«Найбільший злочин терору в тому, що він знецінює смерть»: у Вінниці вшанували пам’ять жертв комуністичного терору. ФОТО

Вшанувати пам’ять жертв комуністичного терору на Вінниччині сьогодні зібралися історики, священники, музейні працівники та пересічні вінничани.

У третю неділю травня в Україні традиційно вшановують пам’ять жертв політичних репресій. Та вінницькі активісти на чолі із директором Центру історії Вінниці Олександром Федоришеним зібралися сьогодні біля оновленого меморіалу жертвам комуністичного режиму на Вінниччині аби згадати ті події та помолитися за тисячі загиблих вінничан. Захід проходив у дуже камерній атмосфері без довгих промов та лозунгів. Тихе запалювання лампадок, тиха молитва та довгі розмови між собою.

На початку мітингу-реквієму Олександр Федоришен акцентував увагу на тому, що про ці події важливо пам’ятати.

– Це та біда і той злочин, який стався не тільки на теренах нашого міста, але головна асоціація для переважної більшості українців і тих, хто мешкає закордоном, це слово Вінницька трагедія. Ми фактично вже маємо традицію таких невеликих, маленьких внесків у популяризацію цієї теми. Минулого року таким внеском стала поява нашого документального фільму «Вінниця. Топографія терору». Цих 12 серій, я впевнений, що вони вже роблять свою справу в пам’ять про ті страшні роки.

Олександр також розповів, що днями біля меморіалу з’явилася оновлена таблиця та інформаційний стенд, який коротко розповідає історію тих років і людей.

– Меморіал пов’язаний не тільки з подіями 1937-1938 років, донедавна тут на таблиці було вказано 1930-1940, але природа цієї держави з самого початку її існування і загальнодержавна і регіональна була злочинною, вона була тією, яка чинила страх і терор.

Інформаційним стендом історики в першу чергу хотіли показати, що Вінницька трагедія – це не лише події пов’язані з Центральним парком. В першу чергу вони хотіли підкреслити, що події тих двох страшних років – це декілька місць і в першу чергу найбільш важливішим та найбільш пам’ятним є саме цей меморіал жертвам комуністичного режиму на Вінниччині. Адже саме у цьому місці було перепоховано 9439 жертв та ексгумовано 5644 жертви.

– Ми часто повторюємо на таких наших пам’ятних заходах, тут біля цього меморіалу та інших, в школах, в класах, в хабах, розповідаємо дітям і учням, різним категоріям про ці події, одну фразу «Найбільший злочин терору в тому, що він знецінює смерть». Це той час, який більш, ніж на 70 років залишив по собі таку дуже велику рану і навіть то не рана, а більше страх. Страх говорити і говорити правду, правду, яка нікому не шкодить. Подібні заходи чи камерні чи багатолюдні повинні нагадувати нам про цей обов’язок говорити правду.

Олександр також нагадав про те, що за сотні кілометрів від нас також знищують людей.

– Я би міг сказати зараз «Це ніколи не має повторитися», але ми свідомі того, що за декілька сотень кілометрів ми маємо окуповані території, де знищують і вбивають людей за національною, соціальною, релігійною ознакою і там теж є подібні трагедії тільки не вінницькі. Ми розуміємо, що такі речі, на превеликий жаль, повторюються. Наше завдання за допомогою цієї інформації, цієї правди просто спробувати це не допустити ніколи в цьому місті, в цій країні.

 

Далі всі присутні поставили вогники пам’яті до меморіалу, після чого священники заспівали поминальну молитву.

Учасники мітингу-реквієму ще довго після офіційної частини ділилися інформацією, яку знають про поховання жертв політичних репресій, про місця поховання в місті, а також про важливість не мовчати, а говорити про такі важливі речі.

Фото Андрія Завертаного 

Автор: Марина Однорог

Поділитись публікацією
Вгору