× Пошук публікацій на Veжa
× Пошук публікацій на Veжa

Однією з версій катастрофи літака на Вінниччині є неякісне пальне

Люди, літак, пальне чи погода: військова прокуратура розповіла про основні версії падіння винищувача на Вінниччині

Досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом падіння винищувача СУ-27УБ на Вінниччині триває вже понад півроку, слідство опрацьовує чотири основні версії падіння літального апарату, про підозру поки що не оголошено нікому.

Про це йдеться у відповіді на інформаційний запит кореспондентки Veжі до процесуального керівника у кримінальному провадженні – військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України.

Слідство розпочали 16 жовтня 2018 року за статтею 416 Кримінального кодексу України: порушення правил польотів або підготовки до них, а також порушення правил експлуатації літальних апаратів.

У прокуратурі зазначають, що наразі триває проведення слідчих та процесуальних дій.

«У кримінальному провадженні відпрацьовуються чотири основні версії – це людський фактор, тобто, помилка пілота при виконанні польоту, технічна несправність літака, можлива заправка літака неякісним паливом або погодні умови, які спричинили катастрофу», – йдеться у відповіді на інформаційний запит.

Зазначається, що у ході розслідування призначено 9 судових експертиз. Проведення частини із них триває.

Із судових рішень, серед іншого, відомо, що у Старокостянтинові на Хмельниччині відбувалася дозаправка літака авіаційним пальним, і слідчі розробляють версію щодо якості гасу. Слідство відібрало зразки цього пального, вилучило сертифікати відповідності та паспорт якості продукту нафтопереробного заводу. Суд клопотання військових прокурорів задовольнив  – експерти 10 хіммотологічного центру Міністерства оборони України мають встановити, чи є відібрані зразки нафтопродуктами, чи відповідають вони державним стандартам України, чи є в них домішки, які саме тощо.

Судову молекулярно-генетичну експертизу призначали , аби встановити  причини смерті пілотів. Йдеться про тяжкість та характер тілесних ушкоджень, визначення психічного стану пілотів у момент смерті тощо.

Комплексна військова авіаційно-технічна експертиза мала би дати відповіді чи не на ключові питання у цьому кримінальному провадженні.

1.Які керівні документи застосовувались при плануванні та організації багатонаціонального тактичного навчання «Чисте Небо-2018»?

2.Чи відповідали вимогам керівних документів, а також обстановці польотні документи (плани), які використовувалися для виконання польотного завдання?

3.Чи був виконаний передбачений нормативними актами порядок опрацювання, коригування та виконання польотного завдання?

4.Чи відповідали фактичні дії відповідних посадових осіб польотній обстановці, що склалась на момент виконання польотного завдання?

5.Чи здійснювалось наземне коригування польоту відповідальними посадовими особами? Якщо так, то яким чином?

6.Яка безпосередня причина авіакатастрофи?

7.Чи може бути технічна несправність (пошкодженість) літака причиною даної авіакатастрофи? Якщо так, то яка?

8.Хто відповідальний за технічний стан літака? Чи є підтвердження проведення періодичного та перед польотного технічного огляду літака?

9.Який вплив має правильність показань бортових пристроїв на оцінку екіпажем безпечної польотної обстановки?

10.Яким чином різниця між показами барометру та реальною висотою має значення для безпеки польоту?

11.Чим викликане відхилення в показаннях барометру літака від реальних показників?

12.Чи мав змогу екіпаж оцінити реальну висоту польоту?

13.Яке значення для настання події мали конкретні дії екіпажу?

14.Які заходи були вжиті екіпажем для попередження події?

15.Чи виконувався даний політ у відповідності з правилами безпеки польотів? Якщо мали місце невідповідності, то які саме і якою особою вони були допущені, і чи саме ці невідповідності спричинили авіакатастрофу?

Цю експертизу призначали вже в лютому 2019 року, і, як вбачається із судової ухвали, у кримінальному провадженні вже була потерпіла. Ймовірно, це дружина українського льотчика.

Нагадаємо, що 16 жовтня, близько 17-ї години, неподалік села Уланів Хмільницького району на Вінниччині зазнав катастрофи літак Су-27УБ військової частини А1356, яка дислокується у Миргороді Полтавської області.

Літак розбився вщент, загинули два пілоти – полковник Збройних сил  України Іван Петренко та американець, підполковник Повітряних сил Національної гвардії США Сет “Джетро” Нерінг.

Борт здійснював навчально-бойовий політ у ході багатонаціонального навчання “Чисте небо-2018”, яке тривало в ті дні на території України.

Ілюстративне фото Zdenek Navratil

Автор: Людмила Кліщук

Поділитись публікацією
Вгору