× Пошук публікацій на Veжa
× Пошук публікацій на Veжa

Чи справді у Вінниці побили журналіста і чому Шарій знайшов нападника раніше за поліцію

Декілька слів з приводу інциденту, що стався зі мною вночі 31 серпня у Вінниці. Хотів би пояснити деталі всього, що сталося.

Передусім маю сказати, що не очікував на подібний резонанс, який відбувся в наступні дні після події в соцмережах та пресі. Я вдячний всім колегам, знайомим та друзям, які підтримували та допомагали поширювати інформацію та взагалі переймалися з приводу ситуації. Проте я справді був здивований такою увагою головних ЗМІ країни, з огляду на те, що в Україні відбуваються значно більш серйозні атаки на журналістів та активістів з набагато більш печальними наслідками і таких випадків десятки.

Травми, які я отримав, порівняно незначні: забої м’яких тканин, гематоми, запухле око, ознаки струсу мозку. Загалом, типові для українського журналіста. На щастя, немає переломів чи внутрішніх крововиливів, що могло би призвести до тривалого порушення працездатності чи госпіталізації. Обставини, за яких це сталося, теж не пов’язані з виконанням журналістських обов’язків тут і зараз: ми відпочивали зі своєю редакцією в кафе і неформально спілкувалися, що в нас на “Вежі” буває досить нечасто.

Проте контекст самої атаки – цілком однозначний: напад відбувся саме на ґрунті моїх матеріалів про проросійську сутність та інформаційну небезпеку для країни, що її становить Анатолій Шарій та його прихильники. З кількох секунд розмови з нападниками стало зрозуміло, що жодні адекватні пояснення цих людей не цікавлять в принципі і єдине, що їм потрібно – переконатися, чи справді перед ними той самий, “хто писав про Шарія”. Важливо, що нападник сам підтверджує мотив нападу в інтервю Шарію і буде дуже дивно, якщо поліція спробує це подати як “побутовий конфлікт”. 

Важливі акценти, які я би хотів розставити:

– Я не вважаю (хоча істину мало би встановити слідство), що саме цей напад на мене готувався заздалегідь і ці люди прийшли в це місце саме за мною за власною ініціативою чи на замовлення когось. На мою думку, нападники – це люди, інфіковані пропагандою Шарія, які опинилися зі мною в один час і в одному місці. Тобто по суті своїй, ситуація нагадує ту, що сталася раніше теж у Вінниці, але тоді обійшлося без насильства.

 – Переконаний, що у випадку, якби поліція адекватно зреагувала на мою заяву про численні погрози в мій бік та на адресу моєї сім’ї, подану ще в середині липня, нинішнього інциденту могло б і не статися. У своїй тодішній заяві я надав вичерпні докази погроз, переслідувань і оприлюднення приватної інформації що стосується моєї родини, з іменами та прізвищами. Все це було дуже легко перевірити, притягнути винних до відповідальності та продемонструвати, що в нашій країні існує верховенство права та принцип невідворотності покарання. Очевидно, що відсутність адекватної реакції держави на подібні прояви стало “зеленим світлом” для рускомірцев атакувати будь-кого на території України абсолютно безкарно з точки зору закону.

 

Варто зауважити, що ще вчора мені вже було відомо ім’я та прізвище безпосереднього нападника, його фото, інформація про вірогідне місце роботи та коло спілкування. Більше того – нападника швидше за вінницьку поліцію знайшов сам Шарій: чоловік сам дав коментар проросійському пропагандисту з цього приводу. Мені на 99% відомо, хто саме з мешканців Вінниці контактував з цим молодиком після нападу, хто записував цей коментар і надсилав його Шарію.

 

Таких людей, які працюють на проросійського агента Шарія на Вінниччині досить багато. Дехто з них має безпосередній доступ до персональних даних значної кількості вінничан. Ось, зокрема, їхнє колективне фото на одному зі зборів їхнього осередку, який відбувся в закладі “Чердак”:

Серед них координаторка осередку, вчителька Світлана Магденко, людина, яка передала Шарію координати дитсадка, до якого ходить мій син Олена Панасюк, а також жінка, яка представляється як “Alexa Roylan” – вона створює більшість контенту про Вінницю для youtube-каналу Шарія.

На фото нижче “Алєкса” разом із сумнозвісною Антоніною Бєлоглазовою: третім номером списку партії Шарія на парламентських виборах, фігуранткою списку “Миротворця” як людина, котра здійснює підривну інформаційну діяльність в інтересах держави-агресора. В 2017 році Бєлоглазова була затримана СБУ, але зрештою випущена на волю.

Бєлоглазова ліворуч, Alexa Roylan – праворуч

Інформації з приводу того, хто входить до складу осередку організації, котра діє в інтересах Росії у Вінниці, є вже маса і вона передана до правоохоронних органів. Зокрема і з приводу їхнього силового крила – т.зв. “спортіків”. Однак це не заважає цим людям безперешкодно продовжувати свою діяльність на Вінниччині.

З приводу “обвинувачень”, викладених по ситуації в останньому відео Шарія. Зупинюсь на кількох ключових:

1. Перший дзвінок на 102 мною був здійснений через кілька хвилин після нападу, а не “через 10 годин”, як говорить Шарій. Це очевидно має бути зафіксовано в журналі повідомлень поліції і вже точно зафіксовано на моєму телефоні.

За цей час я пройшов по вулиці Оводова до Майдану Незалежності, де мав очікувати прибуття патруля або СОГ. Прочекавши там досить тривалий час і не дочекавшись правоохоронців, я пішов додому, тому що досить погано себе почував після удару. Повторний виклик я зробив вже за кілька годин, коли зрозумів, що матиму можливість витримати багатогодинні опитування, огляди лікарів, написання заяв і відтворення подій на місці скоєного.

2. З приводу того, що “ніхто мене не бив в голову”, публікую довідку з лікарні “швидкої допомоги”, зроблену того ж дня.

“Забій м’яких тканин скроневої ділянки зліва та (нерозбірливо) гематома зліва”

 

Так автор цих рядків виглядав за кілька годин після інциденту. Нічого страшного, але навряд чи можна сказати, що “не було удару в голову”:

Решту маячні, викладену в тому відео, не маю наміру навіть коментувати.

Висновки з цієї ситуації можна зробити досить невеселі. По-перше печально, що представники російського агента Шарія у Вінниці працюють швидше за поліцію та “знаходять” нападника (або ж просто контактували з ним увесь цей час) і ще й записують з ним інтерв’ю прямо у Вінниці.

По-друге добре, що поліція заявила, що все ж знайшла нападника (хоча я як постраждалий дізнався про це сьогодні з фейсбук-повідомлення поліції).

По-третє слід визнати, що провокації “шарікових” перейшли в силову фазу в мирних містах, а відтак тим, хто у Вінниці чи будь-де в Україні протистоїть російській пропаганді, треба вживати відповідних, бажано превентивних, заходів не сподіваючись на правоохоронні органи.

Читайте також: “Рускіє ідут” або Хто і навіщо атакує Vежу

Читайте також: За погрози журналістам Vежі відкрито кримінальне провадження

Автор: Андрій Качор

Головний редактор Vежі

Поділитись публікацією
Вгору