“Історична правда з Вахтангом Кіпіані” презентувала фільм про Вінницьку трагедію. ВІДЕО

Новий випуск щотижневого тележурналу “Історична правда з Вахтангом Кіпіані” розповідає про Вінницьку трагедію. Зокрема йдеться про Івана Корабльова, керівника вінницького відділу НКВС, причетного до терору та масових розстрілів.

Цей випуск містить першу частину циклу документальних фільмів “Кати НКВС”. В 25-хвилинній серії описується процес призначення Івана Корабльова на посаду очільника обласного відділу НКВС у Вінниці.

За словами істориків, нарком внутрішніх справ СРСР Микола Єжов наказав Корабльову винищити на Вінниччині “націоналістичні дивізії” та колишніх петлюрівців. Це призводить до серії арештів та масових розстрілів так званих “ворогів народу”. Репресії відбувались і до призначення Корабльова, проте саме він збільшив ліміт смертних вироків у області. Він навіть погрожував своїм підлеглим, що відсутність справ та арештованих буде сприймати як саботаж.

За словами директора Центру історії Вінниці Олександра Федоришена, Корабльова в його особовому листку на початку 30-х років характеризували як “рідкісного більшовика”.

Фільм також розповідає про студентку медінституту Асю Райзман. Вона була переконаною комуністкою і навіть сина назвала Комір (комунізм і революція). Проте, це не врятувало її від арешту та сфабрикованих звинувачень у шпигунстві. В застінках НКВС вона переносить знущання і побиття під час допитів, але відмовляється визнати себе шпигункою. Зрештою Ася Райзман померла від побоїв.

Ася Райзман у фільмі

Коли восени 1938 року Єжова замінив Лаврентій Берія, репресії обернулись проти самих НКВСівців. Спочатку Корабльов підписував накази про звільнення і покарання своїх підлеглих, як робили десятки його колег по всьому СРСР. Трохи згодом і самого Івана Корабльова звільняють. Він писав листи до Берії та Сталіна і навіть здійснив невдалу спробу самогубства.

В 1940 році проти звільнених НКВСівців відкривали справи, звинувачуючи в організації масових репресій. Корабльова теж засудили. Він провів певний час у виправно-трудовому таборі, потім його відправили на фронти Другої світової. Помер Корабльов у 1948 році в Росії.

Іван Корабльов у фільмі

Іван Корабльов

Окрім акторів, які виконували ролі НКВСівців та репресованих, в зйомках документальноїх стрічки взяли участь історики та дослідники. Зокрема, працівники Центру історії Вінниці Олександр Федоришен та Сергій Гула, кандидат історичних наук Павло Кравченко, підполковник запасу КДБ та СБУ Вадим Вітковський та інші.

 

Решта випуску “Історичної правди” присвячена обговоренню Вінницької трагедії між ведучим програми Вахтангом Кіпіані, доктором історичних наук Валерієм Василівим та співробітником ЦДКФФА ім. Г. С. Пшеничного Олександром Лошицьким. Пізніше на прямому зв’язку з Вінниці до обговорення також долучився Сергій Гула.

 

Нагадаємо, що весною 2017 року Vежа спільно з Центром історії Вінниці презентувала проект “Вінниця: топографія терору”, який присвячений Вінницькій трагедії.  

Автор: Vежа

Адміністрація сайту

Поділитись публікацією
Вгору