Бронзові прикраси та грабіжницькі ходи: на Вінниччині дослідили курган «Кладова могила»

В одному зі скіфських курганів на Вінниччині археологи знайшли рештки кількох археологічних об’єктів, стародавні прикраси та новий грабіжницький хід.

Як повідомляє науково-дослідний центр «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України, в  липні експедиція археологів завершила дослідження кургану «Кладова могила», розташованого у місті Гайсин Вінницької області.

Зазначено, що головною проблемою при дослідженнях було те, що зведеної та систематизованої інформації про курган не було. Причиною цьому називають те, що пам’ятку розкопували та грабували протягом понад 100 років.

– Найдавніші згадки про цей курган подає місцевий краєзнавець Сіцінський на початку ХХ століття і вже тоді зазначає, що його розкопували. На жаль, жодних відомостей про ці роботи нема, – розповів Богдан Сало, начальник експедиції. – Наступною є згадка про дослідження у 1978 року вінницьким археологом Лобаєм. Однак повної інформації про обсяг проведених тоді робіт немає, особливо зважаючи на той факт, що курган мав бути повністю розкопаним. У документації того часу зафіксовано, що пам’ятка постійно грабувалася. На сьогодні збереглися рештки відвалів та давніх насипів кургану, що вказує про збереження частини пам’ятки. Нашим завданням було встановити межі дослідженої ділянки та завершити вивчення кургану, розкривши недосліджену частину.

Загалом під час робіт археологи дослідили 1 387 метрів квадратних площі пам’ятки та встановили, що первинний діаметр курганного насипу дорівнював 40 метрам. Крім цього вони виявили невідомі досі частини давнього могильника і кілька грабіжницьких розкопів: давній – у центральній частині кургану і сучасний (середина 2000-х років) – у північно-східній.

– Вдалося виявити рештки кількох археологічних об’єктів, чотири з яких – це вогнища, які розташовувались навколо поховальної камери. Найбільше зацікавлення викликали рештки поховальної камери, яка була повторно розкрита. Формою вона наближена до прямокутника, розмірами 8,7х8,4 метрів. По периметру зафіксований «пояс» із 56 стовпових ям, на яких трималась конструкція поховальної камери. Окрім цього, в південній частині зафіксовано ще чотири стовпових ями, – повідомили у «Рятівній археологічній службі».

Окрім фрагментів ліпного керамічного посуду, які виявили дослідники, на увагу заслуговують давні прикраси та елементи одягу (бронзова підвіска і ворворка), а також два фрагменти кам’яних свердленних сокир пізньобронзового часу.

На основі виявлених знахідок та особливостей конструкції кургану, археологи стверджують, що час його спорудження припав на пізньоскіфський час – останню третину V–початок IV ст. до н.е.

Автор: Катерина Дядюк

Поділитись публікацією
Вгору