10 років Docudays у Вінниці: яким буде цьогорічний фестиваль про права людини

Вже цієї п’ятниці у Вінниці розпочнеться фестиваль документального кіно про права людини «Docudays». Як у Вінниці відбувалися перші покази та чому тематика екології настільки широка, що захоплює й стосунки поколінь.

У Вінниці фестиваль відбуватиметься вже вдесяте. Про те, як він змінювався та що очікувати цього року розповіли його координатори у Вінниці, Жмеринці та Хмільнику, а також менеджер з комунікацій книгарні «Є» Олександр Вешелені.

За словами спікерів, на перші покази 10 років тому приходило дуже мало людей і вони довгий період шукали формат, котрий підійде саме їхній аудиторії. Якщо у 2007 все починалося з Вінниці, то зараз покази відбуваються у 10 містах та містечках області.

  • У 2007 році на харківському семінарі, який був присвячений темі «Жінки і НАТО» я познайомилася із відомою журналісткою та правозахисницею Ольгою Веснянкою, яка розповіла мені про цей фестиваль. На той період ми намагалися знайти у Вінниці якісь методи правової просвіти, які були би цікаві молоді та ширшому колу людей. Знаєте, громадські ініціативи починаються дуже смішно. Я просто зайшла на сайт і залишила свої контакти. Тоді не думала, що це буде на 10 років як мінімум, – розповідає представниця Подільського центру соціальних технологій, координаторка фестивалю у Вінниці Оксана Яцюк.

Жінка говорить, що спочатку планувалося, що покази будуть тривати два дні з 10.00 до 17.00, а люди просто приходитимуть і дивитимуться цікаві фільми. Ідея виявилася невдалою, адже глядачам було важко виділити майже цілий день на покази, тому формат був змінений.

  • Потім цю справу підхопив Віталій. Показав її у Хмільнику. Це не є формальна структура, немає якихось показників. Люди просто приходять, я знаю людей, які приходять з перших днів. На таких показах люди займаються освітою, вони в цікавій формі дізнаються про права людей і ця форма змушує їх думати. Тому й у нас майже нема аншлагів, – додає пані Оксана.

Віталій Дорох із Хмільницької районної громадської організації «Право» розповів, що фестиваль не ставить собі за мету, щоб люди просто подивилися стрічку і пішли. Зазвичай, в рамках фестивалю відбуваються Школи прав людини та цікаві тренінги. На думку Віталія, локальні координатори за цей час сформували навколо себе таку аудиторію, яка завжди готова до відкритої дискусії.

Олександр Вешелені додає, що в регіонах такі покази здаються локальним середовищем, але 3-4 роки тому, коли сталася Революція Гідності, київський фестиваль став абсолютно мегауспішним. Там постійно «забиті» зали, є цікаві історії та навіть скандали. Як виявилося, скандали були і на вінницьких показах в часи попереднього режиму.

  • Документальне кіно про права людини воно тільки здається таким формальним, що зібралися, подивилися, поговорили. Насправді воно найбільше збурює аудиторію і ті проблеми, які воно підіймає, так чи інакше провокаційні. Це стимул для місцевих громад думати про важливі речі, – додає Олександр Вешелені.

Координатор із Жмеринки Андрій Сільченко розповів детальніше про процес відбору фільмів. Серед 200 стрічок, які показують на фестивалі у Києві, регіональні представники відбирають в середньому 20-30. Так, цьогоріч, вінничани побачать 22 стрічки. Спочатку регіональні представники передивляються максимальну кількість фільмів на фестивалі, далі дивляться, які більш цікаві їхній аудиторії, а далі вже говорять свої побажання щодо фільмів оргкомітету.

Також координатор пояснив, чому незважаючи на те, що ключовою темою цьогорічного «Докудейс» є екологія, деякі фільми далекі від цієї проблематики.

  • Є така позиція, що екологія розглядається у цьому фестивалі в більш широкому сенсі, не тільки про навколишнє середовище, про природу, але й екологія стосунків між людьми, екологія на робочому місці. Це середовище, в якому знаходиться людина, і воно включає не тільки природу, воно включає все, що нас оточує. На що ми впливаємо і що впливає на нас. Тому фільми є дуже різні, – зазначив Андрій Сільченко.

Він також більше розповів і про підбір фільмів для відповідної аудиторії. Наприклад, у центрі реабілітації «Гармонія» показуватимуть фільми, що стосуються проблем людей з інвалідністю. У кав’ярні в Козятині, де власником є боєць АТО, дуже просили більше стрічок про ситуацію на Сході. Для показів у навчальних закладах підбираються фільми, які будуть цікаві студентам.

  • Моя позиція така, що фільм цікаво дивитися документальний, коли він стосується людини конкретної , це виходит дискусія натуральна, більш живіша і чесна, – говорить Андрій. 

Олександр Вешелені відзначив, що завжди важливими є фільм-відкриття та фільм-закриття. Вже 1 грудня о 18.00 вінничанам пропонують переглянути стрічку на екологічну тематику про китобійні. Незважаючи на те, що ця тематика досить далека від нас, але, за словами Олександра, це те, що притаманне людині – бажання винищити живих істот з метою наживи. Закриватиме фестиваль у Вінниці фільм, повязаний з Україною «Війна химер».

  • Фільм дуже щемливий про історію умовних кордонів між окупованими територіями, захопленими територіями і вільними територіями, які постійно між собою взаємодіють, – говорить Вешелені та запрошує всіх на покази, адже серед 22 відібраних фільмів всі достойні уваги. 

Детальний розклад фільмів можна знайти ТУТ.

Фото Андрія Завертаного

Позначки: , , , , , , ,

Автор: Марина Однорог

Поділитись публікацією