× Пошук публікацій на Veжa
× Пошук публікацій на Veжa

“І це все кинути на півдорозі?”: міністерка освіти Гриневич приїхала на Вінниччину побачити, як створюють “Нову українську школу”. ФОТОРЕПОРТАЖ

Шість років, 50 мільйонів гривень і зрештою майже 300 дітей із села Сосонка та найближчих населених пунктів отримали надсучасну школу, якій може позаздрити навіть обласний центр.

Сьогодні школу в Сосонці відвідала міністерка освіти та науки України Лілія Гриневич. Мета її візиту – пересвідчитись, як в сучасній споруді, збудованої переважно коштом Державного фонду реконструкції та розвитку впроваджується «Нова українська школа», та як до цієї реформи ставляться вчителі. Зокрема – і щодо її матеріальної частини.

 

Сільська школа

Проте поки журналісти очікували приїзду урядовиці на затишному подвір’ї в затінку, а вчительки школи схвильовано бігали по коридорах в нарядних костюмах, ми мали змогу оглянути новеньку будівлю.

З першого погляду видно, шо порівнювати таку школу з типовими радянськими в принципі немає сенсу. Замість однотипних кабінетів – барвисті, мало не ігрові кімнати. Коридори – з ігровою розміткою та з табличками, на яких написані англійські слова. Поруч зі словами – qr-код: при наведенні на нього камери смартфону, з’являється підказка з українським перекладом слова. Так тут нещодавно відзначали День англійської мови.

Але все це – приємні дрібнички, які, звісно, необхідні для легкого, але ефективного навчання дітвори. Справжні «скарби» – далі. Наприклад величезна та нова спортивна зала, з роздягальнями та душовими. Тут, крім шкільних змагань, проводяться також районні, обласні, та навіть всеукраїнські змагання. Місцеві чиновники пишаються цією залою та зізнаються, що це була їхня давня мрія.

Поверхом вище – не набагато менша і «свіженька» актова зала зі сценою та великим екраном. Мультимедійні дошки, до речі, майже в кожному кабінеті. А в деяких – спеціальне радіообладнання. Стаціонарні ПК для дітей замінили ноутбуками.

В класах для наймолодших учнів – більш ігрова та дитяча атмосфера. Тут більше немає рядів парт, вони згрупован по чотири, аби діти сиділи обличчями один до одного. Є іграшки, лего, «прапорці настрою», а також багато милих табличок, які закликають школярів бути охайними, ділиться один з одним, поступатися, не нервуватися і побільше посміхатися.

 

В іншому кінці коридору – невелика, але охайна їдальня. Місцева директорка каже, що в день на харчування одного учня виділяється трохи більше 30-ти гривень і цього, з її слів, цілком достатньо, аби діти були задоволені якістю харчування.

На вході до школи – так само невеликий гардероб, де діти лишають верхній одяг, а також перевзувають змінне взуття. Цікаво, що у фойє ми не помітили портрету Президента, як це раніше було мало не по всіх школах.

 

Про зарплати і “Нову українську школу”

Зрештою до навчального закладу прибуває Лілія Гриневич: вона приїхала досить скромно, на легковику і без кортежу. Привітавшись з місцевими освітянами ще на вході, урядовиця зайшла до школи передусім для того, аби поспілкуватися зі вчительками молодших класів: саме тих, де зараз запроваджують «Нову українську школу».

Вчителька “3 а” класу Лариса Іванівна розповідає, що їй не стало вчителювати важче після запровадження НУШ. Як запевняє викладачка, діти за такої системи навчання стали більш жвавими та енергійними, а ще в них розвинулося критичне мислення та лідерські якості.

– Найбільше дітям подобається працювати з групах. Вони обирають поміж собою спікера, який потім відстоює думку групи перед вчителем, – розповідає Лариса Іванівна.

Інша викладачка, яка навчає першокласників, Марія Іванівна, говорить, що попри технічний прогрес і ті самі qr-коди на стінах коридорів, вони не відчувають проблеми з дисципліною учнів. «Можливо, це повязано з тим, що сільські діти більш дисципліновані, ніж міські.Вони більш самоорганізовані.  Нам смартфони потрібні для навчального процесу, але, звісно, під час уроку за промовчанням вони не використовуються, лише за необхідності», – пояснює вчителька.

Журналісти звертають увагу на камери відеоспостереження, встановлені в усіх кабінетах. Адміністрація пояснює, що це була спільна ініціатива вчителів та педагогів, аби весь навчальний процес відбувався прозоро. За словами освітян, відео з цих камер транслюється в кабінет директорки.

На запитання, яка зарплата у вчительки, Марія Іванівна, дещо ніяковіючи, тихо відповідає – “девять тисяч”. Дехто з присутніх дивується такій цифрі, однак міністерка Лілія Гриневич відразу зауважує, що такі зарплати отримують переважно вчителі з досвідом. “У молодших вчителів зарплата значно менша – десь на рівні 4,2-2,5 тисяч гривень і це є проблемою”, – додає урядовиця. Хоча вже в сусідньому кабінеті молода вчителька Юлія Миколаївна розповідає, що отримує близько 6 тисяч гривень. “У мене трохи більше навантаження. А чоловік моєю зарплатою задоволений”, – каже юна викладачка і сміється.

 

Про реформу

За словами міністерки освіти та науки, цьогоріч лише у Вінниці планується створити 545 нових місць у дошкільних навчальних закладах і таким чином сподіваються повністю вирішити проблему черг до дитсадків. “Найбільша проблема поки – оплата праці виховательок”, – каже Гриневич.

 “Зараз ми на порозі реформи, яка врегулює питання заробітної платні. Під час впровадження цієї реформи ми маємо суттєво підвищити зарплатню вихователям і молодим вчителям. Адже вони зараз дискриміновані єдиною тарифною сіткою. Вони, отримуючи роботу в школі, мають суттєво нижчий єдиний тарифний розряд.

Ми готові виділити на це додаткові кошти і вже є відповідна постанова Кабміну яка передбачає фінансування на 2020 рік. А в перехідних положеннях зазначено, що до 2023 року мінімальна плата освітянам має бути на рівні чотирьох прожиткових мінімумів”, – анонсує Лілія Гриневич.

За словами міністерки, надзвичайно важливо, аби цією ідеєю “перейнявся наступний парламент”. “Реформа освіти – це забіг на довгу дистанцію і ми зараз перебуваємо лише в першому класі”.

Крім того Гриневич повідомила, що лише для Вінниччини виділено досить суттєві субвенції з державного бюджету на реалізацію “Нової української школи”. Понад 43 мільйони – на обладнання, 11 мільйонів – на підвищення кваліфікації вчителів. На оснащення для кабінетів виділено понад 10 мільйонів, а на підтримку дітей з особливими освітніми потребами – понад 20 мільйонів.

Ще 16 мільйонів піде на придбання шкільних автобусів, а на автобуси для дітей з інвалідністю – 7 мільйонів. Вражаюча цифра виділена для прокладання потужного інтернет-з’єднання для шкіл Вінниччини – понад 43 мільйони гривень. “Сучасних дітей не можна навчити тільки за допомогою крейди та дошки, їм потрібен потужний Інтернет”, – говорить Лілія Гриневич.

Про вибори

Не обійшлося і без питань про дострокові парламентські вибори. Зокрема, журналісти поцікавилися, чому міністерка пішла на дочасні парламентські перегони у виборчому списку партії Володимира Гройсмана “Українська стратегія”. На це міністерка відповіла так:

“Як я можу кинути це все на півдорозі? Ми нову школу замислювали ще на Майдані під час Революції гідності. Ми давали лекції, зробили закони відповідні, вклади інвестиції. Ми на це вже витратили близько 7 мільярдів гривень, в цій реформі задіяна величезна маса людей. І тепер все це змарнувати? Я відчуваю за це відповідальність, щоб ніхто не викривив це реформу і головне – щоб продовжилося її фінансування”, – пояснює Гриневич.

 

На запитання “чому саме з Гройсманом”, урядовиця зазначила, що на її думку, для нинішнього голови уряду освіта – “це безумовний пріоритет”. За словами Лілії Гриневич, вона “тішиться, що багато молоді йде до парламенту. Але проблема полягає в тому, що їм принаймні потрібен час, аби розібратися в ситуації. Тому потрібно об’єднувати енергію молодих людей з професіоналами, які вже мають досвід проведення успішних реформ”, – вважає міністерка.

Фото Марини Сербінович

Читайте також: Нова українська школа: як нову концепцію Міносвіти тестують у Вінниці

Читайте також: У першу десятку виборчого списку Володимира Гройсмана потрапило кілька вінничан. ВІДЕО

Автор: Андрій Качор

Головний редактор Vежі

Поділитись публікацією
Вгору