× Пошук публікацій на Veжa
× Пошук публікацій на Veжa

Безкоштовні мандрівки світом заради добрих справ: як вінничани можуть “волонтерити” у Європі

Завдяки безвізу та різним міжнародним програмам, українці все більше подорожують та досліджують західноєвропейську культуру. Одна з можливостей, яка дозволяє відкривати для себе нові місця на мапі світу, це Європейський корпус солідарності.

Завдяки цій програмі, молодь може їхати в Європу та “волонтерити” в різних громадських або державних організаціях. Задля участі у програмі, потрібно мати сильну мотивацію та хоча б мінімальне знання англійської мови. Програма покриває усі витрати, пов’язані з участю у проекті.

Європейський корпус солідарності (European Solidarity Corps, ESC)  це міжнародна європейська програма, яка підтримує молодіжне волонтерство. Ціль програми зміцнення дружніх стосунків між європейськими країнами, міжкультурне спілкування та молодіжна мобільність. За підтримки програми, організації по всій Європі створюють безліч проектів, на яких волонтер може займатися різною діяльністю організовувати креативні заняття у соціальних центрах, знімати аматорське відео, реконструювати пошкоджені будівлі, проводити екологічні лекції в школах, облаштовувати міжнародні табори в мальовничих куточках Європи та інше.

Інколи, під час, наприклад, створення екологічного центру, учасниками проекту можуть бути громадяни п’яти країн. А на короткострокових проектах, в одному місці на тиждень можуть зібратися учасники більше ніж десяти національностей. При такому “живому” контакті на проектах зникають упередження про різні країни, формується більш толерантне та дружнє ставлення до інших.

Участь у програмі може взяти молодь від 18 до 30 років, громадяни Європейського Союзу або країн-партнерів програми, куди, на щастя, входить і Україна. Основні вимоги до кандидата висока мотивація, і (бажано) хоча б мінімальне знання англійської мови. Інші вимоги залежать від проекту, хоча зазвичай професійних навичок не вимагається.

Завдяки цій програмі, та зокрема вінницьким громадським організаціям “Пангея Ультіма” та “Наше Поділля”, сім вінничан поїхали на міжнародні проекти до Європи. Окрім того, Вінниця прийняла близько 25-ти іноземних волонтерів з різних європейських країн  з Польщі, Франції, Німеччини, Австрії, Іспанії, Італії, Нідерландів та Литви.

У Вінниці волонтери проводять безкоштовні мовні клуби, знімають відео та організовують фестивалі. Дехто з волонтерів все ще відвідує Україну, а є такі, що залишилися жити в Україні навіть після завершення проекту.

Волонтер з Франції Ремі Прієр та Юрій Білоус “замазують” стару хату у селі Стіна разом з місцевим жителем

Волонтер з Польщі Пьотр Куявскі, 8 місяців жив у Вінниці, де викладав польську мову, проводив екологічні заняття для дітей та допомагав організувати міжнародний волонтерський табір в Буші, що на Вінниччині.

Під час мого проекту мені вдалося вивчити українську мову на розмовному рівні, після того я вирішив залишитись в Україні, розповідає Пьотр.  Вже пару років живу у Львові, я тут дійсно щасливий!

Пьотр Куявскі

Головна ціль таких проектів  це міжкультурне зближення, говорить Ярослав Геращенко, голова ГО “Пангея Ультіма”.  Це розуміння, що ми всі живемо в межах великої європейської сім’ї. Інша ціль розвиток навиків молодих людей, які шукають себе і хочуть спробувати себе в різних амплуа. Ця програма – це такий безпечний майданчик, де можна випробувати себе в різних сферах і дізнатися, на що ти здатен. Ми дуже вболіваємо за те, щоб після проектів молодь поверталась в Україну і ділилася своїм досвідом.

Волонтерка з Польщі Магдалена у Холодному Яру розповідає місцевим жителям про польські традиції

Француженка Ноемі Філіпп-Дюместьє, ще до волонтерства у Вінниці, приїжджала в Україну разом зі своєю сім’єю. Як вона пояснила Veжі, після першого візиту вона відчула, що “має прожити щось ще в цій країні”.

—  Я взяла участь у цій програмі, щоби змінити своє буденне життя у Франції, каже Ноемі.  Під час проекту я зустріла багато прекрасних людей, навчилася по іншому сприймати та контролювати час. Такі проекти дають можливість робити те, що подобається.

Після проекту, вона все ще продовжує їздити до Вінниці, а минулого літа власними силами організувала міні-тур французького гурту “BROC” у Вінниці, Козятині та в Одесі. Також хлопці виступили в селі Ворошилівка, Яришівка та Стіна, що на Вінниччині.

Вінничанка Ірина Котик провела майже 11 місяців в Іспанській Валенсії, після чого повернулась в Україну і створила міжкультурний клуб спілкування “Vinnytsia Language Exchange”. Як вона пояснила, їй “було цікаво здобути міжнародний викладацький досвід, зрозуміти, як функціонує система освіти та державні структури в країнах ЄС”.

Найбільше мене вразило з якою повагою іспанці ставляться до своїх культурних та сімейних традицій, розповідає Ірина. В Іспанії, я  навчилась грати у распай, традиційну гру у м’яч руками, поширену тільки в Комунідад Валенсіана.

Аби взяти участь у програмі, варто зайти на офіційний сторінку сайту програми Європейського корпусу солідарності та спершу зареєструватися. Далі ввести особисті дані та вказати рід занять, якими волонтер хотів би займатися під час волонтерської служби. Крім цього,проекти можна шукати у фейсбуці, просто ввівши літери EVS (минула назва програми) або ESC у пошуку.

Основні вимоги, як писалось вище, це мінімальне знання англійської мови та мотивація, яку майбутній волонтер повинен якнайкраще описати в мотиваційному листі. Разом з ним, необхідно підготувати резюме.

Програма покриває всі витрати, пов’язані з переїздом, відкриттям візи та проживанням у країні. Також, кожного місяця волонтер отримує “кишенькові” гроші, яких, як правило, вистачає на їжу, бюджетні подорожі та інші витрати.

Щоб отримати більше інформації, пишіть на поштову скриньку громадської організації “Пангея Ультіма” — pangeya.ultima.mobility@gmail.com. На даний момент, організація шукає бажаючих поїхати на міжнародні проекти у Болгарію, Литву, Польщу та Румунію.

Фото: dammedulich.com, надіслані Ноемі, Пьотром та з власного архіву авторки.

Головне фото: boosterland.com

Читайте також: Vinnytsia Language Exchange: вінничан запрошують на зустріч міжкультурного клубу іноземних мов

Автор: Олеся Яненко

Поділитись публікацією
Вгору