Жайворонки на сорочі іменини

22 березня святкують на Поділлі свято 40-ка Святих.

Біжать діти на річки та ставки дивитися, як щука хвостом розбиває лід, якщо весна пізня. Радо зустрічають птахів з вирію, співають веснянки, а жінки печуть сорОк та жайворонків, щоб частувати усіх, хто до хати зайде.

40 пташечок треба випекти, 40 вареників з маком або з сливками зав’яленими зварити, а хто й з дичками-грушами сушеними, або з сиром, якщо не постують. І всіх до одного роздати. Вважалося, що у цей день треба бути щедрим, як земля, пригостити навіть чужого, але до крихти все роздати і тоді щедрим буде врожай нового року.

Жайворонки могли бути з пісного тіста або зі скоромного.

Рецепт скоромного тіста: Півлітра теплого молока, чайна ложка цукру та дрібка солі нагріваються у сотейнику. Розчиняємо 100 грн живих дріжджів, просіюємо півлітрову баночку муки і ставимо опару.

Хвилин на 15, тісто має вдвічі збільшитись. Збиваємо яйця – 3 штуки з 8 ложками цукру, додаємо туди 3 столових ложки олії. Суміш вводимо в опару. Тепер головне – гарно вимісити тісто, воно має відставати і від рук і від дошки.

Формуємо жайворонків. Для цього тісто витягуємо в ковбаску, перекручуємо в таку собі “дульку”, з одного кінця робимо головку, а з іншого – хвіст. Виформовуємо крильця, робимо з родзинок очки. Змащуємо збитим яйцем, даємо трохи “відпочити” і ставимо в духовку.

Коли випічка готова, виймаємо та ненадовго накриваємо чистим рушничком, щоб подихало. І частуємо усіх, хто під руку попадеться або в хату зайде.

Між іншим, у народі є прикмета, що для того, щоб морози не поверталися, 22 березня треба порахувати голомозих чоловіків. І якщо нарахуєте їх аж 40, промовляйте: “перейди, мороз, на лису голову”. І морози не повернуться)))

А для весни вивчіть закличку і повторюйте її разом з дітьми у цей чудовий день нового астрономічного року:

Чом ти, жайворонку, рано з вирію вилетів:

Іще по гороньках сніженьки лежали,

Іще по долинах криженьки стояли?

— Не сам же я вийшов. Бог мене послав,

З правої рученьки ключики давав

З правої рученьки літо відмикати,

З лівої рученьки зиму замикати.

Я тії сніги ніжками потопчу, Я тії криги крильцями поб’ю.

І кубелечко я собі зів’ю, І в кубелечку діток наведу.

Позначки: , , , , ,

Автор: Олена Павлова

Фуд-блогер

Поділитись публікацією