Location Music Night: у Вінниці відбулася перша нічна вечірка в музеї. ФОТО

Восьма вечора, субота, Вінницький обласний художній музей підсвічується різними кольорами, на дверях табличка “Зачинено”, але в цей вечір заклад відчинив свої двері для особливих гостей.

При вході люб’язно зустрічає жінка у червоній сукні – Олена, поруч горять свічки, по всьому музею чути їхній легкий аромат в суміші з аромопаличками. Гості прибувають поступово, парами, компаніями та самі. Без зайвого галасу всі слухають інструктаж, залишають речі у гардеробній та очікують початку нічної екскурсії. Хтось фотографує свічки, хтось роздивляється картини, спілкується між собою.

Легко та без зайвих зборів починається екскурсія невеличкими кімнатами художнього музею. В цей час в одному із залів грає бандурист сучасні українські композиції. В суміші із приємною манерою подачі інформації, дещо таємничим голосом екскурсовода Сергія Бартка ексклюзивністю нічного музею це справляє дійсно особливе враження. Невідомо, чи так само це спрацьовує вдень, але нічні екскурсію таки мають свою магію. Коли в музеї тиша, приглушене світло і аудиторія, яка прийшла сюди дійсно послухати екскурсію та класичну музику – це грає лише на користь.

Позаяк охочих потрапити на першу з серії вінницьких вечірок Location Music Night була набагато більшою, аніж розраховували організатори, то гостей поділили на дві групи. Для одних екскурсію проводив Сергій Бартко, для тих, хто прийшов пізніше — Павло Медончак. Шість залів музею з близько 300 експонатами перетворилися на повноцінну частину мистецького вечора.

Розпочали із залу барокко, де екскурсовод акцентував увагу на філософському підтексті цих картин, глибині та приємності кольорів. Сергій розповів і про те, що у ХVIII столітті існувало таке поняття, як емблематика символів та навіть емблематичні словники. Але, на жаль, до кінця XVIII століття вони вже були рідкістю:

– Ви тільки подивіться яка м’якість. Фарби не дратують око, можна просто сісти поруч і слухати тишу цієї картини.

У другій залі, яка присвячена родинній галереї Потоцьких, мистецтвознавець розповів про портрети відомих представників цієї родини, які у різні часи малювали різні художники. Серій звернув увагу на те, як вималювані риси обличчя, як передається настрій, поєднані стилі.

Вже згодом разом із гостями мистецтвознавець перейшов до романтизму і «перших ноток реалізму» в мистецтві XVIII-XIX століття Західної Європи та додав, що походження багатьох робіт, які знаходяться в музеї вони до цього часу не знають, адже багато їх просто передавали, жертвували.

—Ви тільки погляньте на цей пейзаж з річкою, він просто заворожує світлом. Ніби якесь містичне світло в ній є, воно живе у цій картині, — із захопленням говорить Сергій та ще довго пояснює декілька прихованих сенсів у картинах.

Особливістю екскурсовода в першу чергу було й те, що він не просто викладав фактаж, але й вдавався до філософських питань та роздумів, відкриваючи певні секрети, які зашифрували у свої твори автори полотен.

Окрема зала, де якраз і грав бандурист Іван Степанов, присвячена творчості художників, доля яких пов’язана одночасно з Україною та Росією. Тут можна знайти роботи Василя Тропініна, Іллі Рєпіна, Карла Брюлова, Михайла Нестерова.

Мистецтвознавець акцентує увагу гостей на роботах Іллі Рєпіна та додає, що той мав велику любов до України, яка прослідковується в його козацькій тематиці.

Із залу в зал гості переходили повільно і тихо, подекуди знімаючи на смартфони експонати, але все це – без зайвої метушні і з певною таємничістю. Подекуди здавалося, що всі проходять один спільний квест, де важливо зберегти атмосферу.

Екскурсію на першому поверсі завершили у залі, де зібраний український живопис. Тут мистецтвознавець зізнався, що у музею є мрія мати велике приміщення та показати поціновувачам ще більше шедеврів того часу.

Плавно перейшовши на другий поверх, в коридорі музею гостей зустрічало сакральне мистецтво, яке не схоже на звичайний іконопис. Святі тут зображені як прості люди. А самі роботи,  якщо придивитися, своїм станом демонструють, що їм вже не одне століття.

Після такої екскурсії всі охочі мали змогу насолодитися сучасними класичними композиціями від молодих вінницьких музикантів Марії Лемішко, Єлизавети Тюваєвої, Максима Тарана та Богдана Чмеловської.

Дві скрипки, старе фортепіано та одна віолончель — маючи такий арсенал музичних інструментів, юні музиканти створили у художньому музеї дійсно творчу атмосферу. Поки деякі гості сиділи та стояли, зачаровано слухаючи мелодії, музиканти легко і невимушено ділилися композиціями відомих композиторів сучасності, а саме Євгена Хмари, Ганса Ціммера, Людовіко Ейнауді та Девіда Гарета.

Один із організаторів вечірки Владислав Кремінський після кожної композиції представляв нову, озвучуючи ім’я композитора та виконавців, подекуди додаючи слова про важливість жити зараз, насолоджуватися мистецтвом та цінувати близьких. Деяким гостям ці слова не подобалися і вони тихо говорили про те, що краще би музика звучала безперервно, не відволікаючись на розмови.

Проте вона не могла звучати безперервно, адже троє гостей пішли додому з подарунками від партнерів. Так двоє вінничан виграли по пляшці вина від ресторану «Pasta e vino», а також сертифікат на подорож від тур-клубу «Бідняжка».

Навіть після розіграшів, які значно пожвавили розслаблену аудиторію, дуже легко знову ввімкнулася атмосфера музики у напівтемряві. Закохані пари обіймалися та схилялися один одному на плечі, хтось просто слухав із закритими очима, а хтось знімав все дійство на смартфон.

Здавалося, що навіть ті, хто не мав як присісти впродовж години і простояв весь вечір, не звертали на це уваги, адже прийшли передусім за мистецтвом та емоціями.

Організатор вечірки Владислав Кремінський в коментарі Vежі зізнався, що вважає такий формат вечорів дуже вдалим та потрібним місту, про що свідчить повна реєстрація за одну добу.

– Нам з Оленою вдалося все на усі 100% і люди тому підтвердження, адже вони в кінці вечора підходили та дякували і говорили, що чекають ще. За дві години присутні отримали порцію окультурення. Хтось вперше побував в нашому художньому музеї з екскурсоводами, відчув ноти музики сучасних композиторів, набрався натхнення та приємних вражень. На мою думку, це підштовхне наших до нових думок, зарядить новими силами та дасть поштовх творити у нашому місті.

Організатори заінтригували, що наступні вечірки планують проводити на горищах, катакомбах, мальовничих містечках біля Південого Бугу, а можливо і в приміщенні архіву.

Фото надані організаторами

Автор: Марина Однорог

Поділитись публікацією
Вгору