«Космічні» об’єкти та чайні сервізи: у Вінниці відкрилася виставка оригінальної порцеляни. ФОТОРЕПОРТАЖ

У Вінниці відкрили виставку з незвичайними українськими сувенірами. Вона називається «Порцеляновий ренесанс України» та налічує до півсотні унікальних виробів. Фарфорові статуетки, порцелянові тарілки, картини та навіть футуристичні композиції, що радше нагадують декорації до останніх «Зоряних війн», – усе це можна побачити в культурному центрі «Галерея ХХІ».

Учора, 2 серпня, до Вінниці привезли роботи шести українських митців, які виготовляють унікальні вироби з фарфору і порцеляни. Валерій Завершинський, автор та керівник проекту розповів, що в Україні з двох сотень фарфорових заводів не залишилося жодного, то ж майстрам, яких тепер залишилося дуже мало, доводиться працювати у власних майстернях.

– В Україні фарфорове виробництво варварськи знищено. Майстри змушені працювати у своїх майстернях, і їх роботи важко придбати. Навіть для виставок доводиться збирати експонати з приватних і музейних колекцій. Втім, зворотною стороною медалі постає мистецька складова, адже кожен виріб виготовляється в єдиному екземплярі та розписується вручну. Це спонукає митців до експериментів, і найцікавіше для глядача – знаходити цю тонку грань між традицією і новаторством, – розповів Валерій Завершинський.

Керівник проекту також додав, що ті майстри, роботи яких представлені на виставці, дозволяють зробити «мандрівку» порцеляновими «сторінками», адже кожен з них працює у власному унікальному стилі, що видно неозброєним оком.

Наприклад, роботи київських майстринь Олени Скицюк та Олени Кулик, доньки та онуки легендарної української художниці Марфи Тимченко, продовжують традиції всесвітньо відомого петриківського розпису. Щоправда на виставці представлені не тільки вироби з порцеляни (вази, тарілки і статуетки), а й намальовані картини. Примітно, що у творчості наймолодшої представниці династії, Олени, дослідники вбачають елементи, наближені до прийомів комп’ютерної графіки.

А одеська художниця Олена Жернова та львівський майстер Олександр Опарій представили у своїх роботах вдалі спроби пост-традиційного переосмислення порцелянових розписів. Олена Жернова свого часу працювала з Довбишівським заводом, на якому вироблялися статуетки, наперстки, мініатюрні тарілочки і пляшки з авторським розписом. Подібні можна побачити й у роботах художниці. А Олександр Опарій тяжіє до творчого осмислення петриківської традиції, тож його тарілки і чайні сервізи – суцільна квіткова рапсодія.

Інший майстер, Георгій Антоненко, представляє напрямок авангардних пошуків у мистецтві порцеляни. Київський митець характеризує свої роботи на фарфорі, як рисунки в стилістиці декоративного модернізму і абстракції. Зокрема, на виставці можна побачити такі вази, декоративні пляшки, квадратні тарілки і картини у техніці вітражу.

А єдиним художником, який приїхав до Вінниці, щоб особисто представити свої вироби, став Євген Овчарик з Тернополя. Його роботи викликали чи не найбільший фурор: поміж монументальних виробів, що за формою нагадують уламки гірської породи, сфери, плавники риб тощо, фотографувалися ледь не усі відвідувачі галереї. Здається, ці експонати могли б стати чудовими декораціями фільмів зі всесвіту «Зоряних воєн». Та й сам Євген Ярославович зізнається, що космічна тема його неабияк приваблює.

Однак, поряд із футуристичними експонатами і картинами художника, можна побачити й ікони, зокрема – репліку Почаївської Ікони Божої Матері, а також натюрморти і портрети.

– Я живописець-монументаліст. Коли закрили Тернопільський фарфоровий завод, на якому я працював, то зробив удома електричну пічку, і більшу частину ось цих робіт випалив у ній. Ще з першого курсу інституту я собі поставив завдання використовувати живопис на кераміці. Дуже багато експериментував із фарбами, змішував навіть те, що не можна було. І зараз працюю в комбінованій авторській техніці: кольорові пігменти з поєднанням надглазурного розпису. Кольорові пігменти я відливаю не з білого фарфору, а виготовляю сам, тож свій колір і насиченість вони проявляють після глазурування. І буває цікаво, бо після вогню виходить те, що ти не очікував, – розповів Євген Овчарик.

Виготовленням фарфорових виробів митець займається з 1982 року, водночас досі не мав жодної персональної виставки. Каже, що для неї цих робіт поки що замало. Також Євген Ярославович не зізнався, скільки часу займає виготовлення одного виробу. Сказав, лише, що це дуже кропітка праця і що він завжди працює над кількома виробами одночасно. Якщо у роботі потрібно досягти глибини, робить аж до п’яти випалів у печі, а якщо річ «салонна», то швидше – за один-два випали. Митець переконаний, що фарфор не любить половинчастих рішень, і якщо ставитися до нього серйозно, тільки тоді вогонь щось подарує.

Варто зазначити, що своєрідною родзинкою виставки стала й колекція українських порцелянових наперстків. Це єдині вироби з цієї виставки, що були виготовлені на заводі. Однак куратор проекту зазначив, що ідея і дизайн кожного належить харківському колекціонеру Сергію Воронову.

 

Валерій Завершинський наголосив, що головна мета цієї виставки – звернути увагу на проблему знищення центрів виробництва українського фарфору та фаянсу.

– Ми хочемо звернути увагу меценатів та інвесторів на проблему, адже ми втратили те, чим маємо пишатися. Подивіться, які в Україні є майстри, і що вони можуть. Дайте умови. Бо саме в цьому, на мою думку, криється можливість для відродження славної сторінки вітчизняної порцеляни, те, що можна назвати «Порцеляновим ренесансом», – зазначив автор та керівник проекту.

Подивитися на те, яким може стати «Порцеляновий ренесанс України», вінничани зможуть упродовж місяця – до 2 вересня 2018 року. Виставка діятиме в культурному центрі «Галерея ХХІ» (вулиця Архітектора Артинова, 12-а), у будні – з 10:00 до 20:00 години, у суботу – з 10:00 до 19:00 години, і в неділю – з 11:00 до 18:00 години. Вхід – вільний.

Фото автора

Автор: Катерина Дядюк

Поділитись публікацією
Вгору