Єдиний безкоштовний: як працює унікальний корекційний табір у Вінниці для особливих дітей

Цих дітей не беруть у звичайні табори, але їм також хочеться спілкування з однолітками, цікавих занять та розваг. Саме тому 25 особливих діток мали змогу тиждень відвідувати корекційний табір в реабілітаційному центрі «Гармонія».

Корекційний табір для особливих діток у Вінниці проводиться вже втретє. Цього року 25 дітей з аутизмом, затримкою розвитку та синдромом Дауна впродовж тижня навчалися, розвивалися та проводили свій час цікаво, пізнавально й активно. Ми завітали на міні-екскурсію до табору у п’ятницю, 4-го серпня.

Табір розташовано на території реабілітаційного центру «Гармонія», а заняття проводяться у чотирьох групах по шість дітей. На кожному кабінеті, де відбуваються заняття висить розклад. Часу на відпочинок майже немає, але так лише у половині дня, адже організатори потурбувалися, щоб після корекційних інтенсивів діти мали цікаве дозвілля.

Як розповіла головна організаторка табору, голова правління Благодійного фонду Центр соціалізації та реабілітації дітей з аутизмом та іншими розладами «Розвиток»Леся Самойленко, цей табір проводиться, по суті, батьківськими силами. Звичайно, не без підтримки багатьох організацій, котрі вже не вперше надають допомогу особливим діткам.

  • Тут викладачами є в основному батьки, а також залучені фахівці, які на безкоштовній основі проводять заняття та допомагають батькам, показуючи, як потрібно займатися з дітками та як проводити заняття для них. Насправді це приклад того, як своїми силами можливо це зробити, тому що діток з такими поведінковими порушеннями не хочуть брати в табори, – розповідає Леся.

Особливістю цього табору є те, що всі діти тут перебувають із супроводом. В основному це їх батьки, але є ще п’ять молодих волонтерів, які вже не вперше допомагають особливим малюкам. Вони пройшли певний тренінг і діти до них вже звикли. На заняттях ми бачимо, як вони їх обіймають та не відпускають, аби ті відійшли бодай на кілька хвилин. Волонтери тут також потрібні, щоб допомогти учням, батьки яких проводять заняття у  таборі. А таких тут троє, і всі вони пройшли курси з підготовки та мають досвід роботи в групах з особливими дітьми.

  • Тут обовязково має бути супровід, бо, наприклад, дітям з аутизмом важко включатися в процес, їм потрібна допомога. Тому, навіть у школах з такими дітками має бути супроводжуючий. Нам як батькам-викладачам була потрібна допомога, тому долучилися партнерська організація і, знаєте, наші волонтери надзвичайно круті. Дуже приємно бачити, що є така молодь, яка небайдужа і сприймає таких інших дітей. Вони готові допомагати і це дуже приємно, – розповідає Леся.

Діти поділені у групи за віком, а не по низологіям. В одній аудиторій спокійно вживаються діти з аутизмом, із затримкою розвитку та синдромом Дауна. Але, завітавши до них на заняття, інколи навіть важко помітити, що ці діти чимось відрізняються. Звичайно, в таборі є більш та менш функціональні діти, але коли вони захоплені процесом, цих деталей просто не помічаєш.

Загалом викладачі у таборі використовують різні методи, такі як, музикотерапія, ігротерапія, арт-терапія та фізична реабілітація.

Наприклад, пані Людмила має 10-річного хлопчика з аутизмом та викладає у звичайній школі інформатику, а у корекційному таборі проводить заняття з ігротерапії. Жінка одягає на голову хустину і перетворюється на бабусю, яка загубила свого Колобка. Вона розповідає дітям казку, але в той же час включає їх у розмову та просить продовжити історію. Водночас діти тримають в руках Колобка із домашнього пластиліну, що розвиває моторику. Вже згодом із деталей Колобка та пластиліну діти зліплять свій автопортрет, звичайно, з допомогою батьків та волонтерів.

  • Я вчилася заочно по АВА-терапії і закінчила 5 курсів. Ми вже самостійно займаємося зі своєю дитиною, бо зрозуміли, що фахівців просто немає і дуже багато грошей вже викинулося просто так. Минулого року на цьому таборі мені запропонували щось викладати, я взяла собі ігротерапію, тому що найчастіше в наших дітей порушена комунікація, а в іграх вони більше розкриваються. Ви бачили, що я давала їм Колобок, то ніби домашній пластилін і від нього гарно розвивається моторика. Знаєте, як кажуть науковці, що мова знаходиться на кінчиках пальців. А це свого роду і масаж, і арт-заняття.

Людмила розповідає, що її сину 10 років, але він не розмовляє, тому лише зараз вона починає спілкуватися з ним жестовою мовою. Жінка відзначає, що він дуже контактний і може навіть на вулиці підійти когось обіймати, а ми помічаємо, що він не відходить від волонтерки, яка допомагає на заняттях.

  • Для таких діток в першу чергу має проводитися соціалізація і навчання навіть елементарним побутовим навикам. От він в нас вже сам вміє чистити та смажити картоплю, наприклад, – говорить Людмила.

Проходячи різними кабінетами інколи здається, що діти просто граються, а батьки та волонтери з ними. Ось, наприклад, викладачка показує як робить півник, розвиваючи цим самим мовний апарат учнів. Комусь для цього потрібно фізичне втручання, а хтось просто рухами показує, як робить півник. Діти у таборі різні і до кожного викладачі обирають власний підхід. Хтось більш функціональний, хтось менш, у когось є певні поведінкові відхилення, а хтось не розмовляє, але між собою вони знаходять той контакт, якого їм не вистачає поза табором.

В іншому кабінеті ще одна мама хлопчика з аутизмом проводить заняття у вигляді гри з різними карточками, де діти називають, що на них зображено. Батьки активно допомагають та самі вчаться у викладачів.

Як розповіла мама ще одного 13-річного хлопчика з аутизмом Світлана, вони вже втретє на цьому таборі і кожного разу вчаться чомусь новому.

  • Для них це важливо, бо таким дітям важко спілкуватися в групі однолітків, а тут дітки з різними відхиленнями і вони легше знаходять спільну мову. Тут невеличкі групи, бо навіть в інклюзивних класах багато дітей і вчитель не може приділити дитині стільки часу, скільки їй потрібно. Мій син ніби не важкий, але є проблеми зі спілкуванням, емоціями, тому ми не можемо бути в звичайному класі. В дітей з аутизмом майже у всіх є якісь сенсорні порушення. Одні не чують або занадто чують. В мене дитина занадто чує, він в гамірному класі не може перебувати, бо всі шумлять і звернення до нього він вже не чує, – розповідає Світлана.

Жінка говорить, що великим плюсом корекційного табору є те, що тут невеликі групи і діти з різним рівнем. Вони мають можливість спілкуватися та навіть вчитися один в одного, бо бачать гарний приклад.

  • Вони звикли один до одного, деякі вже не перший рік знаються. В нас вже своя спільнота і це круто. А табір дає можливість щось згадати, виявити чого дитині не вистачає, потім батьки вже бачать краще, де з дитиною потрібно більше позайматися, – ділиться враженнями мама хлопчика з аутизмом.

Син Світлани Василь дуже любить заняття в таборі, а особливо фізкультуру та музичну терапію. Загалом для таких дітей головне тут – це спілкування та можливість знайти друзів, бо зі звичайними дітьми їм інколи важко знайти спільну мову.

  • В них є настільні ігри групові, де треба чекати свою чергу і їм це весело, їм це круто, вони всі радіють за іншого, за його успіхи. Їх це духовно підіймає, вони зближуються, для них це дуже важливо і круто. Також є заняття на розвиток талантів – кожен може спробувати себе в якомусь виді мистецтва, дитина може краще розкритися і вони там заспокоюються. В багатьох дітей є неврівноваженість, вони на таких заняттях заспокоюються, а на фізкультурі можуть і свою енергію виплеснути трішки. Приємно, що є розважальний момент і це для діток просто щастя, – розповідає Світлана.

А розважальна програма у дітей запланована на кожен день. Вони вже ходили в мотузковий парк, школу маленьких кухарів, сьогодні відправляються в планатерій, завтра кататися на конях, а в неділю на закритті табору на них взагалі очікує багато сюрпризів та подарунків від спонсорів. Всі розваги для дітей безкоштовні, як і навчання в таборі.

  • Це все завдяки батькам, спеціалістам та спонсорам, котрі роблять все безкоштовно. Зазвичай такі корекційні табори платні й це насправді дуже великі суми, які досягають до 20 000 гривень. Наш табір дійсно унікальний, бо фахівці тут викладаються на всі 100% і це відчувають як батьки, так і діти. Наші спеціалісти-батьки закінчили 5 курсів по прикладному аналізу поведінки і ми вже бачимо хороші результати у дітей, – розповідає організаторка табору Олеся.

За час нашої міні-прогулянки табором, помічаємо, що тут дітям дійсно комфортно, а батьки відчувають, що вони не одні. На такій підтримці й тримаються ці особливі сімї.

Адреса центру “Гармонія”: вулиця Володимира Винниченка, 5, Вінниця, Вінницька область, 21000
Телефон: 0432 507 504

Позначки: , , , , , , , , , , , , , ,

Автор: Марина Однорог

Поділитись публікацією