«Где лицо, а де обличчя»: вінницький режисер Володимир Бакум розповів про новий фільм «Нетерпимість»

Історії сучасних українських Ромео і Джульєтти, які розмовляють різними мовами та стали заручниками обставин зняв вінницький режисер Володимир Бакум.

«Нетерпимість» — вже другий фільм вінницького режисера Володимира Бакума та його команди. Разом із «Висока гора» він входить до трилогії «Забуті {и}» – це короткометражки про збройні конфлікти, які виникають у «високих кабінетах», а жертвами стають прості сім’ї, життя яких ніколи не буде колишнім.

Режисер говорить, що готуючись до зйомки свого чергового фільму наприкінці зими, він довго шукав цікавий матеріал.

Вінницький режисер зняв фільм за 100$ і переміг в міжнародному фестивалі

  • Хотілось підняти ті теми, які були у людей давно на слуху, актуальні на той час, всіх бісили не гласно. Тема ЗАБУТИХ людей, які через воєнні конфлікти змушені повністю змінити своє життя і жити по-новому. Але хотілося підійти до цієї теми творчо, нагадати людям вкотре, що ми народ і те що виникло сьогодні на політичній карті України – виникло не вчора, а протікає вже багато десятиріч і головним фактором є нерозуміння один до одного, відсутність чути сусіда, відсутність любові до ближнього, постійна образа за минуле і призвели до того всього, що ми зараз переживаємо як нація і “отримуємо по повній програмі”, – ділиться роздумами Володимир Бакум.

 

Режисеру хотілося зібрати все в одній думці та послати людям меседж, що ми, мабуть, робимо щось не так і наша проблема – це не лише північно-східний сусід, але також – і ми самі. Згодом Володимир згадав приклад зі світової літератури трагедію Шекспіра «Ромео і Джульєтта».

  • Пропустивши наші проблеми і цю геніальну трагедію через себе, в мене родився сюжет фільму “НЕТЕРПИМІСТЬ”. До речі назва виникла теж дуже просто. Спеціально назвав його так. Фільм знімав у 2017 році, а рівно сто років назад 1917 році був знятий фільм з такою ж назвою НЕТЕРПИМІСТЬ американця Гриффіта, який на хвилі першої світової війни хотів у сюжеті фільму розказати людям на прикладі минулих історичних конфліктів, до чого приходить людське не розуміння. Пройшло сто років, а люди ніяк не хочуть вчитись на історичних помилках, тому вирішив, що доля назвати фільм саме “НЕТЕРПИМІСТЬ”, – додає режисер.

Акторський склад короткометражки Володимир підбирав за емоційністю свого сприйняття і внутрішнього бачення. Говорить, що йому пощастило з акторами і працювати з ними було дуже легко. Головну роль доньки зіграла студентка третього курсу університету Карпенка-Карого Анастасія Пустовіт. Режисер зазначає, що у дівчини велике «кіношне» майбутнє і вона ще «дасть фору» багатьом народним артистам. На роль хлопця був запрошений однокурсник Анастасії — Артем Шемет, адже підійшов режисеру по типажності. А роль продавчині зіграла декан  кіноінституту  Ольга Равлюк-Голіцина. Вже традиційно у стрічках Бакума можна побачити знайомі вінницькі театральні обличчя.

  • На роль батька я запросив свого вінницького колегу по театру Садовського, наставника і майстра по студії “ИГЬРА”, прекрасного творчого друга Григорія Сиротюка. На роль діда хлопця я запросив, свого улюбленого актора, який мене грає майже у всіх моїх фільмах Миколу Андрушка – актора Вінницького театру Садовського. Скільки з ним працюю, стільки не розумію, чому його до мене ніхто не знімав і, на жаль, не знімає. Він просто народжений для кіно. Робота з камерою, існування у кадрі, його крупні плани завжди у високій майстерності. Наразі це мій улюблений актор і співпраця з ним продовжиться у майбутніх картинах однозначно, – розповідає про акторський склад режисер.

За словами Володимира, найважчим етапом було правильно розставити акценти у фільмі, на етапі задуму, сценарію, під час зйомок і монтажу, щоб люди почули його меседж. Окрім цього, всі кошти на зйомки витрачалися «із кишені» режисера та оператора.

  • Бюджет для мене вийшов більшим, ніж очікувалось, тому що була експедиція в село Липівка, освоєння, проживання та харчування знімальної групи, оренда техніки. Любов до кіно змушує влазити в борги і знімати. Це як наркотик: один раз спробуй і без кіно свого життя вже не уявляєш. До речі, користуючись моментом, хочу подякувати всім жителям села Липівка, які нам допомагали у зйомці і безплатно надали свої будинки та магазини для зйомок.

Однією із родзинок фільму та трейлеру, який зявився у мережі нещодавно, є музика відомої української композиторки, співачки та акторки Маряни Садовської. Володимир зізнається, що за її творчістю спостерігає вже декілька років і ця музика продукує творчу фантазію, а самі пісні дуже кіноматографічні. Співпраця із авторкою розпочалася вже на завершальному етапі монтажу фільму.

  • Я зрозумів, що без музики Садовської мені не обійтись. Ми з нею зв’язались, попросили права на використання її пісні і вона дала свою згоду. До речі, Мар’яна Садовська була дуже приємно здивована, що я, ще будучи студентом, звертаюсь до неї про права, а не просто використовую її пісні без згоди. Сказала, що це рідкість у нашій країні. Мені звичайно приємно, що її божественна музика звучить у нашому фільму. І другий раз я до неї звернувся, коли монтував трейлер до фільму. Надіюсь, що коли буду знімати повний метр, ще буде можливість з нею попрацювати, – розповідає Володимир Бакум.

Наразі стрічку не можна переглянути у вільному доступі, адже вона ще подаватиметься на різноманітні кінофестивалі, а знімальна група наприкінці зими вже працюватиме над останньою короткометражкою із трилогії.

Фото надані режисером та з офіційної сторінки фільму у Фейсбуці

Позначки: , , , , , , , ,

Автор: Марина Однорог

Поділитись публікацією