× Пошук публікацій на Veжa
× Пошук публікацій на Veжa

Пакет не потрібен: як екологічно закупитися на борщ в супермаркеті та на базарі. ВІДЕО

Поліетиленові пакети давно стали частиною нашою звичайного життя. В них упакована більшість продуктів, які ми щодня купуємо у супермаркетах. Саме у них нам дбайливо запакують овочі та фрукти на ринку. Хліб у пакетах, крупи в пакетах, м’ясо у пакетах, одяг у пакетах. Пакетики всюди.

Ми не звертаємо увагу на те, як накопичуємо пакети, а потім викидаємо у сміття. Багато хто бачив фото, де пташки тримають пакети у клювах або ж зі шлунком кита, в якому безліч саме пакетиків.

Говорити про загальний стан екології тут зайве, але кожен із нас може зробити маленький крок до збереження планети хоча би трішки чистішою. Адже від цього залежить і наше здоров’я.

Саме тому Vежа вирішила започаткувати цикл матеріалів про екологічний спосіб життя, де ми будемо розповідати про те, як мінімізувати негативний вплив на навколишнє середовище, альтернативні джерела енергії, еко-лайфхаки, а також історії людей, що турбуються про те, який слід вони залишаться після себе.

Намагаються спочатку змінити себе, а водночас і показати іншим, як можна купувати та споживати продукти свідомо  еко-активістки Марія Юзькова та Анастасія Коберська.

Еко-борщ без пакетів

Ми вирішили сходити на еко-шопінг із активістками Марією Юзьковою та Анастасією Коберською та придбати продукти на борщ, не використовуючи поліетиленові пакетики. А ще розповімо, яка тара є найбільш екологічною, а яка – навіть шкідливою для здоров’я.

Куди у Вінниці можна здати вторсировину та небезпечні відходи. ІНТЕРАКТИВНА МАПА

Дівчата ходять до супермаркетів, магазинів та ринків із своїми торбинками з тканини – деякі придбані виробників, які займаються їх пошиттям, деякі – пошиті власноруч із старої тюлі.

Насправді це ще і хороший ресайклінг – ви можете пошити торбинки із одягу, який не носите або шматочків зайвої тканини. Такі торбинки ідеально підходять для різного роду овочів, фруктів, круп, печива, цукерок та зелені. Саме в них ми придбали картоплю, моркву, цибулю та буряк.

Для м’ясних продуктів в еко-свідомих вінничанок є свої контейнери. Якщо говорити про екологічність м’яса, то найбільш небезпечними для навколишнього середовища є ті тварини, які їдять траву та утворюють метан. Корови утворюють еквівалент 16 кілограмів вуглекислого газу на кожен кілограм м’яса. Вівці не сильно від них відстають — вони утворюють 13 кілограмів вуглекислого газу на кілограм м’яса.

Свині та кури, які мають більш змішаний раціон, набагато поблажливіші до навколишнього середовища. Свині виробляють вдвічі менше вуглекислого газу, ніж вівці, а кури лише за 4,4 кілограмів вуглекислого газу на кілограм м’яса. Тому, якщо ви турбуєтесь про свій вуглецевий слід, набагато краще їсти курятину, ніж яловичину.

Для деяких продуктів можна використати скляні банки, які залишилися, наприклад, від продуктів, які ви купували раніше. Таким чином ми купили квасолю на ринку.

Також, якщо ви купуєте один продукт, наприклад, одну капусту, як зробили ми, то пакет використовувати взагалі не треба. У супермаркетах стікер можна наклеїти на товар, а в маленьких магазинах та на ринку – взагалі обійтися без стікерів.

Тут варто додати, що чеки та стікери виготовлені із термопаперу, який взагалі не підлягає переробці.

Аби спакувати всі товари, еко-свідомі вінничанки використовують авоську або торбу із тканини. Такі часто дають на різного роду тренінгах та семінарах. Окрім цього їх можна придбати як у магазинах з канцелярією, так і в сувенірних крамничках.

З такими торбинками ви навряд чи наберете зайвих продуктів, відповідно – менше їх і піде в смітник. Наразі подібних покупців у супермаркетах, магазинах та ринках дуже мало. Касири подекуди дивуються, що навіть м’ясо запаковують у власну тару, а на торбинках вже з’явилися спеціальні місця для стікерів. Проте з часом це може змінитися і фраза «Пакет потрібен?» зникне із звичного набору фраз працівників.

Що по закону?

Про шкоду політетиленових пакетів у світі говорять давно. Країни одна за одною поступово або взагалі відмовляються від поліетиленових пакетів. Наразі у 33 країнах вони заборонені, а у 53 – частково.

До 2021 року це може трапитися і в Україні, незважаючи на те, що деякі міста та містечка беруть ініціативи в свої руки і намагаються зменшити шкідливий вплив сміття на навколишнє середовище вже зараз.

Українському парламенту пропонують заборонити продавати поліетиленові пакети. Відповідний законопроект № 9507 був зареєстрований цього місяця.

Законопроект передбачає заборону продажу у магазинах, павільйонах та інших об’єктах роздрібної торгівлі надлегких та легких пластикових пакетів. В той же час дозволяється використання біорозкладних пластикових пакетів (розкладаються за 2-3 роки та не несуть шкоду навколишньому середовищу) та надлегких пластикових пакетів, котрі використовують для пакування сипучих продуктів, свіжого м’яса та риби, а також продуктів з них.

Пластикові пакети повинні мати маркування щодо їх шкідливого впливу на довкілля та необхідність переробки. А торговельним мережам депутати пропонують перейти на паперові пакети і багаторазові сумки.

Окрім цього, законопроект передбачає проведення інформаційно-просвітницьких заходів щодо зменшення кількості пластикових пакетиків. Також планується стимулювання впровадження пластикових виробів, що розкладаються, шляхом пільгової системи кредитування та надання пільг зі зменшення податків.

Перехід на сторону світла

Ми поцікавилися у дівчат, як вони перейшли на екологічний спосіб життя, а також що варто робити людям, які також прагнуть зменшити кількість сміття навколо.

Анастасія: «Потрібно починати з себе»

 Для Анастасії переломною стала поїздка на навчання закордон. Там змінилося оточення дівчини і вона помітила, як можна купувати продукти та як люди навколо ставляться до екології. Згодом Анастасія підписалася на одну із найбільш відомих в Україні еко-блогерок Ольгу Матюшенко та побачила на її сторінці в Інстаграм пост про торбинки:

— Це стало певним еко-трендом, ти помічаєш це у стрічці, бачиш в друзях. В Олі дуже легкі, ненапряжні та інформативні пости. Я вирішила придбати спочатку торбинки, бо вони дуже милі. І ти не шкодиш природі.

Анастасія додає, що почала розповідати друзям про такі еко-штучки і навіть дарувати їм торбинки. Наразі  сім’я дівчини також переходить на еко-свідомий спосіб життя.

Під час покупок багато хто приємно дивується таким торбинкам, висловлює захват.

— Коли ти щось купуєш, то дядінька каже: «Та нашо тобі цей пакет, я тобі в свій покладу».  Ти пояснюєш, що це з екологічних намірів, а вони «ну ясно-ясно». Тобто ніхто ніколи тобі не скаже, що робиш фігню. Але люди не можуть самі почати це робити. Якщо ви всі усвідомлюєте, що це свідомо і класно, то чому ви самі так не робите? Напевно для того є такі придурошні, світлячки як ми з Машою, що витрачаємо свій час, сили і енергію, бо це має хтось робити. Бо якщо не ми, то хто?

— Нам це болить, тому не можна заритися в кімнаті і кожного ранку думати який я маладєц, я сортую сміття, я екологічно купую. Про це треба говорити, надихати людей і просувати. Я думаю, що такою ланцюговою реакцією можна буде змінювати країну.

Наразі таких людей, які готові змінювати країну, в кращому випадку декілька тисяч. Звичайно, створюються ініціативи, громадські організації, пишуться проекти міжнародної співпраці, але більшість громадян до цього часу не розуміють, яку загрозу щодня несуть для екології. Анастасія вважає, що проблема у банальній неосвіченості, а також у тому, що кожен думає, що він нічого не вартий:

— Мені здається, що основна проблема в нашому суспільстві це те, що люди недооцінюють свою важливість. Вони думають: “Що я один вирішую, що мій голос вирішує, що цей пакет вирішує?”. Але все починається з малого. Це крапля в морі, але море з цих крапельок складається. Звісно, треба починати з себе. Не можна про це мовчати, якщо в тебе є якийсь інструмент – то треба це робити і рухати це в люди, бо в новинах таке не покажуть, на жаль.

Дівчина вважає, що важливим моментом в переході на більш екологічний спосіб життя є підтримка держави. Хоча й покращення екології справа не одного дня, адже навіть після заборони пакетиків люди ще рік ними будуть користуватися. Однак поступові й чіткі кроки можуть змінити і свідомість громадян.

Тим, хто хоче стати еко-свідомим Анастасія для початку радить свідомо купувати і використовувати:

— Спочатку запитайте себе чи цей продукт або річ вам дійсно треба, для чого воно. Мінімізуйте використання пакетів, придбайте по можливості термо-чашку для напоїв – це зручно, економно і екологічно. А ще, відмовтеся від використання трубочок.

Марія: «Треба мислити глобально, а діяти локально»

Марія, як і її подруга Анастасія, перейшла на еко-свідомий спосіб життя після декількох поїздок в Європу до родичів.  А цьогоріч обрала нову спеціальність в університеті «Екологія».

Закордоном дівчину вразив підхід до сміття: велика кількість смітників та розумне використання ресурсів. Тоді вона задумалася, чому в Україні все не так, адже у нас також є сміття, є земля, яку можна удобрювати.

Другим етапом дівчини став виступ еко-активістки із Нью-Йорка Лорен Сінгер на TEDx:

— Зрозуміло, що до zero waste, як у Лорен, нам всім далеко і мені особисто також. Але коли ти бачиш як молода, гарна дівчина може це вирулити, при чому відкрити власний бізнес, живучи в мегаполісі і купуючи одяг у секондах, то задумуєшся чому я у Вінниці не можу собі це довзолити.

Zero Waste – глобальна філософія, що в перекладі з англійської означає “нуль відходів”. Направлена на заохочення змінювати життєві цикли і ресурси так, щоб усі продукти можна було використовувати повторно. Мета руху в тому, щоб відходи потрапляли не на смітники і не забруднювали середовище.

— В нас ще є така фішка, що сміття – це те, що безхатьки збирають, що це брудно і не гарно. Треба зробити так, щоб сміття було чимось таким, що не відлякувало б людей. Бо це класний ресурс і на ньому можна навіть забробляти.

Марія вважає, що кожен свідомий українець спочатку має змінити себе, а потім вже спробувати переконати своє оточення або хоча б розповісти їм про ідеї екологічного способу життя. Щоб вони знали, наприклад, що тебе дратує, коли хтось п’є із паперового горнятка.

— Країну всю змінити в нас не вийде, а оточення навколо себе можна. Щоб змінити країну і трохи людей залучити, треба, щоб медіа-персони долучалися до цього еко-руху. Бо ці люди в нас мають великий вплив.

Дівчина додає, що в законодавстві чітко прописано, що потрібно сортувати сміття, але нічого немає про його утилізацію. А для того, щоб більше людей відмовилися від пакетів та різного роду шкідливих упаковок, в ціну товару варто включати й вартість упаковки.

— Взагалі законодавство в нас шикарне, там все чітко прописано в багатьох аспектах. Я коли це все побачила, подумала, чому в нас так багато проблем. А насправді люди, які працюють в екологічній інспекції, не всі цим займаються і їм паралельно трохи. Тут є важливою саме свідомість людей.

Тим, хто хоче знати більше про проблеми екології та зрозуміти, чому варто мінімізувати кількість сміття в своєму житті, Марія радить подивитися фільми про те, як виробляються певні продукти. Саме вони зможуть допомогти зрозуміти скільки механізмів та ресурсів стоїть за тим, аби звичайна пляшка потрапила вам в руки.

В той же час Марія радить не дивитися фільми про глобальне потепління, адже переважна більшість із них жахаючі та викликають розчарування. Ідеальною вона вважає стрічку Леонардо Ді Капріо «Перед потопом».

Якщо почати із таких поверхневих речей, як подивитися блогерку, відмовитися від поліетиленових пакетів і піти за паперовим, але не розібравшись з чого роблять паперові, як вони до тебе дійшли, як утилізуються – це також не дуже. Треба мислити глобально і діяти локально. Взагалі треба розуміти, що ми на цій планеті гості і треба так тут так жити, щоб не було соромно.

Чому поліетиленові пакети шкідливі?

 

Про шкоду поліетиленових пакетів для екології говорять вже давно. Вони не підлягають біологічному розкладанню, а вилітаючи із сміттєзвалищ забруднюють навколишнє середовище. Період розкладання одного пакета становить від 100 до 400 років. Проте частинки розкладу все одно продовжуватимуть забруднювати водні ресурси та грунт, чим часто призводять до загибелі тварин і риб.

Серйозну небезпеку вони ставновлять для птахів і морських ссавців, які часто приймають їх за їжу. Плаваючі пакети регулярно вводять в оману морських черепах, які думають, що це їхня улюблена здобич – медузи.

Окрім цього, виробництво пластикових пакетів, транспортування їх в магазини, а потім на сміттєві звалища вимагають мільйони літрів нафти.

Якщо про те, що поліетиленові пакети шкідливі для екології, відомо багато, то часто опускається момент впливу на людський організм.

У виробництві поліетилену використовується свинець. Цей метал надзвичайно токсичний. Його скупчення в організмі викликає розвиток багатьох захворювань. Також давно доведено, що їжа, яку зберігають у поліетилені, швидше псується та у ній швише розвивається пліснява, що також негативно впливає на загальний стан.

Особливо небезпечно розігрівати заморожені продукти в поліетиленових пакетах, адже пластик під дією високих температур виділяє формальдегід.

Логічно, що для пакетів, на які наносять різноманітні зображення, використовуються фарби. Чи варто говорити про те, що вони проникають у продукти у вигляді токсинів.

Саме тому медики закликають використовувати для їжі лише харчовий поліетилен, де кількість токсичних речовин мінімальна. Звичайно, якщо ви не часто їсте їжу з токсичних пакетів, то навряд чи вони будуть шкідливі для організму.

Насправді хоча би мінімізувати використання поліетиленових пакетів може кожен. Це не вимагає великих фінансових витрат (пам’ятайте про стару тюль та одяг), супер-знань чи сил. Варто просто планувати покупки, мати декілька контейнерів для їжі, скляну тару і велику торбу. До того ж, наразі існує певний тренд на еко-свідомість.

Якщо критично важко відмовитися від пакетів, то в вже Україні діє виробництво біопакетів. З 2010 року Дніпропетровська корпорація “Біосфера” запустила проект – серію пакетів для сміття БІО, що здатні швидко розкладатись.

Ми не говоримо про повний перехід на zero waste, але сортувати сміття і відмовитися від поліетилену може кожен. Просто згадайте жахаючі фото пташок у пакетах і задумайтеся чи варте його 30-хвилинне використання таких жертв.

Фото Андрія Завертаного, відео – Андрія Качора та Миколи Геркалюка 

Автор: Марина Однорог

Поділитись публікацією
Вгору