманітними лікарнями. Йдеться про: Вінницьку центральну районну клінічну лікарню, Вінницьку міську клінічну лікарню № 1, Центр первинної медико-санітарної допомоги, Пологовий будинок № 1, Подільський регіональний центр онкології та Вінницьку обласну дитячу клінічну лікарню. Поряд з ними розташований Вінницький будинок-інтернат геріатричного профілю.

 

Реактивний винищувач, Лісопарк і висока вінницька телевежа

Відремонтований протягом кількох попередніх років проспект Космонавтів починається площею з літаком. Це радянський реактивний винищувач МіГ-15. В 1969 році його встановили на постамент і створили таким чином “Пам’ятник льотчикам-визволителям міста”. Автором проекту був вінницький архітектор Роман Мархель.

В 2016 році площу перейменували на честь командира ескадрильї “Блакитна стежа” 15-ої окремої бригади транспортної авіації Повітряних Сил ЗСУ полковника Костянтина Могилка. Його літак (транспортний АН-30Б) було збито 6 червня 2014 року над Слов’янськом. Ціною власного життя Могилко відвів падаючий літак від міста. Постамент з літаком, як і всю площу довкола них, капітально відремонтували.

Читайте також: Постамент літака на площі Могилка почали обшивати склопластиком. ФОТОРЕПОРТАЖ

 

Вінницький Лісопарк – це відносно невеликий ліс, облаштований для відпочинку вінничан. В теплу пору року Лісопарк стає популярним місцем для пікніків та велосипедних прогулянок. Також там щороку влаштовують прибирання, як комунальники так і волонтери. Враховуючи, що західна сторона Лісопарку межує з лікарнями, там трапляється досить багато шприців, медикаментів, бинтів тощо. Багато сміття по собі залишають і відпочивальники. Під час одного з прибирань волонтери навіть знайшли майже цілий унітаз.

 

Поряд з Лісопарком розташована вінницька телевежа. Це вантова висотна споруда зі сталевих труб. Її висота становить 354 метри. Побудували телевежу в 1961 році для трансляції радіо та телепрограм. Вона вища за Ейфелеву вежу на 30 метрів.

Завод “Аналог”, вінницькі трамваї та новий стадіон

Завод побудували незадовго до розпаду СРСР, наприкінці 80-х. Його створили для виробництва аналогів західного обладнання. В наш час завод приватизований, створює різноманітні атракціони для парків розваг. Там також виготовляли постамент для літака МіГ-15 на площі Могилка.

 

Депо на Хмельницькому шосе (тоді – Літинське шосе) з’явилось в середині 50-х років. До того моменту в місті було ще два депо, але їх довелося знести. Зараз тут компактно розташовані: офіс “Вінницької транспортної компанії”, трамвайне депо та Музей трамваю.

Перед входом до “ВТК” встановлено пам’ятник першому вінницькому трамваю – німецький вагон MAN.  

“Множинність Пирогова”

З Миколою Івановичем Пироговим у Вінниці пов’язано досить багато місць. І так вже історично склалось, що вони розташовані неподалік одне від одного. Звідси виникає так звана “множинність Пирогова”. Адже на вулиці Пирогова розташована алея Пирогова, яка починається з пам’ятника Миколі Пирогову. Далі по вулиці Пирогова лікарня та університет імені Пирогова. А в кінці вулиці – садиба Пирогова з мавзолеєм Пирогова та забальзамованим тілом самого хірурга.

Читайте також: Як виглядає ребальзамований Пирогов. ФОТОРЕПОРТАЖ

 

В 1934 році на базі фармацевтичного інституту та вечірнього виробничого медичного інституту вирішили відкрити повноцінний медичний інститут. Ім’я Пирогова йому присвоїли в 1960 році.

В нас час у складі Вінницького національного медичного університету діє шість факультетів з 55 кафедрами.

Лікарню було засновано Вінницьким Пироговським товариством як земську Пироговську хірургічну лікарню. Її формально заснували в 1910 році, а будівництво перших корпусів розпочали в 1913 році. Зараз це Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М. І. Пирогова.

Площа Василя Стуса

Поряд з сучасною площею Василя Стуса на початку минулого століття було розташоване міське кладовище. В 70-х роках більшу частину поховань перенесли на Центральне кладовище, а територію почали перетворювати на паркову зону.

 

В 1979 році поруч з нею розпочали будівництво “Книжки”. Таку назву Y-подібна адмінбудівля отримала через те, що зі сторони нагадує відкриту книгу. Спершу там перебував облвиконком компартії з купою структурних підрозділів. Зараз там функціонує багато різноманітних установ, як наприклад: департамент фінансів Вінницької ОДА, Вінницька школа спортивної майстерності тощо. Невдовзі туди переїде Вінницький театр ляльок.

 

Поруч з “Книжкою” розташована Вінницька обласна філармонія ім. М.Д. Леонтовича.

Скульптуру, присвячену Стусу, встановили в 2002 році. Її виконано у стилі символіко-метафоричного реалізму, автор надихався назвою останньої, втраченої збірки віршів Стуса “Птах душі”.

Гагарін та інші сліди “космічної” епохи

До другої половини ХХ століття на місці площі та універмагу був ринок Каліча. Восени 1964 року там побудували Вінницький універмаг. В 1969 році універмаг одним з перших в УРСР почав працювати за методом самообслуговування.

 

В другій половині 2000-х розпочалась реконструкція площі Гагаріна, яка тривала до 2013 року. Проте, підземні приміщення, які за однією з версій мали стати парковкою, досі закриті.

 

Навпроти Вінницького універмагу розташований вхід до Центрального парку культури і відпочинку. Відкрили його ще в 1936 році на місці Літнього саду. Загальна площа парку – 40 Га. В 1967 році на вході до парку спорудили арку за проектом Романа Мархеля та Владислава Горбатого. Згідно із задумом, арка та шпиль поруч з нею символізували підкорення космосу (шпиль – це ракета, арка – поверхня планети або ж траєкторія польоту ракети з першою людиною в космосі). Саме на честь Гагаріна назвали площу поряд за кілька років до того. Ліворуч від арки розташували архітектурні форми під назвою “Парасольки” та декоративну водойму “Лебедине озеро”.

 

За словами дружини Романа Мархеля, на створення саме такої арки архітектора надихнула дерев’яна іграшка у вигляді кота з вигнутою спиною. “ Різьблена дерев’яна фігурка кішки несподівано стала прообразом арки. Споруда ніби відтворює її вигнуту спину і також спирається на чотири основи, як на м’які котячі лапи. А якщо підключити уяву, то й стрімку стеллу можна уявити витягнутим вгору котячим хвостом-трубою”, – розповідала Інна Мархель.

Цього року розпочалась реконструкція входу до парку, включаючи арку, шпиль та “Парасольки”.  

Читайте і дивіться також:

Перші хвилини у Вінниці: “столична” вулиця, єдиний півострів та стара водозабірна станція. ФОТО, ВІДЕО

Перші хвилини у Вінниці: як виглядають нетуристичні маршрути міста. ФОТО, ВІДЕО

Фото Ольги Мірошниченко

Відео Миколи Геркалюка та Марини Сербінович

Автор: Микола Геркалюк

Поділитись публікацією
Вгору