Маршрутки Ford, сонячні станції та гастротуризм: чого досягли ОТГ Вінниччини за рік після створення

Минуло менше року, як три об’єднані громади регіону: Якушинецька, Барська і Томашпільська спромоглися вийти на шлях змін, завдяки перевиконанню бюджетних надходжень і власній ініціативі в рамках децентралізації.

Як живеться громадам у об’єднанні Vежа дізнавалася 21 листопада під час прес-туру по ОТГ Вінниччини, організованого регіональним Центром розвитку місцевого самоврядування.

Якушинецька ОТГ: від ЦНАПу до Муніципальної поліції

Наразі це громада з майже 14-тисячним населенням. Безпосередня близькість до Вінниці пророкувала Якушинцям згодом стати частиною обласного центру. Однак громада вирішила бути самостійною. На своїй території вони мають зокрема два бюджетоутворюючі гіпермаркети «Метро» та «Епіцентр». А план власних надходжень до сільського бюджету 2017 року – майже 39 мільйонів.

Сьогодні громаді можна хизуватися створеними першими в країні сільськими службами: Центром надання адміністративних послуг, Муніципальної поліцією.

Наразі в Якушинецькій об’єднаній територіальній громаді працюють над тим, щоб поселити місцевий Центр надання адміністративних послуг у більше приміщення. Попередньо у планах громади добудувати приміщення нового ЦНАПу до будівлі сільської ради і витратити на реалізацію проекту 11 мільйонів. Адже за послугами звертаються не лише жителі села Якушинці, а й інших, які стали вже частиною об’єднаної громади. Сьогодні ЦНАП у Якушинцях  розміщується в Будинку культури.

Це всього кілька кімнат, де працюють фахівці, а також передпокій. Облаштування нинішнього ЦНАПу, за словами сільського голови Василя Романюка, обійшлося в близько 130 000 гривень і три місяці робіт.

This slideshow requires JavaScript.

 

  • Ми зараз виготовляємо проектно-кошторисну документацію на будівництво нового ЦНАПу, – каже Василь Романюк. – І думаю, що з допомогою держави ми зможемо його будувати у 2018 році.

  • У нас працюють чотири інспектори, два реєстратори і керівник ЦНАПу, де надають для населення більше 56 послуг. Зараз наші жителі вже до Вінниці не їдуть – усі питання вирішують за місцем проживання.

Радник Центру розвитку місцевого самоврядування з питань регіонального розвитку Юрій Войціцький розповів про можливість збудувати ЦНАП за підтримки європейської програми «U-LEAD з Європою». Наразі у Вінницькій області у двох об’єднаних громадах: Калинівській та Северинівській збудують нові ЦНАПи в рамках цієї програми.

  • Це повністю «під ключ» – усі видатки несе європейська сторона. Громаді треба тільки підготувати проектно-кошторисну документацію і створити концепцію, яким вони бачать ЦНАП, – розповів пан Войціцький. – Всього по Україні має бути обладнано 600 ЦНАПів до кінця 2020 року в об’єднаних територіальних громадах за кошти Євросоюзу.

У планах проекту U-LEAD  відкриття не менше 24 ЦНАПів в уже створених об’єднаних громадах до кінця 2017 року. Наразі по Україні відкрито сім ЦНАПів. Проектом передбачається не лише ремонт і забезпеченням обладнанням, програмним забезпеченням, меблями Центрів адміністративних послуг, а також навчання відповідних фахівців. Загальний розмір фінансування складає 800 тисяч євро.

За словами Юрія Войціцького, бажано, щоб Вінниччина скористалася нагодою і відкрила в області найбільше ЦНАПів у об’єднаних громадах. Наразі лідирує сусідня з Вінницькою Хмельницька область, де заплановано цьогоріч відкрити шість ЦНАПів.

Сільська поліція

Варто відзначити, що Будинок культури в Якушинцях асоціюється з казкою про рукавичку, де тільки замість тварин, «заселяються» різні структури громади. Зокрема, тут також є служба Державного архітектурно-будівельного контролю і Муніципальна поліція.

This slideshow requires JavaScript.

Муніципальна поліції Якушинецької сільської ради розпочала роботу з 1 березня 2017 року і відтоді її працівники навчають правилам благоустрою жителів громади. Звісно, коли розмови не допомагають, то на порушників складають протоколи з мінімальними розмірами штрафів – 340 гривень, а на посадових осіб – 850.

  • Ми за порушення правил благоустрою на території нашого населеного пункту склали п’ять протоколів, а спільно з дільничним – 12, – розповів начальник Муніципальної поліції ОТГ Микола Ковальський.

Поблизу Будинку культури – два сміттєвих контейнери під пластик. Як розповідає сільський голова, таких по громаді є 60 і  скоро на її території ще з’являться контейнери для збору скла.

До речі, з 1 грудня в Якушинцях планують запуститу систему для голосування депутатів під час сесії «Громада». На її придбання з бюджету виділили 230 тисяч гривень. За словами сільського голови, Якушинці знову стануть першими між сільських громад, де запрацює така система.

У планах громади також ремонт двох шкіл в Якушинцях та Зарванцях, а також відбудова дитячого садочка.

This slideshow requires JavaScript.

  • Наразі готуємо проектно-кошторисну документацію на ремонт школи в Якушинцях, – каже сільський голова. –  Розпочали реконструкцію дитячого садочка. На це нам з Мінрегіону виділено два мільйони і ще два мільйони ми виділяємо з місцевого бюджету. Сподіваюся, що у 2018 році ми його відкриємо. Також виготовлена проектно-кошторисна документація на будівництво нової школи у Зарванцях, але наразі ми ведемо перемовини з Міносвіти, щоб взяти землю під будівництво в комунальну власність.

 

Барська ОТГ: гастротуризм, сонячні станції, “ягідне життя” та монополія на бублики

Сьогодні Барська об’єднана громада на етапі завершення Стратегічного плану розвитку на 2018-2020 роки. У цій стратегії відчутний акцент на розвиток території, як туристичної Мекки в регіоні та створення інвестиційної привабливості громади.

У той же час міський голова Артур Цицюрський, говорить про «певну втому», яка впливає на активну участь жителів в розробці створення спільного проекту розвитку громади. А ще відзначає, що планів вистачає, але коштів на все не вистачає. До речі, плановий бюджет громади на 2017 рік – 88,4 млн грн.

Ще одним із напрямків розвитку громади обрали сільськогосподарський, зокрема садівництво та ягідництво. Мешканцям громади пропонують вирощувати на своїх гектарах та сотках ягідники, зокрема малину. Це ініціатива місцевого підприємця, який займається збором ягідної продукції.

Є у громади і пропозиції для інвесторів – це, наприклад, 45 гектарів земельної площі в межах міста з можливістю підведення всіх необхідних інженерних комунікацій. Можливо, тут буде індустріальний парк.

  • Експерти «U-LEAD з Європою» допоможуть в розробці проектної документації на облаштування на цій території індустріального парку.

Ще частина земель на околиці міста уже розглядається інвесторами під будівництво сонячної  електростанції.

  • Наразі уже є три пропозиції, з яких ми разом з депутатами обиратимемо найкращу для зведення фотогальванічної станції. Вартість вигоди для громади – в близько 600 тисяч гривень щороку.

У планах влади зробити туристичним об’єктом Барський замок XVI століття, орнітологічний заказник місцевого значення «Барський» з понад сотнею видів птахів. А архітектурно-природничі маршрути о’бєднати з гастротуристичними.

  • Спільно з членами проекту «Гастрогід Вінниччина» уже виношуємо певні плани. Адже на цій території не вистачає місць, де можна було б прийняти туристів на кілька днів, де б вони куштували страви народностей, які тут проживали: поляки, євреї, італійці, чехи.

Звісно розробка туристичних маршрутів тісно пов’язана з ремонтами доріг.

Згадав міський голова і про Барський притулок для тварин, який працює, за словами пана Цицурського, «і досі в тестовому режимі».

  • Хоча вже кілька десяток собачок щеплені та прочіповані. І вже точно з наступного року доб’ємося кращого фінансування.
  • Ми підписали договір Автодором на співфінансування ремонту дороги Бар-Антонівка. Свою частину вже внесли, але зі сторони Автодору є певна затримка з фінансуванням. Також приступаємо до виготовлення проекту з освітлення сіл (це три села, що в складі громади, – ред.).

This slideshow requires JavaScript.

За словами пана Цицурського, з екологічного фонду області (75% коштів) громада отримала кошти на будівництво сміттєсортувальної станції. Її загальна кошторисна вартість понад 9 мільйонів гривень. А тендер на будівництво виграло через систему Prozorro місцеве підприємство – «Барський машинобудівний завод».

This slideshow requires JavaScript.

Три роки тому на заводі взялися за виробництво сміттєсортувальних ліній. На разі одна з таких ліній працює у Мурованих Курилівцях, ще одну готують для Іллінців.

Монополісти з виробництва бубликів

Щороку до бюджетів різних рівнів підприємство сплачує 10-12 мільйонів гривень і є бюджетоутворюючим підприємством для Барської ОТГ. Завод заснований ще в 1932-му році. Як розповів заступник голови правління ПАТ «Барський машинобудівний завод» Микола Мандрика, більшість власної продукції підприємство експортує.

  • Основна спеціалізація заводу – випуск обладнання для харчової та консервної промисловості. А ще ми є монополістами на випуск машин з виробництва бубликів. Крім того, ми випускаємо в рік 30 000 побутових оплювальних котлів: газові, електричні, твердопаливні.

Ось так виглядає один з компонентів сортувальної ліні – сепаратор барабанного типу:

This slideshow requires JavaScript.

  • Він (сепаратор, – ред.) відділяє дрібну органічну фракцію і те, що підлягає сортуванню, – каже пан Микола. – Усі целофанові мішки, які сюди потрапляють, рвуться за допомогою гаків. Пісок, листя, тощо просівається донизу, а решта подається на транспортер, де люди далі перебирають руками пластик, метал, папір.

Така сортувальна лінія розрахована до 50 тисяч тонн сміття в рік. Її виготовляють з українського металу, а закордонні лише двигуни, бо мають більший, у порівнянні з вітчизняними екононмічний ефект.

  • Мотори-редуктори, на жаль, австрійські, фірми «Норд». Ми український виробник і надаємо перевагу в закупівлях вітчизняних товарів. Однак наші ще не навчилися робити мотори-редуктори з економічним ефектом, як за кордоном.

У продажу така сортувальна лінія коштує близько 4 000 000 гривень. А термін її виготовлення – три місяці.  А щоб облаштувати лінію під накриттям, в приміщенні, то варто розраховувати на ціну  від 10 мільйонів гривень.

За словами пана Миколи, під час розробки лінії на підприємстві користувалися запозиченим досвідом і навіть інтернетом.

  • Усе, що ми можемо подивитися в когось – це лише фотографія. Тобто далі інженерам потрібно зробити розрахунки потужності, навантаження, креслення.

This slideshow requires JavaScript.

У Томашпільській ОТГ жителів громади возять на творчі заняття та до лікарні на Ford-маршрутках

Селищна об’єднана територіальна громада – приклад того, як з поточним бюджетом майже в 32 мільйони можна збільшити автопарк різноманітною технікою  у кілька разів менше, ніж за рік.

«Секрет» селищного голови Валерія Немировського в тому, щоб частину техніки для економії купувати б/в. Зекономлені кошти ідуть далі на розвиток громади.

This slideshow requires JavaScript.

Нещодавно для двох сіл Томашпільської ОТГ було придбано два нових автобуси «Форд».

  • Кожен із автобусів на 18 місць, – розповідає Валерій Немировський. – Вони відданні на села, які до нас приєдналися – Нетребівка і Горишківа. Сьогодні з Горишківки до нас у Томашпіль ми возимо дітей в дитячий садок. Ми порахували, що нам ліпше їх возити, ніж побудувати там новий дитячий садочок. У селі всього 17 дітей, з яких зараз їздить лише 10. Крім того, возимо людей на базар, до лікарні. У Нетребівці є 46 школярів, які їздять на заняття до нашого будинку творчості тричі на тиждень.

Обійшлися бюджету громади такі автобуси в 2 400 000 гривень. Наступного року також у планах селищної ради закупити ще два автобуси для потреб жителів Ракова і Томашпільського дитячого садочка. До речі, як розповів пан Немировський, у садочку хочуть зробити ще басейн для малечі.

Але в скільки обходиться щомісячне обслуговування таких маршрутів у селищній раді ще не прораховували, бо автобуси почали їздити лише з 14 жовтня.

  • На день ми виділяємо приблизно 10 літрів дизельного палива, – каже селищний голова.

А на території комунального підприємства можна побачити іншу новопридбану техніку різних років випуску для потреб громади.

  • У нас є два сміттєвоза, які забирають сміття з контейнерів. Ще є трактор, яким збираємо сміття у приватному секторі. У нас укладено на вивезення відходів більше тисячі договорів з населенням, – каже директор комунального підприємства Анатолій Лозинський. – Наразі в нас є 15 одиниць техніки, з яких шість – нових.

This slideshow requires JavaScript.

А ось машину для поливання купили б/в на чому й зекономили.

  • Вона працює практично чотири місяці на рік. Для чого її потрібно купувати нову й віддавати півтора мільйони? Але спецтехніку, наприклад, екскаватор, треба купувати новий.

На території громади є школа-гімназія, яку відкрили ще до об’єднання в 2012 році, де наразі навчається 792 дітей.

Як розповів директор навчально-виховного комплексу Павло Антонишин, будівництво закладу з перервами тривало ще з 1986 року. Наразі тут є спальні кімнати для груп продовженого дня, два спортивних зали з автономним озвученням та навіть з розміткою для великого тенісу, актова зала на 230 місць, 20 внутрішніх убиралень, п’ять мультимедійних дошки, а також стоматологічний кабінет.

This slideshow requires JavaScript.

Цікаво, що в коридорах школи немає урн для сміття: за словами директора, це допомагає підтримувати чистоту та порядок у закладі.  Проте на стінах є подаровані школі картини за мотивами казок художника земляка Сауляка (нині він живе в Білорусі).

Про те, як виглядає та що має одна із потужних опорних шкіл Вінниччини дивіться у фоторепортажі Ольги Мірошниченко:

Автор: Валерія Жовтун

Поділитись публікацією