«Наївно-філософське» мистецтво Ігоря Шурова: у Вінниці відкрилася виставка Izhoracia

Його роботи називають антидеприсантами та такими, що можуть лікувати. Тут можна знайти казкових персонажів або ж вигадати їх самим. Вчора, 7 листопада, Ігор Шуров вперше презентував свої картини у Вінниці.

Ще до офіційного відкриття виставки під загадковою назвою «Izhoracia» зал галереї ХХІ почав наповнюватися відвідувачами. Серед яких можна було помітити як відомих та зрілих вінницьких художників, так і молодь. Саме в цей час більшість дійсно детально роздивлялися роботи Ігоря Шурова, спілкувалися між собою та ділилися враженням від побаченого.

Хтось сприймав більше кольорову гаму та говорив, що роботи неймовірно яскраві та «ох, ці кольори», хтось шукав деталі «Дивись, та ось Вольтер в куточку», хтось відзначав особливий стиль художника, інші ж порівнювали з роботами знайомих.

Атмосфера у залі нагадувала зустріч однокласників або ж великої родини — цей великий вулик говорив переважно про одне — картини. Розпочалася офіційна частина без зайвих промов, а з відео, де Ігор Шуров розповідає про свою творчість. Розшифрував він і назву виставки.

  • Якось я прочитав із Горація…Яке гарне слово вийшло – «ізгорація» якась» – говорить Шуров на відео і натхненно продовжує розповідати про захоплення живописом.
  • Зі мною трапилася історія, як з Володимиром Войновичем. Він писав, писав, писав і раптом почав малювати. Він страшно захотів малювати фарбами, великі полотна, автопортрети, портрети і в нього вся ця енергія перетікла в живопис. Так і мені шарахнуло. Я боявся пензлик тримати в руках, боявся доторкнутися до холста. Було дуже страшно спочатку, а потім я вже став великим героєм малював сміливо та нахабно, – додає митець.

Вже далі у відеоінтервю він розповідає про те, що дуже любить в мистецтві примітивізм, наївне та дике мистецтво, а його роботи можна назвати «поза жанром». Шуров жартує, що він дуже весела людина зовні, але сумна всередині, а на його картинах можна побачити «бєзудєржноє вєсєльє». Митець також цитує одного із улюблених художників Пауля Клеє.

  • Пауль Клеє колись сказав геніальну фразу: «Деякі критики називають мої роботи дитячими каракулями. Ох, як це було би так». У дітей немає новинного нашарування, там душа працює без посередників, – говорить художник.

Мистецтвознавиця та арт-директорка галереї ХХІ Оксана Колісниченко відмітила, що всі роботи Ігоря Шурова з гумором, іронією та навіть самоіронією та заряджені позитивом.

  • Коли заходиш в зал посмішка не сходить з наших облич. Я спостерігаю сьогодні за всіма і це обличчя з посмішками. В цих роботах також є позитивна доля «божевіллячка» та гумору. Тут дуже чисті фарби, Ігор гарно відчуває колір та композицію. От ви погляньте лише на цей автопортрет, я довго спостерігала за ним і до цього часу дивуюся як можна було так влучно і так точно показати себе. Хто знає Шурова, той все зрозуміє і побачить, – говорить Оксана Колісниченко.

Ігор Шуров не був багатослівним та закликав гостей в час, коли вони питимуть шампанське, розмовлятимуть між собою, придивлятися до картин.

  • Ви помітите, що не лише ви спостерігаєте за картинами, але й вони спостерігають за вами. Тут багато «коварних» картин, – сказав художник і запросив до слова арт-кураторку виставки Наталю Бужинецьку.

Наталія презентувала ще одну частину виставки, але вже аудіальну — радіотеатр, котрий був схожий на справжню філософську казку Ігоря Шурова.

  • Це все театр, невеличкий девятихвилинний театр. І якщо в попередньому відео Ігор цитував великих, то тут будуть його цитати, – сказала арт-кураторка та зачитала один із віршів художника.

Після прослуховування радіотеатру у неформальній атмосфері друзі, рідні, знайомі та незнайомі митця мали змогу поспілкуватися, подарувати подарунки, підписати книги та сфотографуватися із ним. 


Отримав художник і в’язаного Слоуна – символічний подарунок на честь книги, яка нещодавно вийшла друком і роботи до якої також були представлені на виставці.  Сам Ігор Шуров інколи розчинявся у цьому натовпі, які його картини.

Загалом «Izhoracia» щонайкраще підходить листопаду. Адже в похмуру погоду, малюнки Шурова неначе сонце, але яке зовсім не пече.

Його роботи мають глибокий філососький зміст, хоча сам художник говорить, що просто малює без сильного смислового навантаження.

Так із його пензля зявляється наївна «Квітка королеви Єлизавети», експресивий «Мароканський ринок» та  пастельний «Літаючий голандець».

Картини художника схожі на казки і, напевно, вони є казками, адже де ми ще можемо зустріти «Йоко Оно», «Єдинорога» чи «Ловців метеликів».

Одні із частих гостей на картинах Шурова коти, а також ворони. Митець говорить, що сам цього раніше не розумів, але це, напевно, така спроба їх примирити.

Бах, Кафка, Енштейн, Вольтер — вони також хитро сховані на роботах митця.

Звичайно, музика існує на картинах Шурова не лише як доповнення до творчого процесу, але і як головна героїня. Наприклад, протікає «Музична річка» та відбувається «Репетиція оркестру».

В його роботах багато природи, подорожей та навіть побутових робіт. Герої Шурова живуть і ростуть поруч, просто інколи потрібно уважніше придивитися можливо ваші нові сусіди «Ловці метеликів» або ж «Березневі коти».

Ігор Шуров вміє вдало поєднувати абстракціонізм, експерсіонізм, сюрреалізм, авангардизм зі світлим, глибоким та веселим наївним мистецтвом. Це ті картини, де інколи в деталях ховається весь сенс для тих, хто прагне його знайти. Це картини-історії, картини-відкриття, яке кожен має зрозуміти по-своєму. 

Виставка робіт Ігоря Шурова «Izhoracia» триватиме до 21 листопада в галереї «ХХІ»Вхід вільний.

Вже незабаром ми розповімо вам дещо більше про самого Ігоря Шурова, його творчість, життя та привідкриємо секрет прекрасного музичного смаку дітей митця.

Фото Андрія Завертаного 

Позначки: , , , , , , , , , ,

Автор: Марина Однорог

Поділитись публікацією
  • Роман Кайнер

    >антидеприсантами

    Перевірочне слово “деприсія”, ага.