Перші хвилини у Вінниці: як виглядають нетуристичні маршрути міста. ФОТО, ВІДЕО

Промзона, поєднання старих будинків та новобудов і коротка поїздка трамваєм в багатьох випадках є першим, що бачать гості нашого міста. І, хоча, цей шлях забирає не так вже й багато часу, та й уваги не привертає, про кожну окрему локацію можна розповісти багато цікавого.

По приїзду до нового міста люди досить часто починають своє знайомство з ним із вокзалів. Після годин випробовування на собі всіх переваг та недоліків “Укрзалізниці” умовні туристи опиняються на вінницькому вокзалі. Далі – вихід в місто і пошук транспорту, аби дістатись до свого пункту призначення. Щоб спробувати подивитися на Вінницю очима туристів ми змоделювали типовий маршрут – трамваєм від залізничного вокзалу до центру міста. Цим зовсім не туристичним шляхом трапляється багато цікавинок, про які можуть не здогадуватися навіть деякі вінничани.

Залізничний вокзал

Залізнична станція у Вінниці з’явилась ще 1870 року. Тоді вона відносилась до жмеринської дирекції Південно-західної залізниці в Російській імперії.

Спочатку це була одноповерхова будівля, де про прибуття потягів сповіщали дзвоном. Через десять років з’явилась двоповерхова кам’яна будівля. В подальшому, вже радянська влада перебудовувала вокзал кілька разів. Вперше це сталось в 1932-1940 роках, тоді приміщення значно розширили і воно вміщало до двох тисяч людей.

Коли в березні 1944 року німецькі війська відступали, будівлю вокзалу було заміновано та підірвано. Це призвело до чергової перебудови. З 1952 року вінницький залізничний вокзал кардинально не перебудовували. Щоправда, в середині 2000-х тут відбулась реконструкція.

В наш час він обслуговує пасажирів приміського, міжрегіонального та міжнародного сполучення.

Навпроти центрального входу до вокзалу в минулому столітті був скверик, проте в 90-х він зник під натиском автомобілів. З тих пір там облаштовано парковку.

З 1913 року до вокзалу почав курсувати трамвай. Тоді то була перша в місті трамвайна гілка, що пролягала по сучасних вулиці Соборній та проспекті Коцюбинського.

Від заводу “Молот” до Агрегатного і секондхендів

Чавуноливарний завод був одним з перших підприємств у Вінниці. Він з’явився у 1880-х. Все починалося з майстерні для ремонту гужового транспорту й дійшло до найбільшого виробництва Подільської губернії під назвою чавуноливарний завод “Молот”.

В радянські часи він був більше відомий в якості Вінницького заводу тракторних агрегатів. Станом на сьогодні на рештках підприємства діє невелике підприємство ТОВ “Вінницький агрегатний завод”.

Колишня адмінбудівля заводу, яку добре видно з привокзальної площі, була зведена на початку ХХ століття. Тепер це своєрідний торговий центр з дешевим та вживаним одягом.

“Вінницям’ясо”

Беконну фабрику почали будувати ще наприкінці 20-років минулого століття. Пізніше м’ясокомбінат важко переніс розпад СРСР і перетворився згодом на ТОВ “Вінницям’ясо”.

Хімпром

На залишках гіганта хімічної промисловості досі виробляють миючі засоби та легендарний порошок “Лотос”. Решта території орендована десятками підприємців, використовується університетом або ж просто покинута.

Читайте також: Скелет хімічного динозавра: життя і постапокаліпсис вінницького “Хімпрому”. ФОТОРЕПОРТАЖ

Кладовище трамваїв

Старі вінницькі трамваї, які більше не експлуатуються, зібрані в місці під умовною назвою “кладовище трамваїв”. Чеські “Tatra” різних моделей багато років перевозили пасажирів по місту. Зараз у Вінниці переважають швейцарські “Mirage”, а також трапляються “VinWay” власного виробництва. Проте, час від часу можна побачити і відновлені “татри”.    

Вулиця військовиків та музей, яким цікавиться НАТО

Стрілець в традиційній українській військовій термінології є найнижчим військовим званням. Також це синонім слова “солдат”. Враховуючи, що на сучасній вулиці Стрілецькій з 1870-х років перебували різноманітні військові формування, цілком логічною є її назва. В наші дні тут дислокуються військові частини Збройних Сил України.

З 2001 року на території однієї з частин діє Музей Повітряних Сил України. Там зібрано десятки експонатів: літаки, гелікоптери, засоби протиповітряної оборони, авіаційні бомби. Один з тих експонатів – ракетний комплекс з ракетою середньої дальності “Піонер” (РСД-10).

Оскільки це не макет, а знятий з озброєння робочий прототип, відповідно до міжнародних домовленостей, він перебуває на контролі. Теоретично комплекс можна відновити, саме тому до Вінниці будь-коли може завітати міжнародна комісія і поцікавитись в якому стані перебуває “Піонер”.  

Читайте також: Термоядерні ракети та діти на крилі винищувача: ФОТОРЕПОРТАЖ з музею Повітряних сил у Вінниці

45-й експериментальний механічний завод

Будівництво розпочалось в 1943 році. В часи Незалежності на заводі переважно виготовляли автоцистерни та цистерни-причепи. З початку війни на сході країни тут ремонтують та виготовляють техніку для військових. На території заводу також діє ДП “Електричні системи”, де виготовляють електрокабельні джгути для європейських автівок.

На постаменті встановлена автоцистерна ЗІЛ 157.

Замостя

Замостя – це топонім, що відомий ще з першої чверті ХVІІ століття. Офіційно використовується з 1874 року. Позначає ту частину міста, що розташована за мостом (окрім Старого міста). Розрізняють Ближнє та Дальнє Замостя.

Центральний міський стадіон

В 1959 році запрацював стадіон “Локомотив” на 12 тисяч місць. Це був домашній стадіон вінницької “Ниви”, яка тоді ще мала назву “Локомотив”. В 1980 році напередодні Олімпіади в Москві стадіон капітально реконструювали і розширили до 24 тисяч місць. В наш час тут тренуються окремі спортсмени та влаштовуються аматорські футбольні матчі. Час від часу “Нива” повертається на “рідний” стадіон.

Будинок офіцерів і фронтовий винищувач

Споруду було побудовано в 1940 році. В післявоєнні роки її відновили і сформували тут Вінницький гарнізонний будинок офіцерів. Він підпорядковувався спочатку 43-й Повітряній армії дальньої авіації, а з 1960 року – 43-й ракетній армії. В наш час це 60-й Будинок офіцерів, перебуває в складі Повітряних сил ЗСУ. Тут часто влаштовують різноманітні концерти, це один з основних концертних майданчиків міста.

На місці сучасного постаменту з літаком МіГ-21 раніше був пам’ятник “захиснику вітчизни” – солдат, що тримає за руку маленьку дівчинку. Але його було пошкоджено чи то через дешеві матеріали з яких його виготовили, чи з інших причин. Тому було прийнято рішення замінити “захисника” на фронтовий винищувач.

Проспект Коцюбинського

Одна з головних міських магістралей. Раніше мала назву Олександрівський проспект. Через центральний міст з’єднується з головною вінницькою вулицею – Соборною. Наразі розробляється проект повної реконструкції проспекту Коцюбинського. 

Дім та музей “великого сонцепоклонника”

Садибу в якій народився Михайло Коцюбинський було побудовано в 1855 році. В 1897 році родина Коцюбинських переїхала на Чернігівщину. Музей тут відкрили в 1927 році. Першим директором став Хома Коцюбинський, брат письменника. Експозиція музею розташована в п’яти кімнатах садиби, нараховується понад 9 тисяч експонатів. Експозицію садиби-музею невдовзі також оновлять

Пам’ятник з’явився на честь 125-річчя письменника в 1989 році. Його висота 5 м, сам Коцюбинський без постаменту – 3,2 м.

Готель “Південний Буг”

Збудований на початку 70-х років минулого століття готель був спроектований вінницькою архітекторкою Музою Новаковою. На даний момент це один з найдешевших та найбільш занедбаних діючих готелів у нашому місті. Нещодавно міська рада виставила його на аукціон.

Фонтан “Рошен”

Найбільший в Україні та Європі плавучий, світломузичний фонтан. Побудований в 2011 році. З тих пір, щорічно з квітня по жовтень фонтан працює за власною програмою. Повноцінне світлове шоу тут влаштовують вечорами п’ятниці, суботи та неділі. Решту часу фонтан працює в штатному режимі.

Фортечний острів для фестивалів

Колишній півострів, а тепер один з найбільших островів на Південному Бузі. На початку XVII століття тут побудували фортецю, але з появою військової артилерії вона мала більше символічне, ніж практичне значення.

В 1902 році через Кемпу проклали два мости. До появи центрального мосту це була основна транспортна артерія з центру міста на Замостя. Саме через Кемпу пролягала перша у Вінниці трамвайна гілка.

Читайте також: Десант на Кемпу: як волонтери “Острову “Європа” прибирали острів перед фестивалем

В наш час острів закритий для Вінничан, проте охочі досить часто влаштовують собі там відпочинок, про що свідчить велика кількість сміття, сліди від вогнищ та зрубані дерева.

Зруйнована “Росія”

Спроектований Музою Новаковою кінотеатр “Росія” збудували наприкінці 60-х. Він був розрахований на 1200 глядачів і був створений для перегляду широкоформатного кіно. Такий великий кінотеатр у відносно малому місті себе не виправдав і з 90-х років перестав виконувати свою головну функцію. З тих пір тут часто змінювались орендарі, з’являлись та зникали розважальні заклади і влаштовувались мистецькі заходи.  

Читайте також: Як у Вінниці “Росію” зруйнували 

Фото Андрія Завертаного

Відео Миколи Геркалюка та Марини Сербінович

Автор: Микола Геркалюк

Поділитись публікацією
Вгору