× Пошук публікацій на Veжa
× Пошук публікацій на Veжa

Перші хвилини у Вінниці: “столична” вулиця, єдиний півострів та стара водозабірна станція. ФОТО, ВІДЕО

Людей, які вперше заїжджатимуть до Вінниці з півночі, зустріне доволі хороша дорога, металевий куб, який крутиться довкола своєї осі та величезний спальний район.

Оскільки траса М-21 – північний в’їзд до Вінниці – це основний шлях в сторону української столиці, то й саму вулицю вирішили назвати відповідно – Київська. Автомобілем шлях від в’їзду до міста і до його центру займає приблизно 15 хвилин. З вікна автівки багато цікавого не побачиш, проте, якщо рухатись пішки, то дорогою трапиться один з трьох вінницьких підземних переходів, те, що залишилось від пивзаводу, єдиний в місті півострів та багато іншого.

Металевий куб

Металевий куб на перехресті вулиць Сергія Зулінського та Київської встановили ще в травні 2017 року. На те, щоб його встановити, витратили понад мілльйон і значно більше – на облаштування території довкола.

 Читайте також: Блискучий Куб: на північному в’їзді у Вінницю завершують інсталяцію з металу. ФОТО

КП 43 РА та зоопарк

Якщо зійти з Київської і пройтись трохи вулицею Сергія Зулінського, то можна потрапити до Подільського зоопарку.

 

Читайте також: Лемур і павіани-гамадрили: як прижилися новачки у вінницькому зоопарку. ФОТОРЕПОРТАЖ

А трохи далі, посеред лісу розташовані руїни колишнього командного пункту 43-ої ракетної армії. В 60-70-х роках минулого століття звідти керували тисячами ракет середньої дальності з ядерними боєголовками.

Читайте також: Мільйони ядерних кілотонн, готових спалити Європу: історія КП Вінницької ракетної армії. ФОТО, ВІДЕО

Перша зупинка громадського транспорту

Зупинка “Меморіал визволення” є першою зупинкою громадського транспорту з боку в’їзду до міста. Її названо на честь монументу, що присвячений 38-ій армії. Саме вона звільнила Вінницю від військ Вермахту та їхніх союзників у березні 1944 року.

Першу тролейбусну лінію у Вінниці побудували в 1963 році від тогочасних площі Жовтневої (сучасний майдан Героїв Чорнобилю) до вулиці Карла Маркса (сучасна вулиця Максима Шимка). До зупинки “Меморіал визволення” тролейбусну лінію провели в 1965 році. Це був маршрут, по якому тролейбуси курсують і в наш час.

Також з кінцевої зупинки “Меморіал визволення” до центру міста можна потрапити тролейбусами № 3, № 8, № 9, № 13. Із залізничним вокзалом північний в’їзд до Вінниці з’єднаний тролейбусами № 6 та 6А.

Вінницею курсують тролейбуси марки ЗіУ та ЛАЗ.

Підземний перехід біля 29-ї школи

Один з трьох підземних переходів на все місто. Поблизу розташована школа № 29, завдяки підземному переходу школярі можуть безпечно переходити дорогу. Сам перехід освітлений, проте, водночас, засмічений.  

Межа міста і вінницьке пиво

На перетині сучасних вулиць Київської та Стрілецької колись була межа міста. Забудова району вулиці Київської розпочалась після появи підприємства “Вінницяводоканал” в 40-х роках минулого століття.

На місці цього будинку до 2006 року був розташований пивзавод.

Тут також розташовувався пивзавод, який побудували в 1893 році. Окрім іншого там виготовляли пиво “Вінницьке”. Завод проіснував до 2006 року.

Етикетка пива “Вінницьке”. Фото: https://www.playbuzz.com

Бригантина

Це півострів, утворений за рахунок впаддіння річки Тяжилівки в Південний Буг. На Бригантині зіграли перший у Вінниці футбольний матч. Зараз це доволі занедбане місце відпочинку для багатьох вінничан.

Свого часу там розташовувалась водозабірна станція “Кумбари” та відстійники для води. На їхньому місці побудували церкву (кілька старих будівель збереглося). На решті півострова можна знайти фундаменти від старих споруд, багато сміття та доволі своєрідний спортивний майданчик. 

Частина півострову зайнята будівельниками, які займаються реконструкцією Київського мосту.

Водозабірна станція “Кумбари”

В травні 1902 року у Вінниці вирішили побудувати першу чергу міського водогону за проектом Артинова. Воду мали брати на відрізку від П’ятничан до сучасної вулиці Оводова. В цьому місці річка була найменш забруднена. Відповідно до проекту, вода через забірну трубу з середини річки потрапляла до відстійника. За допомогою насосу на паровій тязі вода перекачувалась до резервуарів водонапірної вежі. Вежа мала б розташовуватись на найвищій ділянці міста.

Проект водогону був готовий в 1904 році, а в 1912 році введено в дію. Потужність станції – 600 куб м води на добу. З 1940 року водозабірну станцію замінили Водоканалом. Тепер тут храм Святої Блаженної Ксенії Петербурзької.

Київський міст

Міст побудували в 60-х роках минулого століття. Реконструкція мосту розпочалась ще в березні 2017 року і триває досі. З серпня цього року проїзд по мосту відкритий для всіх видів транспорту. Вартість робіт – понад 90 мільйонів гривень.

Грецький купець, вінницький архітектор та поромна переправа

Територія сучасного парку Кумбари належала свого часу грецькому купцеві Олександру Кумбарі.

Сходи до річки з’явились тут на початку ХХ століття. Їх облаштували за проектом архітектора Григорія Артинова. Одна секція зараз затоплена через підйом рівня води в річці.

Читайте також: П’ять століть історії: що було і що лишилося на вулиці Оводова у Вінниці

До 60-х років тут діяв пором, за допомогою якого можна було потрапити на інший берег річки. Також, навпроти сходів посеред річки можна було бачити острів Спорт, який був тренувальною базою Вінницького реального училища. Зараз він затоплений і перебуває на глибині близько двох метрів.

Читайте також: Перші хвилини у Вінниці: як виглядають нетуристичні маршрути міста. ФОТО, ВІДЕО

Фото Ольги Мірошниченко та Андрія Завертаного

Автор: Микола Геркалюк

Поділитись публікацією
Вгору