Дизайнер Дмитро Чернега: “Люди бояться одягати щось яскраве, незвичне і те, що приваблює погляди”

Двадцятиоднорічний Дмитро Чернега – порівняно нове ім’я у світі вінницької моди. Окрім навчання у Польщі, хлопець ще й знаходить час на створення колекцій чоловічого одягу. Як говорить сам – для того, аби українські чоловіки зрозуміли, що таке ідеальний костюм і як у ньому можна виглядати класно.

Навесні у Вінниці відбувся його перший показ колекції з назвою «Empire of Gentleman». Дмитро зазначає, що акцентує увагу на класичних костюмах – неодмінному атрибуту справжнього джентельмена.

Молодий дизайнер розповів, що хоча й не далекий від світу моди, але ідея створювати одяг під своїм ім’ям виникла порівняно нещодавно і з практичної необхідності.

– У мене був випускний і прийшов момент, коли було необхідно знайти костюм, але у нашому місті особливо нічого не було – все або чорне, або сіре. На той час моя мама допомагала робити колекцію Олені Шиян (вінницька дизайнерка – ред.) і я побачив, що мама працювала над шкіряними куртками, була якась вишивка, стрічки… Це мені дуже сподобалось. Ну, і я запропонував, щоб ми зробили щось своє. Я мав бачення свого костюма і захотів спробувати зробити один просто для себе. Вийшло доволі непогано і відгуки були дуже хороші, люди казали що такого у нас немає, це незвично і класно.

Випускний завершився, а бажання створювати чоловічий одяг, який би виглядав сучасно і вишукано – ні. Дмитро розповідає, що більше схиляється до так званої «старої класики», однак з певними яскравими і цікавими елементами, як, наприклад, українська вишивка. А ось серед відомих світових дизайнерів своїми фаворитами називає дім Dolce&Gabbana.

Перший показ його колекції відбувся навесні цього року у рамках Vinnitsa Fashion Days. Дмитро Чернега створив «Empire of Gentleman», де показав близько 30 образів, майже половину складали саме костюми.

– Мені хотілось зробити щось масштабне, – посміхається дизайнер. – В принципі, я така людина, мене ще з дитинства вчили гарним манерам, як себе поводити, як тримати ніж чи виделку у ресторані. Мені хотілось своїм брендом показати людям, що костюм, який ви надягаєте – це лише половина, а саме манери це те, по чому вас судять. Тобто, якщо ви одягнете якийсь гарний костюм, але при цьому не вмієте поводитись – тоді це не показник. Така назва колекції дійсно підкреслює те, що я хочу бачити.

Своєю першою масштабною роботою хлопець залишився задоволений і вже взявся за наступну, яку презентує восени. До речі, з першої колекції розкупили майже половину одягу.

– Деякі костюми розкупили, але деякі також залишились, тому що не всі люди готові до яскравого одягу. Був момент, коли прийшла жінка з нареченим, вони готувались до весілля, і хлопець не розумів, як це можна одягнути червоні брюки, це ж вульгарно. Тільки люди ще не до кінця розуміють різницю між вульгарним і гарним та світським. Загалом, у всіх «по старинці»: чорне, сіре.. Насправді, є гарні й чорні костюми. Мені стиль Armani дуже подобається, у нього такі по-своєму круті костюми.

– Я ж хочу показати Україні, що можна одягатися круто. Я бачу, що на даний час дівчата одягаються набагато краще, ніж хлопці. На жаль, чоловіки якось відстають або ж думають, що і так нормально. Або їм так просто комфортно…

Попри те, що на подіумі костюми виглядають вишукано, але чи готові вінницькі чоловіки до якихось сміливих рішень в одязі? Як, наприклад, костюми у велику клітинку чи дрібний горошок, з яскравим орнаментом або-що. На думку Дмитра, в Україні існує велика проблема зі сміливим вибором одягу.

– Люди бояться одягати щось яскраве, незвичне і те, що приваблює погляди. Вони більш тяжіють до таких «дідівських» і ніби мішкуватих костюмів. Або ж є інша крайність – спортивні костюми. Тобто одяг, який призначений для спорту, у них став повсякденним. Я ж хочу змінити таке мислення у людей, коли вони одягаються незрозуміло як і думають, що це все нормально. З однієї сторони їм комфортно, але з іншої – це  ж негарно. Я ж хочу поєднати комфорт і красу в одному флаконі.

Порівнюючи із Польщею, де Дмитро наразі навчається на ландшафтного дизайнера, вважає, що польські чоловіки одягаються яскравіше і там немає насмішок зі сторони на кшталт: «подивися, що він одягнув» чи «як же він так може по вулиці ходити?», а тому люди відчувають більше свободи у пошуку власного стилю та самопрезентації.

– Краще мої костюми прийняли у Польщі. Там люди більш відкриті до незвичних відтінків, дизайнів та кольорів. При чому в першій колекції я робив певний акцент на український орнамент і це дуже гарно гармоніювало. Все ж більший попит сьогодні у Польщі. Підключилась трохи Німеччина, також запропонували вийти на англійську платформу, є пропозиції показати у Франції. Але не все одразу, поки що готуємося до показу у Вінниці.

Сьогодні існує певне уявлення, що костюми одягають з двох причин: або дрес-код на роботі, або ж якась урочиста подія. Та чи можливо повернути чоловічі костюми у повсякденне життя і наскільки вони будуть зручними в умовах швидкого міського ритму? Дмитро Чернега переконаний, що костюм має бути в гардеробі кожного чоловіка, однак про його вигляд необхідно дбати.

– Є різні майстри, які відповідно шиють по-різному, існує декілька кроїв, тому все залежить від того, як сам майстер представляє свої костюми. Вони насправді можуть бути зручними, але іноді деякі майстри шиють по старим міркам з цупкої тканини і тому костюм виходить твердим і некомфортним. Не можна ні руки підняти, нічого. Я ж намагаюсь використовувати легкі тканини.

– Намагаюсь максимально приділяти увагу хорошому пошиттю, у мене є колеги з Англії, які мені радять на що варто звернути увагу, які є нюанси… Хочу, щоб на людині костюм сидів максимально комфортно і водночас гарно. А у нас люди ніби не помічають різниці в костюмах.

Що Ви порадите чоловікам, які не дуже розбираються у костюмах, як правильно підібрати собі одяг?

– Для тих людей, які не розбираються, є ми – модельєри, які можуть підібрати костюм – посміхається Дмитро. – У будь-якому випадку, навіть якщо костюм купили у магазині, його необхідно занести в ательє та підшити індивідуально під чоловіка.

Із загального: ґудзик на піджаку застібається лише один – верхній. Іноді застібають лише середній, але тільки один. Сорочка має на два сантиметри виглядати з рукава піджака, краватка має трохи накривати пряжку… Але це просто аксесуар, як годинник. Тому метелик чи звичайна краватка та інші маленькі деталі лише підкреслюють костюм і це гарно виглядає. Якщо комусь не подобається – можна обійтись без краватки. До речі, ми зараз працюємо над такими сорочками, у яких можна буде відстібати комірець, щоб можна було, наприклад, випрати, або змінити його на інший, кольоровий.

Ви сказали, що в Україні жінки одягаються краще чоловіків. Однак, на Ваш погляд як чоловіка і дизайнера, чи є щось, на що жінки не звертають увагу при виборі одягу, хоча варто було б?  

– Навіть не думав про це, таке питання провокативне, – посміхається. – Насправді у кожного свій смак і стиль, але думаю, що у кожної жінки має бути в гардеробі щось класичне. Ну от бувають у житті різні ситуації та події на які необхідно вийти, а доводиться обирати чи якісь джинси, чи ще якусь шкіряну спідницю, а чогось гарного немає. Ще у нас проблема в магазинах, цей мас-маркет всюди, але толкового нічого. Радує, що є маленькі бутики та шоуруми, куди люди приходять за гарними і крутими дизайнерськими речами. Вибір для дівчат насправді величезний, вважаю.

Без сумніву, дизайнерські речі можуть виглядати дійсно привабливіше, однак тут виникає фінансова проблема, адже на мас-маркеті речі значно дешевші, ніж у бутиках. Хоча можуть бути й винятки. Сам Дмитро костюми зі своєї першої колекції віддавав, як говорить, майже задарма – у середньому 2800-3500 гривень.

Сьогодні Дмитро Чернега активно працює над своєю новою колекцією сезону осінь/зима, яку представить вже у вересні. За його словами, нормальна підготовка до показу має займати близько півроку, він же мав лише три місяці часу. Увесь одяг шиють у Вінниці, але деякі тканини довелося замовляти з-за кордону.

– Щодня у нас дуже багато роботи, щоб встигнути підготуватися до показу і провести все на гарному рівні. Я така людина, яка взагалі не любить якихось звичайних і стандартних речей, тому більше люблю працювати з чимось цікавим. У першому відділенні колекції будуть кашемірові вироби, пальта. Не знаю чи ми встигнемо із шубами. У другому відділенні будуть світські костюми для певних свят чи банкетів. Це, знаєте, для випадків, коли хочеться бачити якісь незвичні речі. Будуть жаккардові костюми, я в принципі дуже люблю жаккард. Звичайно, у нас проблема з цими тканинами в Україні, тому деяку частину я замовляю з Мілана.

 

– Шиємо на дому, тому що є певні фінансові аспекти і поки що наша майстерня вдома. В принципі підготувати колекцію – це вже недешева розвага, а її ще ж треба так показати, щоб вона зацікавила людей. Це насправді важко і вимагає немалих витрат. Великі кошти вже просто на тканини йдуть, не кажучи вже про те, що треба й швачкам заплатити і тим, хто допомагає. Попередня колекція мені обійшлась десь у тисячу євро, при чому маю знайомих, які мені давали гарні знижки на тканини. Але це лише тканини і фурнітура стільки коштували, а оплата роботи – це вже інша сума.

 

 

– Є така проблема, що, на жаль, немає попиту на чоловіків-моделей. Перед моїм першим показом не було хлопців, яких би можна було набрати. До того ж у мене був обмежений бюджет і я просто в Інстаграмі запостив, що шукаю хлопців для участі у фешн-показі. Відгукнулись тоді понад 50 чоловік, це мене дуже здивувало. Я ж думав, що для хлопців це буде дико і почнеться різне «а нас фарбують і як це?» чи «це нижче нас, нам не потрібно», але все було добре насправді. Ось нещодавно я теж проводив кастинг. Цього разу мені написали понад 100 чоловік, з яких прийшли 50. Так як у мене лише другий показ і я не такий відомий дизайнер як Олена Шиян чи Очеретний, але приємно, що стільки людей відгукнулось. Тільки їх треба навчити правильно ходити на подіумі – жартує Дмитро.

Він також сподівається, що індустрія моди у Вінниці зможе дорости до того етапу, коли будуть проводити не окремі «дні моди», а створять єдину яскраву подію та, ймовірно, навіть започаткують Вінницький тиждень моди, який би зацікавив багатьох містян. Однак, для цього необхідно, аби самі дизайнери між собою простіше знаходили спільну мову, адже у фешн-світі йде постійна конкуренція між модельєрами та боротьба за клієнтів.

Свій внесок сподівається зробити й сам хлопець. До речі, його вже запитують про жіночу колекцію одягу, однак сьогодні Дмитро всю увагу приділяє чоловічому, хоча й не відкидає можливості, що за декілька років дійде до жіночої колекції та вже має певні напрацювання в цьому напрямку.

– Люди не бачать різниці між ідеальним костюмом і тим, який вже є на нашому ринку. Тим більше, є фабрики, які шиють просто масово. Хочу і своїм прикладом вплинути на чоловіків, аби вони задумались, що є багато гарних речей, які варто одягати і це виглядатиме круто. Сподіваюсь, жінки це підтримають.

Фото Ольги Мірошниченко та надані Дмитром Чернегою

Автор: Дар'я Гоц

Поділитись публікацією
Вгору