Бастіонний пінопласт: хто винен в “модернізації” історичного палацу на Вінниччині?

У Мурованих Курилівцях утеплення пінопластом одного із корпусів школи-інтернату, розташованого на території колишнього маєтку XIX століття, викликало шквал критики спочатку в соцмережі, а потім – у  ЗМІ. 

Їм опонує керівництво закладу, яке стверджує, що навчальний корпус жодного відношення до пам’ятки архітектури немає. Однак з іншого боку фахівці розглядають подібний факт як масштабну проблему збереження пам’яток культурної спадщини в країні.

Яблуком культурного розбрату став… пінопласт

Наприкінці січня в соціальній мережі з’явилося фото, як бастіонні укріплення замку в Мурованих Курилівцях утеплили пінопластом. Обурений таким відношенням до пам’ятки архітектури національного значення був не лише автор посту – керівник проекту «Замки і фортеці України» Філіп Гавриленко, а й користувачі мереж, які нещадно критикували таке «утеплення».

  • З серії “Тепер я бачив все”. Як мені повідомили, недавно рівень культурного розвитку в Мурованих Курилівцях (Вінницька область) зашкалив: за кілька останніх років там вже так просочилися свіжими європейськими реставраційними трендами, що почали утеплювати пінопластом (!) дивом уцілілі бастіонні укріплення місцевого замку, пам’ятки архітектури національного значення, між іншим, – написав Філіп Гавриленко. – Особливий цинізм ситуації, як на мене, полягає в тому, що зараз приміщення замку-палацу займає школа-інтернат, тобто за логікою, тут розташований такий собі місцевий центр освіти і культури, де хорошого/доброго/вічного навчають підростаюче покоління.

Фото було зроблене у грудні 2017 р., коли тривали роботи з утеплення

Відреагував на цей пост і завідувач сектору охорони культурної спадщини Управління культури і мистецтв облдержадміністрації Михайло Потупчик:

  • Ситуація із утепленням прояснилася. Утеплювали, на вимогу Укрекспертизи, будівлю 50-х років (не пам’ятку). Мури там збереглися десь на рівні одного метра від землі і те вже перекладені пізніше із вкрапленнями бетону. На плані я позначив будівлю, яку утеплювали. Нижче фото до утеплення і після. Так, як сама будівля не пам’ятка, то дозволу на роботи в Міністертві культури України не брали і проект не погоджували.

This slideshow requires JavaScript.

Однак навіть після такого пояснення в інтернет-спільноті продовжили тему, що перед тим, як проводити подібні реставраційні роботи, необхідно все-таки радитися із фахівцями, щоб в результаті не порушувати комплексність сприйняття пам’ятки.

Фото Олега Андронюка

Невдоволеність «вилилася» серед захисників архітектурної спадщини країни, які запропонували низку законодавчих та кадрових змін у Мінкультури, аби загалом змінити ситуацію поводження з пам’ятками архітектури.

Пам’ятка чи не пам’ятка архітектури?

Мурованокуриловецька санаторна школа-інтернат для дітей із захворюваннями серцево-судинної системи заснована в 50-х роках минулого століття. Її розмістили на території колишнього маєтку, збудованого у 1805 році Станіславом Комаром.  Палац і відноситься до пам’ятки архітектури національного значення, як і оборонні мури. І утеплити мали приміщення саме школи, збудованої у 1954 році, а не мури XVI століття.

Після неприємного розголосу навіть у всеукраїнських ЗМІ ситуацію прокоментував виданню «Вінниця.info» директор Мурованокуриловецької санаторної загальноосвітньої школи-інтернату Олександр Стозуб:

  • Навчальний комплекс був зведений на території палацу в 1954 році. Ця будівля не є пам’яткою архітектури. Пам’яткою архітектури національного значення № 973 є палац, оборонні мури, два мости, конюшня-арсенал.
  • Люди, які розмістили допис, рахують, що фундамент, на якому побудований навчальний комплекс, теж є пам’яткою архітектури. Але це не так. В нас є мури з південної і східної сторони, які входять до комплексу пам’ятки архітектури, але вони знаходяться поряд, де бастіон. Ні в краєзнавців, ні в істориків немає інформації про те, що фундамент, на якому стоїть будівля зведена в радянські часи, належить до цього бастіону, – розповів Олександр Стозуб.

Керівник закладу також розповів виданню, що реставрацію колишнього палацу, де зараз розміщений спальний корпус школи, планують завершити цього року.

  • В 2008 році ми виконали проект на ремонтно-реставраційні роботи. Цей маєток реставрувався 10 років, не вистачало фінансування і ми не завершили реставрацію. В минулому році, коли в нас був голова облдержадміністрації, то дав завдання фахівцям провести дослідження і експертизу маєтку, щоб виготовити проектну документацію. В 2018 році плануємо продовжити реставрацію. Документацію підготували, – каже пан Стозуб.
  • Палац у нас матиме жовто-білі стіни, покрівля буде зеленого кольору. Адже при панові палац мав жовті стіни, білі колони і мідний дах. Ми плануємо відтворити його вигляд.

This slideshow requires JavaScript.

Пошук історичних згадок про маєток та наближення перевірки

Згодом завідувач сектору охорони культурної спадщини Управління культури і мистецтв облдержадміністрації Михайло Потупчик розповів виданню «Depo.ua. Вінниця», що під пінопластом все-таки опинилася частина архітектурної пам’ятки.

  • По периметру пам’ятки національного значення розташовані мури, вони є у переліку як один із елементів національної пам’ятки. Мур зареєстрований окремо та входить до цього комплексу. Вони мали право утеплювати будинок. Той відрізок муру, який теж заліпили пінопластом та обнесли штукатуркою, таки є частиною пам’ятки. Його не можна було без дозволу та проекту чіпати та ліпити на нього пінопласт. Це є порушенням.

За словами пана Потупчика, наразі триває перевірка, а про відповідне порушення будуть доповідати у Міністерство культури.

  • А як вони вже на це відреагують – важко спрогнозувати, – пояснив виданню Михайло Потупчик.

Як розповів пан Михайло Vежі, попереднє його висловлювання про те, що то не є пам’ятка архітектури було зумовлене тим, що тоді він не володів усією інформацією.

  • Там ситуація є досить складна. Власне сам будинок не є пам’яткою, але його фундамент стоїть на частині мурів, які є пам’яткою. Але в будь-якому разі їм потрібно було брати дозвільні документи від Міністерства культури, адже роботи проводилися на території пам’ятки.
  • Завтра (7 лютого, – ред.) маємо проводити нараду, – анонсував захід “на рівні заступника губернатора” Михайло Потупчик. – Які дозвільні документи в них є? Хто їх погоджував? Хто має за це відповідати? Як виходити з цієї ситуації: чи вони маю зняти цей пінопласт? Чи вони звернуться до Міністерства культури і там їм погодять такий варіант як є?

Також пан Потупчик назвав школу-інтернат замовником реставрації, представники якої мали б погодити в Міністерстві відповідні роботи.

Натомість директор закладу Олександр Стозуб розповів Vежі, що утепленням займалося управління капітального будівництва ОДА:

  • Вони проводили відповідні дозволи й експертизи. Я не можу розповісти все в деталях. Якщо буду перевірка – нехай перевіряють. Ми власники приміщень, але навіть не були замовником цього проекту.
  • Можу лише додати, що сьогодні нам тепло, комфортно і є економія палива, – розповів про результати утеплення навчального корпусу.

Крім того, Олександр Стозуб стверджує, що є охоронний паспорт пам’ятки архітектури, в якому конретно вказано, які будівлі є пам’яткою архітектури і навчальний корпус школи туди не відноситься, адже побудований значно пізніше.

  • Ми зверталися в обласне управління культурної спадщини і нам повідомили, що не потрібно брати ніяких дозволів на утеплення. Тим більше, що ніяких робіт крім утеплення не проводили. Ми також пройшли державну експертизу, де нам пояснили, що без утеплення цоколю бажаного ефекту не отримаємо.

Директор також розповів, що раніше там (у північній частині території маєтку) не було ніяких мурів, що видно зі старих фотографій 1980 року. За його словами, дослідженням він займається вже не перший рік і досі не знайшов першоджерельної згадки про маєток.

  • У пошуках їжджу в Київ, Хмельницький, Кам’янець-Подільський. Але всі документи, які знаходив не є першоджерелами.
  • Під час дослідження історичних архівів всі шляхи ведуть до Кракова. Тобто територія, коли будувався маєток належала полякам. І навіть опис маєтку складений польською мовою і це при тому, що вже 50 років це була територія Російської імперії.

Крім того, пан Стозуб вважає, що ситуація, яка виникла може в цілому негативно вплинути на реставрацію пам’ятки.

  • Я впевнений, що зараз треба рятувати пам’ятку. Фактично фасад маєтку «відкритий» і руйнується цегла, тому, як мені пояснюють реставратори зі Львова, її потрібно «закрити». Інакше все помалу почне руйнуватися, – наголошує керівник школи-інтернату.

Фото з Фейсбук-сторінки Філіпа Гавриленка, Олега Андронюка, andy-travel.com.ua

Позначки: , , , , , , , , , , , ,

Автор: Валерія Жовтун

Поділитись публікацією
  • Розпочалося все з суперексперта філіпчика і так і продовжилось – ідіоти підняли істерику, назад дороги немає.